ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОБМЕЖЕНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЩЕНОГО ПЛАНУ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
06.03.2025 17:41
[2. Економічні науки]
Автор: Кудрицька Світлана Петрівна, викладач, Відокремлений структурний підрозділ, «Павлоградський фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», м. Павлоград
Спрощений план рахунків був розроблений спеціально для малих підприємств, неприбуткових організацій та суб’єктів, які ведуть спрощений облік. Його головною метою є зменшення облікового навантаження на бухгалтерів, спрощення фінансової звітності та полегшення контролю за господарськими операціями. Але, нажаль, не дивлячись на всі його очевидні переваги, спрощений план рахунків не набув широкого використання та більше того, про його існування знають не всі бухгалтери.
План рахунків бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва (далі – спрощений план рахунків) був затверджений 19.04.2001р. Наказом МФУ №186. Наказом визначено, що план рахунків застосовують юридичні особи – мікропідприємства, малі підприємства, а також неприбуткові організації (крім бюджетних установ) та інші суб’єкти господарської діяльності, які складають фінансову звітність відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» та не зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти фінансової звітності [1].
Спрощений план рахунків базується на типовому Плані рахунків бухгалтерського обліку, затвердженому Міністерством фінансів України. Проте він містить меншу кількість рахунків, що робить його більш доступним для підприємств, які не ведуть складних фінансових операцій. Кількість рахунків є меншою завдяки угрупуванню рахунків та відсутності деяких з них, наприклад, рахунків для обліку операцій зі страхування, тому що для подібної діяльності не передбачено використання НП(С)БО 25.
Основні особливості спрощеного плану рахунків:
• менша деталізація рахунків, що дозволяє вести облік без надмірної бюрократії;
• орієнтованість на підприємства, які не застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ);
• використання рахунків переважно першого та другого порядку, без складних субрахунків;
• відповідність нормативним вимогам для малого бізнесу та неприбуткових організацій [2].
Розглянемо переваги угрупування запасів у спрощеному обліку. Припустимо, на балансі неприбуткової організації є такі запаси: брус 40х40, сапка, фарба «Дюфа», Замок «Краб», пензлик, автомат для електрощитової, рукавички садові, стрічка світлодіодна.
При використанні типового Плану рахунків бухгалтерського обліку наведені запаси будуть обліковуватись наступним чином: субрахунок 205 «Будівельні матеріали»: брус 40х40, фарба «Дюфа»; субрахунок 207 «Запасні частини»: автомат для електрощитової, стрічка світлодіодна; рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»: пензлик, рукавички садові, сапка. Якщо ж використовувати Спрощений план рахунків, то всі перелічені запаси будуть обліковуватись на рахунку 20 «Виробничі запаси». У мікропідприємствах, підприємствах громадських організацій, об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків часто працюють бухгалтери, у яких може не бути глибоких теоретичних знань та практичного досвіду з класифікації та обліку матеріальних активів. Відповідно облік всіх запасів на одному рахунку дозволить не «ламати голову» над подібними моментами.
Відповідно спрощується облік кредиторської заборгованості. У спрощеному плані рахунків відсутній окремий рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», від поєднаний з рахунком 68 «Розрахунки за іншими операціями». Таке поєднання зменшує кількість облікових регістрів та виключає роздуми над поділом кредиторів на постачальників і інших кредиторів. Полегшує облік і об’єднання податків з внесками на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», всіх матеріальних необоротних активів – на рахунку 10 «Основні засоби», відповідно як і амортизації по них – на рахунку 13 «Знос необоротних активів» [1]. І це тільки частина прикладів.
Підведемо підсумки переваг застосування спрощеного плану рахунків:
• зменшення навантаження на бухгалтерію: мінімізація кількості рахунків дозволяє швидше обробляти фінансові дані;
• легкість у використанні: спрощена структура сприяє швидкому освоєнню бухгалтерського обліку навіть без глибоких знань;
• менші витрати на бухгалтерське супроводження: зменшується потреба у професійних послугах;
• оптимізація податкової звітності: зручність у підготовці фінансових звітів для контролюючих органів.
Разом з тим спостерігаємо відсутність широкого запиту на спрощений план рахунків серед бухгалтерів. На те є вагомі причини.
