УКРАЇНСЬКИЙ АГРОБІЗНЕС НА РИНКАХ ЄС ТА СВІТУ: ПОТЕНЦІАЛ ЗРОСТАННЯ ЕКСПОРТУ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

УКРАЇНСЬКИЙ АГРОБІЗНЕС НА РИНКАХ ЄС ТА СВІТУ: ПОТЕНЦІАЛ ЗРОСТАННЯ ЕКСПОРТУ

12.03.2025 19:50

[2. Економічні науки]

Автор: Хоцький Олександр Володимирович, аспірант, Поліський національний університет, м. Житомир


Агробізнес є однією з ключових галузей економіки України, забезпечуючи значну частину експортних надходжень. За останні роки Україна стала важливим постачальником сільськогосподарської продукції на світові ринки, зокрема зернових, олійних культур, м’яса та молочної продукції. Угода про асоціацію з ЄС, підписана у 2014 році, відкрила нові можливості, але виявила виклики, пов’язані з адаптацією до європейських стандартів. У контексті глобалізації, кліматичних змін та війни, що триває з 2022 року, питання зростання експорту набуває особливої актуальності. Метою статті є оцінка потенціалу експорту на основі статистичних даних та визначення стратегічних напрямів для його посилення.

У 2023 році Україна експортувала агропродукції на $21,8 млрд, що на 7% менше, ніж у 2022 році ($23,4 млрд), але стало п’ятим результатом за часи незалежності. За 10 місяців 2024 року експорт сягнув $34,6 млрд при обсязі 110 млн тонн, перевищивши показник усього 2023 року (100 млн тонн). У першому кварталі 2024 року експорт товарів склав $10,06 млрд, що на 2,8% менше, ніж у першому кварталі 2023 року ($10,35 млрд).

Частка ЄС у структурі експорту агропродукції у 2024 році досягла 52,4%, принісши $12,6 млрд у 2023 році (зниження на 4% порівняно з $13,1 млрд у 2022 році). У 2024 році доходи від експорту до ЄС зросли, що пов’язано з відновленням морських коридорів. Україна входить до ТОП-5 експортерів органічної продукції до ЄС, експортувавши 66 312 тонн органічних зернових у 2023 році (зниження на 28,8% порівняно з 93 125 тонн у 2022 році).

Азія отримала $6,6 млрд у 2023 році (29,9% експорту), Африка — $2,6 млрд (10,5% у 2024 році). У 2023/2024 маркетинговому році Україна експортувала 67,4 млн тонн зернових та олійних культур, демонструючи лідерство в експорті соняшникової олії (друге місце у світі) та кукурудзи (четверте місце).

Логістичні проблеми, спричинені війною, знизили експорт у 2022 році до $44 млрд (з $68,2 млрд у 2021 році). У 2023 році негативне сальдо торгівлі склало $5,9 млрд за перший квартал 2024 року, що відображає залежність від імпорту.

Статистичні дані свідчать про стійкість українського агробізнесу, попри воєнні виклики. Зростання експорту у 2024 році ($41 млрд, +13,4%) пов’язано з відновленням морських коридорів (89% експорту в 2024 році), що стало результатом міжнародної підтримки та ініціатив, таких як "зерновий коридор". Проте війна суттєво вплинула на експортний потенціал. Зокрема, блокада портів у 2022 році призвела до падіння експорту на 35% порівняно з 2021 роком ($44 млрд проти $68,2 млрд), а непрямі втрати, за оцінками, сягнули $34,25 млрд через зниження виробництва та зростання логістичних витрат. Пошкодження інфраструктури, окупація сільськогосподарських земель (близько 20% орних земель станом на 2023 рік) та скорочення поголів’я худоби (на 3,3% у 2024 році) додатково ускладнили ситуацію. Використання добрив упало на 50-60% через брак фінансування, що вплинуло на врожайність. Водночас тимчасова лібералізація торгівлі з ЄС, запроваджена у 2022 році, дозволила компенсувати частину втрат, збільшивши експорт до ЄС на 4% у 2022 році (до $28 млрд), хоча загальний експорт скоротився.

Ринки Азії та Африки залишаються стратегічно важливими для українського агробізнесу, особливо в умовах війни та необхідності диверсифікації експортних напрямків. У 2024 році Азія принесла $6,6 млрд. (29,9% експорту), а Африка – $2,6 млрд (10,5%), і ці показники мають потенціал для зростання у 2025 році.

Азійський регіон залишається ключовим ринком завдяки зростанню населення та попиту на продовольство. У 2023/2024 маркетинговому році Індія, Китай і Туреччина були основними партнерами, а загальна частка Азії у структурі експорту становила близько 40%. У 2025 році очікується подальше розширення ринків, зокрема через відкриття Китаю для українського гороху, борошна, м’яса птиці та риби, а також Норвегії та Швейцарії для м’яса птиці та молочної продукції. Перспективними є Індонезія (м’ясо птиці), Малайзія (яєчні продукти) та В’єтнам (риба), де Україна активно працює над зниженням бар’єрів. Проте конкуренція з Росією, яка демпінгує (наприклад, соняшникову олію продає з дисконтом до $50), залишається викликом. Для успіху необхідно інвестувати у продукцію з доданою вартістю: якщо тонна української агропродукції на експорт оцінюється в $309, то в Польщі – $1650. Розвиток переробки (наприклад, борошна чи готових продуктів) може підвищити конкурентоспроможність.

Африка має значний потенціал через демографічний бум і неспроможність регіону забезпечувати себе продовольством. У 2024 році основними партнерами були Єгипет, Алжир і Туніс, але загальна частка Африки в експорті знизилася через війну. Африка також потребує технологій і консультаційних послуг, що відкриває можливості для кооперації, наприклад, через трансфер технологій чи будівництво елеваторів. Однак логістичні проблеми, такі як перевантажені порти та обмежена інфраструктура, ускладнюють експорт. Для успіху необхідно посилити присутність на місцях, зокрема через аграрних аташе в дипломатичних місіях, та інвестувати у прямі транспортні маршрути.

Загалом, перспективи експорту на ринки Азії та Африки у 2025 році залежать від безперебійного функціонування морських коридорів (90% експорту йде морем), розвитку переробки та адаптації до місцевих вимог.

Література

1. Кваша С.М. Експортний потенціал аграрного сектору України: виклики та перспективи. // Економіка АПК. – 2019. – № 5. – С. 12-20.

2. FAO. Global Agricultural Trade Trends: Opportunities for Developing Countries. – Rome, 2020.

3. Шубравська О.В. Агропродовольчий сектор України: глобальні виклики та регіональні можливості. // Вісник НАН України. – 2021. – № 3. – С. 45-53.

_______________________________________________

Науковий керівник: Опалов Олександр Анатолійович, кандидат економічних наук, доцент, Поліський національний університет 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення