Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
SMAILE-МОДЕЛЬ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ
03.03.2025 10:31
[2. Економічні науки]
Автор: Скидан Максим Ігорович, аспірант Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
Розвиток вищої освіти України в умовах глибинних соціально-економічних трансформацій, переходу від Освіти 3.0 до Освіти 4.0 та становлення Суспільства 5.0 потребує розробки принципово нових методологічних підходів, здатних адекватно відображати складну динаміку сучасних освітніх систем. Освіта 4.0 формується як відповідь на виклики Четвертої промислової революції та характеризується персоналізованими освітніми траєкторіями на основі штучного інтелекту, розвитком метакомпетентностей, інтеграцією формальної та неформальної освіти. Особливої актуальності набуває розробка інноваційних моделей стратегічного розвитку, що враховують визначальні характеристики парадигми Праці 4.0 та забезпечують випереджальний розвиток людського капіталу [10].
У теоретичній конструкції "Праця 4.0" постає як платформа та інститут, що забезпечує використання ресурсів праці в координатах, породжених Четвертою промисловою революцією [11], та еволюціонує в напрямку Праці 5.0, яка характеризується людиноцентричністю, симбіозом людського та штучного інтелекту, фокусом на креативній та інтелектуальній праці. Суспільство 5.0 (Super Smart Society) формується як наступний етап розвитку, що передбачає інтеграцію фізичного та кіберпростору, людиноцентричний технологічний розвиток та вирішення соціальних викликів через інновації [2, 3]. Сучасні трансформаційні процеси на ринку праці, зумовлені становленням парадигми Праці 4.0 [11], актуалізують необхідність розробки концептуально нових моделей стратегічного розвитку вищої освіти.
SMAILE-модель стратегічного розвитку вищої освіти являє собою комплексний підхід до трансформації освітньої системи в умовах становлення парадигми Праці 4.0 [4] (рис. 1).
Рис. 1. SMAILE-модель стратегічного розвитку вищої освіти
Джерело: розроблено автором
Модель охоплює шість взаємопов'язаних блоків, кожен з яких набуває нових характеристик у контексті сучасних соціально-економічних трансформацій:
1. Стратегування (Strategy) трансформується в систему форсайт-проєктування освітніх траєкторій з урахуванням нових трендів праці та інноваційних форм її організації в цифровій економіці [8].
2. Мотивація (Motivation) включає систему стимулів та заохочень для науково-педагогічних працівників і студентів до безперервного професійного розвитку та опанування компетентностей майбутнього, серед яких: здатність оцінювати та управляти професійними ризиками в умовах цифрової економіки, навички забезпечення кібербезпеки та захисту персональних даних, вміння організовувати ергономічне та здоров'язберігаюче робоче середовище, компетентності з психологічної безпеки та управління стресом, навички збереження work-life балансу в умовах віддаленої роботи, здатність до самоорганізації та самореалізації в динамічному професійному середовищі [6].
3. Аналітика і моніторинг (Analytics & Monitoring) базується на сучасних технологіях штучного інтелекту, великих даних та когнітивного моделювання. Основне призначення - відстеження трендів у сфері праці, прогнозування затребуваності компетентностей та підготовка випереджальних рекомендацій [4].
4. Інновації (Innovations) забезпечують продукування інноваційних освітніх технологій, розвиток гнучких навчальних форматів та креативного освітнього середовища [1].
5. Лідерство (Leadership) орієнтоване на інституційну трансформацію управлінських моделей і розвиток адаптивних професійних компетентностей освітніх менеджерів [7].
6. Екосистемна взаємодія (Ecosystem) є основою для побудови динамічних партнерств, кластерних механізмів колаборації закладів вищої освіти з бізнесом, державними інституціями та іншими стейкхолдерами [10].
Впровадження SMAILE-моделі сприяє формуванню адаптивної екосистеми вищої освіти, орієнтованої на розвиток людського капіталу та метакомпетентностей в умовах цифрової трансформації економіки [11]. Синергетичний ефект складових моделі створює динамічну систему вищої освіти, здатну ефективно реагувати на виклики Праці 4.0 та забезпечувати проактивний розвиток людського капіталу.
В умовах переходу до Суспільства 5.0 ключові освітні трансформації в рамках SMAILE-моделі передбачають перехід від статичних програм до динамічних траєкторій навчання протягом життя, індивідуалізацію та персоналізацію освітнього процесу, інтеграцію формальної, неформальної та інформальної освіти, розвиток навичок майбутнього та метакомпетентностей.