Більшість підприємств, які можуть використовувати спрощений план рахунків, ведуть бухгалтерію вручну або через Excel, оскільки їхні операції досить прості. До того ж у мікропідприємств та неприбуткових організацій відсутні вільні кошти на придбання спеціалізованих бухгалтерських програм. Часто використовуються неліцензійні (піратські) бухгалтерські програми, як-то 1С Бухгалтерія, в якій не передбачений спрощений план рахунків.
Якщо вже мале підприємство придбає бухгалтерську програму, то вона орієнтована на складніші облікові системи, що робить підтримку спрощеного плану рахунків недоцільною для розробників. Бухгалтерські програми, такі як M.E.Doc, BAS Бухгалтерія, SAP, QuickBooks, зазвичай не підтримують спрощений план рахунків або працюють із ним обмежено. Це пояснюється кількома ключовими факторами.
1. Універсальність програмного забезпечення: більшість бухгалтерських програм розроблені для широкого кола користувачів (малого, середнього та великого бізнесу, бюджетних установ, підприємств, що працюють за міжнародними стандартами обліку). Оскільки спрощений план рахунків використовується лише в певних категоріях підприємств, його впровадження в масові програмні продукти є економічно недоцільним для розробників.
2. Автоматизація бухгалтерського обліку потребує деталізації, а спрощений план рахунків не забезпечує достатньої деталізації, зокрема:
• відсутність субрахунків ускладнює ведення аналітичного обліку;
• угрупування рахунків робить складні операції некоректними або непрозорими для аудиту;
• немає гнучкості в розподілі витрат, доходів, зобов’язань (наприклад, у розділенні за контрагентами, видами діяльності тощо).
• програми працюють із великою кількістю даних, які потребують розмежування, а спрощений облік не дає такої можливості.
3. Законодавчі та податкові вимоги: бухгалтерські програми адаптовані під податкове законодавство та стандарти звітності. Спрощений план рахунків не завжди дозволяє коректно заповнювати такі документи як:
• декларації для ФОПів та юридичних осіб. Відображати податковий кредит і зобов’язання у ПДВ-обліку;
• через відсутність необхідних розмежувань бухгалтерські програми не можуть автоматично розраховувати податкові зобов’язання, що може призвести до помилок.
4. Взаємодія з іншими системами: у великих підприємствах бухгалтерські програми інтегруються з ERP-системами, CRM-системами, банківськими сервісами тощо. Для коректної роботи таких інтеграцій потрібен деталізований облік, який спрощений план рахунків не забезпечує.
Як результат, бухгалтери, які використовують комп’ютерні програми, здебільшого працюють із загальним планом рахунків, навіть якщо підприємство може застосовувати спрощену систему обліку.
Крім фактору автоматизації слід відмітити, що у більшості випадків бухгалтерський облік даної категорії підприємств ведуть фахівці, які працюють за стандартними методами, в багатьох мікропідприємствах і некомерційних організаціях у штатному розписі не передбачена одиниця бухгалтера і обліком займаються ФОПи по договору. Такі бухгалтери та фінансові консультанти зазвичай мають досвід роботи саме з загальним планом рахунків. Також для проведення перевірок Ревізійною комісією організації (якщо це передбачено статутом) перевіряючих обирають з числа членів неприбуткової організації – фахівців з економічного напрямку, які не мають уяви про існування спрощеного плану рахунків.
Висновки. Спрощений план рахунків є ефективним інструментом для малих підприємств і організацій, які потребують простого та доступного бухгалтерського обліку. Незважаючи на те, що спрощений план рахунків розроблений спеціально для малого бізнесу та неприбуткових організацій, його використання залишається обмеженим. Основні причини такого явища: обмежене коло користувачів; необхідність більшої деталізації обліку для складання звітності; бухгалтерські програми не підтримують його в повному обсязі; бухгалтери та фінансові консультанти здебільшого працюють із загальним планом рахунків.
Через це малий бізнес часто змушений використовувати загальний план рахунків, навіть якщо їхня діяльність є відносно простою. Як наслідок, спрощений план рахунків залишається менш популярним, оскільки більшість бухгалтерів та програмних рішень орієнтовані на загальний облік.
Література:
1. Спрощений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств. Наказ Міністерства фінансів України від 19.04.2001 №186. Офіційний вебпортал парламенту України «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1557-11#Text.
2. Милявська Е.П., Жабін О.І. Облік на підприємствах малого бізнесу: Навч. пос. - К. : Центр учбової літератури, 2008. 162 с.