ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМУ РОЗПОДІЛУ ФІНАНСОВИХ ОБОРОННИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ СПРОМОЖНОСТЕЙ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
04.10.2021 21:04
[2. Економічні науки]
Автор: Левчук О.В., к.е.н., доцент, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу воєнно-економічних проблем, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ;
Онофрійчук О.А., ад’юнкт науково-дослідного відділу воєнно-економічних проблем, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ
Утримання державою високоякісної професійної армії, спроможної забезпечити воєнну безпеку держави в сучасних умовах глобальних політичних, економічних, енергоресурсних та екологічних змін існування людства неможливо без всебічного обґрунтування її призначення, цілей та способів застосування, якісним забезпеченням відповідними ресурсами, їх розподілом, використанням і відновленням для досягнення та підтримання необхідних спроможностей.
Якісне забезпечення та розподіл оборонних ресурсів в арміях провідних країн світу базується на сучасному науковому підході – методології програмно-цільового планування, яке запроваджується в Україні зі змінним успіхом з 1996 року. Провідні країни світу та країни блоку НАТО протягом останніх десятиліть використовують саме цю методологію, адаптувавши її до умов національних економік та чинного законодавства.
Цим шляхом йде і Україна, яка поступово формує та впроваджує свою воєнно-економічну політику, метою якої є всебічне задоволення обґрунтованих і визначених з точки зору оборонної достатності потреб Збройних Сил України та інших суб’єктів сил оборони у фінансових і матеріальних ресурсах. Разом із тим, в питаннях впровадження методу оборонного планування, заснованого на спроможностях (ОПОС) в практику сил оборони, існують певні труднощі. Справа в тім, що процедури даного методу планування є доволі трудомісткими і потребують значної кількості підготовлених фахівців. З іншого боку, існує певна неврегульованість питань в нормативно-правовій базі країни. Це стосується визначення нормативним порядком чіткого алгоритму реалізації методу оборонного планування, заснованого на спроможностях і орієнтованого на загрози, відповідальності певних посадових осіб (організаційних структур) за відпрацювання певних етапів (фаз) оборонного планування, питання підпорядкованості між складовими сил оборони.
Крім того, існують певні труднощі у “копіюванні” досвіду оборонного планування в провідних країнах світу. Національні особливості досвіду військового будівництва в Україні, відсутність жорстко регламентованих правил оборонного планування, заснованого на спроможностях в країнах-членах НАТО призводить, з одного боку, до певної свободи дій, а, з іншого боку – ставить перед необхідністю самостійного вироблення свого національного методу оборонного планування, заснованого на спроможностях і орієнтованого на загрози.
Одним із важливих питань впровадження методу ОПОС в практику сил оборони – є розроблення автоматизованої системи підтримки прийняття рішень (СППР) процесу оборонного планування в силах оборони.
Так, в стратегічному оборонному бюлетені України, введеному в дію Указом Президента України від 6 червня 2016 року вказується, що проведена в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони оцінка стану воєнної безпеки держави виявила низку проблем функціонування сил оборони в умовах існуючих та потенційних загроз, серед яких визначені наступні:
недосконалість процедур оборонного планування, їх недостатня узгодженість з бюджетним процесом, недосконалість механізмів програмного управління оборонними ресурсами;
невідповідність потужностей виробництва потребам оборонного замовлення, критичне фізичне і моральне зношення основних виробничих фондів;
недостатні оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони;
відсутність ефективної об’єднаної системи логістики, яка здатна підтримувати роботу всіх складових сил оборони;
критично низький рівень оперативних запасів матеріально-технічних засобів;
відсутність автоматизованої системи управління у сфері матеріально-технічного забезпечення.
Для удосконалення процедури оборонного планування розвитку сил оборони України на основі спроможностей з наукової точки зору необхідно вирішити три глобальних завдання: визначитись з теоретико-методологічним підґрунтям вирішуваного завдання; привести у відповідність нормативно-правову базу держави і розробити автоматизовану СППР, яка сприятиме впровадженню нового ля України методу оборонного планування з урахуванням стандартної послідовності виконання обов’язкових процедур.
Таким чином, вирішення завдання удосконалення процедури оборонного планування розвитку сил оборони України на основі спроможностей вбачається у розробленні автоматизованої системи підтримки прийняття рішення процесу оборонного планування в силах оборони України.
Автоматизація процесу оборонного планування, заснованого на спроможностях, дозволить вирішити певне коло завдань, а саме:
знизити певний рівень вимог до осіб, які займаються оборонним плануванням стосовно вирішення оптимізаційних завдань;
спростити процес виконання обов’язкових процедур для відпрацювання оборонного планування з використанням методу оборонного планування, заснованого на спроможностях.
Це дозволить фахівцям з оборонного планування зосередити свою увагу на суті оборонного планування та менше звертати увагу на рутинні моменти здійснення процедури оборонного планування. Зазначене вирішить проблему складності виконання процедури, позбавить від великої кількості помилок, які пов’язані з технічними моментами, зробить роботу фахівців з оборонного планування більш комфортною. Подальше розповсюдження СППР дозволить стандартизувати процедуру оборонного планування в силах оборони України та розширити коло фахівців з оборонного планування.
Все зазначене сприятиме вирішенню завдання впровадження оборонного планування, заснованого на спроможностях та орієнтованого на загрози, що призведе до підвищення рівня ефективності розвитку сил оборони України та безпосереднього підвищення рівня відповідності сил оборони України своєму призначенню.