Таким чином, запропонована SMAILE-модель представляє собою комплексний інструментарій трансформації освітньої системи в умовах становлення парадигми Праці 4.0 та переходу до Праці 5.0 і Суспільства 5.0. Модель забезпечує збалансований розвиток освітньої системи, враховуючи як технологічні аспекти Четвертої промислової революції, так і людиноцентричні принципи майбутнього суспільства. Інтеграція шести ключових компонентів моделі забезпечує системний підхід до формування адаптивного людського капіталу, здатного ефективно функціонувати в умовах нестабільної екосистеми ринку праці.
Література:
1. Abdelrahim, R., Katzis, K., Boustras , G., & Panayidou, K. (2024). The occupational safety, health, and well- being risks associated with industry 4.0 application: A systematic literature review. Multidisciplinary Reviews, 8(4), 2025106. https://doi.org/10.31893/multirev.2025106.
2. Alnaser, A. A., Binabid, J., & Sepasgozar, S. M. E. (2024). Transforming Architectural Programs to Meet Industry 4.0 Demands: SWOT Analysis and Insights for Achieving Saudi Arabia’s Strategic Vision. Buildings, 14(12), 4005. https://doi.org/10.3390/buildings14124005.
3. Camacho-Zuñiga, C. (2024). Effective Generative AI Implementation in Developing Country Universities. In 2024 IEEE Conference on Artificial Intelligence (CAI) (pp. 460-463). IEEE. https://doi.org/10.1109/CAI59869.2024.00093.
4. Caratozzolo, P., Azofeifa, J. D., Mejia-Manzano, L. A., García-Navarro, D., Magana, A. J., & Benes, B. (2023). A Matrix Taxonomy of Knowledge, Skills, and Abilities (KSA) Shaping 2030 Labor Market. In 2023 IEEE Frontiers in Education Conference (FIE) (pp. 1-8). IEEE. https://doi.org/10.1109/FIE58773.2023.10342955.
5. Eichelberger, H., Sauer, C., Ahmadian, A. S., & Kröher, C. (2025). Industry 4.0/IIoT Platforms for manufacturing systems — A systematic review contrasting the scientific and the industrial side. Information and Software Technology, 179, Article 107650. https://doi.org/10.1016/j.infsof.2024.107650.
6. Gooroochurn, M. (2025). Robotics and automation in industry 4.0: Emerging trends and research directions. In Intelligent and Sustainable Engineering Systems for Industry 4.0 and Beyond (pp. 71-91). Taylor & Francis. https://doi.org/10.1201/9781003511298-4.
7. Haleem, A., Javaid, M., & Singh, R. P. (2025). Encouraging Safety 4.0 to enhance industrial culture: An extensive study of its technologies, roles, and challenges. Green Technologies and Sustainability, 3(3), Article 100158. https://doi.org/10.1016/j.grets.2024.100158.
8. Huang, Q., & Wei, Y. (2023). Priorities for the development of the Chinese education management system in the era of digitalisation. Interactive Learning Environments, 32(9), 5852–5865. https://doi.org/10.1080/10494820.2023.2239873.
9. Lin, C. J., & Lukodono, R. P. (2025). Learning performance and physiological feedback-based evaluation for human–robot collaboration. Applied Ergonomics, 124, Article 104425. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2024.104425.
10. Mian, S. H., Salah, B., Ameen, W., Moiduddin, K., & Alkhalefah, H. (2020). Adapting Universities for Sustainability Education in Industry 4.0: Channel of Challenges and Opportunities. Sustainability, 12(15), 6100. https://doi.org/10.3390/su12156100.
11. Колот, А. М., & Герасименко, О. О. (2020). Концепт "Праця 4.0": теоретико-прикладні засади формування та розвитку. Економіка і прогнозування, (1), 7-31. URI: https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/34494.
____________________________________
Науковий кервник: Лопушняк Галина Степанівна, доктор економічних наук, професор, Київський національногий економічний університет імені Вадима Гетьмана
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ОПТИМІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ
27.02.2025 15:37 -
УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
22.02.2025 17:57 -
ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
14.03.2025 13:25 -
НАСЛІДКИ ВЕДЕННЯ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
12.03.2025 19:57 -
УКРАЇНСЬКИЙ АГРОБІЗНЕС НА РИНКАХ ЄС ТА СВІТУ: ПОТЕНЦІАЛ ЗРОСТАННЯ ЕКСПОРТУ
12.03.2025 19:50
Конференції
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
