ГОСПОДАРСЬКИЙ АНАЛІЗ СОРТОВОГО СКЛАДУ АМАРАНТУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ
01.02.2025 16:01
[2. Економічні науки]
Автор: Лясковська Наталя Володимирівна, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти, Одеський державний аграрний університет, м.Одеса; Дубровін Валерій Вікторович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Одеський державний аграрний університет, м. Одеса
Амарант (Amarаnthus L) достатрньо знайомий та широко розповсюджений рід трав'янистих рослин відомий представниками, які відносять до сегетальної групи. Окремі види це великі рослини, висотою до 2 м. із домінантною поведінкою в агроценозах, що зумовлює їх високу господарську небезпеку в посівах культурних рослин [1, с. 25].
Проте менш відомо про його достатньо цінні, а в окремих випадках і унікальні, властивості виявлені та задокументовані в останні дестиліття науковцями. При цьому історично підтверджено тривале використання представників цього роду в культурі народів Америки [4, с. 24]. Дикі форми амарантових традиційно використовувалися на території україни як цінних зелений корм для домашньої худоби, відома також практика їх харчового застосування. Амарант відносять до рослин із високим вмістом білка, збалансованого і унікального за амінокислотним складом. Він не поступається за його вмістом та цінністю не тільки злаковим, а й навть бобовим культурам. Найбільш відомими напрямами використання видів амаранту є зернове та овочеве, для інших продовольчих цілей, кормове, декоративно-дизайнерське, а токож, в останній період, дієтично-лікувальне та медично-косметичне застосування. Із відкритих джерел відомо, що з амаранту виготовляють олію, борошно, крупи, пластівці, панірувальні сухарі, хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби, швидкі сніданки, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, йогурти, горілчані вироби, прикормки для риб, суміші для дитячого харчування, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, попамарант, екстракти, фіточай, трав'яні гранули [3, с. 309]. Завдяки такому широкому спектру використання усіх наземних органів рослини та високому потенціалу продуктивності виробництвом амаранту цікавляться все більше агровиробників. Можливість отримувади до 4 т/га несіння та до 30 т/га і більше зеленої маси, зважаючи на їх ціну, робить його вирощування надзвичайно прибутковим і рентабельним.
Проте, як і кожне сучасне інтенсивне товарне виробництво, вирощування амаранту розпочинається із наявного сортового складу, придатного до місцевих грунтово-клімтичних умов. При цьому обєктивно. Що універсальність застосування сорту обмежує його цінні технологічні та споживчі властивості щодо окремих напрямків використання. Станом на кінець 2024 року до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні включені 18 сортів Amaranthus L. Із них 10 сортів зернового призначення, 3 сорти силосного використання а також 4 сорти зрізного та декоративного використання. Сорт Харківський 1 зазначений для як об’єкт для лікарського призначення. Важливо, що переважна більшість сортів рекомендована для вирощування у зонах Лісостепу 94,0% та Полісся 66,7%. Для посушливих умов Степової зони рекомендовано лише 10 сортів, що складає 55,6% від їх загальної кількості. При цьому 7 сортів, тобто 38,9% є придатними до вирощування в усіх грунтово-кліматичних умовах України, що свідчить про їх високу пластичність. Для декоративних цілей використовується Щириця Мантегацца (Amaranthus mantegazzianus Passerini) та Щириця хвостата (Amaranthus caudatus L.). На відміну від інших культурних рослин в Державному реєстрі представлені виключноь вітчизняні сорти. Найбільш активно селекцією амаранту займається Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, який є автором 8 сортів, Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України, науковці якого створили 6 сортів. Ткаож селекцію та насінництво амаранту здійснюють Інститут кормів Української академії аграрних наук, на рахунку яких 3 сорти та Інститут сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук які створили сорт зернового призначення Поліщук.
Вибірковий науковий аналіз сортового складу сортів амаранту демонструє їх відмінність за гомеостатичністю, агрономічною стабільністю, та генетичним потенціалом а також рівнем його реалізації. Високу практичну цінність в східній частині лівобережного лісостепу України демонстрували сорти: Лєра, Сем і Харківський 1, для яких притаманний як високий рівень генетичного потенціалу, так і ступінь його реалізації [2, с.16].
Дослідження, що були проведені в умовах Кропивницького району Кіровоградської області із сортом універсального призначення Харківський 1 свідчить про його високу насіннєву продуктивність 1,5-2,3 т/га та формування наземної маси 20-31 т/га. Це свідчить про можливість більш широкого використання культури, наприклад для відтворення родючості ґрунту, отримання відновлювальної енергії та вирішення екологічних проблем сучасності.
Література
1. Гопцій Т. І., Воронков М. Ф., Бобро М. А. та ін. Амарант: селекція, генетика та перспективи вирощування: монографія. Харків: ХНАУ, 2018. 362 с.
2. Гопцій Т.І., Лиманська С.В., Гудим О.В. Перспективи вирощування амаранту як нішевої культури у східній частині Лівобережного Лісостепу України. Вісник уманського національного університету садівництва. №2. 2022. С. 11-17.
3. Саратовський В.В. Вирощування та застосування амаранту на Прикарпатті. Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. 2004. Вип. 14.8. С. 307-313.
4. Терентьєва Є. Амарант – рослина минулого і майбутнього. Світ рослин. 2003. № 10. С. 22–28.