РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНУ ЗАЙНЯТІСТЬ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНУ ЗАЙНЯТІСТЬ

10.01.2025 16:35

[2. Економічні науки]

Автор: Турчина Інесса Геннадіївна, викладач вищої категорії, викладач-методист, Відокремлений структурний підрозділ «Павлоградський фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», м. Павлоград


Повномасштабне військове вторгнення Росії та інтенсивні бойові дії, які тривають в Україні з 24 лютого 2022 р., завдали потужного удару по всіх ланках економічної, соціальної, гуманітарної системах української держави. Одним із найвідчутніших негативних наслідків кризи, спричиненої війною, є втрата працездатного населення.

Повномасштабна війна в Україні має серйозний вплив на ринок праці. Збройна агресія Росії призвела до руйнування інфраструктури, знищення підприємств та зменшення економічної активності в ряді регіонів. Через це в Україні рівень безробіття стрімко зріс до 21,1% у 2022 році [1]. 

Ринок праці в Україні після початку великої війни суттєво скоротився. За різними оцінками, з країни виїхали від 6,2 млн. до 8,5 млн. українців. Ще понад 1 млн. громадян стали на захист країни і не беруть активної участі в економічній діяльності.

Після 24 лютого 2022 року порахувати точну кількість українців стало неможливо. Передусім, через те, що в держави нема точної інформації про кількість тих, хто виїхав від війни за кордон. Очікувано, що більшість біженців – жінки та діти. Найчисельніша група українців у ЄС – жінки віком 35-49 років. Більшість з них – близько 70% – з вищою освітою та до великої війни проживали в містах [2].

Військова ситуація спричинила зменшення кількості кваліфікованих робочих кадрів не лише через міграцію за кордон, але й через їх загибель. Так, 17% підприємств мають робітників, які загинули на війні, 11% підприємств, мають зниклих безвісті робітників, 17% підприємств мають фізично постраждалих під час проведення бойових дій на території України з 24 лютого 2022 року. Чисельність жертв зростає і зараз та буде продовжувати зростати навіть після завершення військово агресії Росії через значну кількість вибухонебезпечних предметів, які залишають після себе окупанти [4].

За час війни бізнес в Україні пережив кілька еволюційних етапів своєї діяльності в нових умовах воєнного часу та зумів адаптуватися до широкого спектру проблем: від зруйнованих логістичних ланцюжків до енергетичного терору [4], тому рівень безробіття склав 18,2% у 2023 році, 13,9% у 2024 році [1]. Однак на шляху цього відновлення постає нове випробування: брак кадрів. Підприємці скаржаться на складнощі в пошуку працівників, а дані агрегаторів з пошуку роботи свідчать про падіння кількості активних шукачів роботи, яке відбувається одночасно з ростом кількості вакансій.

Смерть людей працездатного віку та тих, хто мігрував за кордон, зменшила пропозицію кваліфікованої робочої сили. Водночас, збільшується число працівників з обмеженими можливостями, а їх рівень працездатності та перелік робіт, які вони можуть виконувати, відрізняється від довоєнного періоду [4]. Наразі в Україні близько 1,2 млн ветеранів,  із них 800 тисяч – учасники бойових дій, решта - особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни. За опитуванням 65,9% роботодавців не бачать перешкод у працевлаштуванні ветеранів, але вважають основними перешкодами у працевлаштуванні осіб з інвалідністю непідготовлені робочі місця, нестачу якісних послуг та інфраструктури [1]. Відкладення шлюбу, а також народження дітей через війну збільшило пропозицію жінок на ринку праці. Також, перебування годувальника сім’ї у збройних силах чи його втрата, призвело до того, що жінкам доводиться брати на себе більше обов’язків, щоб забезпечити базові життєві потреби своїх сімей. Очікуваним є й збільшення показників дитячої праці внаслідок поширення бідності та втрати можливостей для отримання освіти, особливо вищої [4].

Крім того, в Україні суттєво змінилася структура економіки. Чимало компаній, які до лютого 2022 року працевлаштовували десятки тисяч українців, зараз або не працюють, або перебувають на тимчасово окупованій території, або їх об’єкти зруйновані. Це створило диспропорції на ринку праці: навички та спеціалізація людей не відповідають потребам компаній, що працюють. Хоча загальна ситуація може свідчити про дефіцит робочої сили, у деяких галузях спостерігається профіцит кадрів.

У Мінекономіки заявляють, що така ситуація є найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни [3]. Так, 88 % підприємств мають робітників, які фактично несуть військову службу, 74% підприємств мають робітників, які перебувають на службі в територіальній обороні, 54 % підприємств мають робітників, які перебувають у військовому резерві та потенційно можуть бути призвані [4].

Слід відмітити, що демографічні показники в Україні значною мірою залежать від того, скільки ще триватиме війна. Чим довше триває війна в Україні, тим значно збільшується вірогідність того, що українські жінки, які виїхали до країн Європи з дітьми, не будуть поспішати повертатися додому після закінчення війни. Що, звісно, кардинально вплине на демографічну ситуацію у майбутньому. Невизначеність щодо перебігу війни є основною причиною наміру залишитися в нинішній країні перебування [2]. Більшість українських жінок, які через війну виїхали до Європи – це ті, які мають вищу освіту й здатні самостійно про себе подбати у новій країні. А коли буде знято режим воєнного стану, чоловіки можуть поїхати до них, а не навпаки. 

За прогнозами Міжнародної організації праці, якби вдалося припинити бойові дій негайно, і в країні почалося б швидке відновлення, а також за умови повернення 3,4 млн працездатного населення, це дозволило б скоротити втрати зайнятості до 8,9%. У разі подальшої ескалації війни, втрати зайнятості досягнуть 7 млн, або 43,5% [5].

Хоча необхідно дати пояснення, що реальна ситуація може виявитися не настільки катастрофічною, як прогнозує Міжнародна організація праці. Методика підрахунку безробіття МОП відпрацьована на «офіційному» ринку праці. Проте в Україні завжди спостерігалась значна частка тіньового сегменту, що значною мірою корегувало статистику. Так, рівень безробіття за методологією МОП у кілька разів перевищує рівень безробіття, що фіксує офіційна статистика [4].

Після війни потреба в робочих руках зростатиме ще сильніше. В уряді заявляють, що в найближчі роки Україна відчуватиме брак мільйонів працівників, а з початком повоєнної відбудови ця потреба лише зростатиме.

Список використаних джерел: 

1. Ринок праці в умовах війни: демографічні виклики для України.

URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3909003-rinok-praci-v-umovah-vijni-demograficni-vikliki-dla-ukraini.html (дата звернення: 09.01.2025).

2. Скільки українців не повернеться після війни додому. Як це вплине на економіку в країні. URL: https://nikopolnews.net/ukraina/saira-skilky-ukrain-ne-povernetsia/ (дата звернення: 11.11.2024).

3. Офіційний сайт Міністерства економіки України. URL: https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA (дата звернення: 09.01.2025).

4. Соціально-економічні та гуманітарні наслідки російської агресії для українського суспільства. За сприяння представництва «Фонду Фрідріха Науманна за свободу» в Україні. Центр Разумкова. К.-2022.

5. Ринок праці під час війни: стан та перспективи. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-46-24 (дата звернення: 09.01.2025).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення