Зовнішньоекономічна діяльність - це експорт, імпорт, іноземні інвестиції та участь у міжнародних ринках. Доступ до міжнародних ринків збільшує можливості для продажів і відповідно, отримання прибутку для будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності. Кожна держава регулює зовнішньоекономічну діяльність через торговельну політику, тарифи та нетарифні бар’єри. Суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані дотримуватися митних правил, сплачувати податки та дотримуватися вимог до імпортної (експортної) документації.
Зовнішньоекономічна діяльність охоплює різні транскордонні операції, пов’язані з товарами, послугами, капіталом і технологіями. Ця діяльність дозволяє компаніям і країнам розширювати свої ринки, отримувати доступ до ресурсів і сприяти міжнародному співробітництву. Ефективне документування міжнародної торгівлі має вирішальне значення для управління зовнішньоекономічною діяльністю. Належна документація забезпечує відповідність міжнародним нормам, зменшує ризики та підвищує прозорість [3, 4, 5].
Основними документами якими оформлюються операції зовнішньоекономічної діяльності, є комерційний інвойс, в якому зазначаються деталі (операції) транзакції, включаючи ціну, кількість та умови; пакувальний лист, в якому вказується вміст, вагу та деталі пакування; коносамент, авіа накладна, CMR, в яких підтверджується відвантаження та перехід права власності; сертифікат походження, в якому підтверджується країна-виробника; митна декларація, яка надає право на проходження товарів через митницю; акредитиви, що забезпечують безпеку платежів у міжнародних транзакціях.
Основними напрямами покращення документування операцій у ЗЕД можна визначити наступні:
• створення стандартизованих шаблонів для ключових документів, таких як інвойс, контракти та відвантажувальні документи, щоб забезпечити узгодженість;
• запровадити ведення однакового списку документів для кожного виду зовнішньоекономічних операцій (експорту, імпорту, іноземних інвестицій тощо);
• забезпечити перехід на електронну документацію (е-документи), а саме не тільки митні декларації, але і на такі документи, як інвойс; коносамент, сертифікат походження тощо.
• запровадити програмне забезпечення для ефективного управління, відстеження та пошуку електронної документації;
• впровадити та використовувати технологію блокчейн для безпечної, прозорої та захищеної від підробки документації, особливо для відстеження ланцюгів поставок [6].
Існує необхідність приведення документації у відповідність до стандартів, які встановлені такими організаціями, як Світова організація торгівлі (СОТ) та Міжнародна торгова палата (МТП) (наприклад, Інкотермс). З метою уникнення юридичних проблем, а також затримок під час оформлення експортно-імпортних документів є доцільним впровадити єдині вимоги щодо оформлення таких операцій в різних країнах; автоматизоване введення даних (дозволить зменшити кількість помилок, що допускаються вручну).
Визначення чітких умов контрактів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності шляхом зазначення детальних умов щодо сплати, доставки, вирішення спорів та дотримання вимог; впровадити автоматизованої системи підписання документів операцій у зовнішньоекономічної діяльності цифровими підписами дозволить оптимізувати і спростити процес затвердження контрактів та забезпечити їх юридичну чинність. Більшість контрактів у зовнішньоекономічній діяльності натепер підписуються за допомогою факсимілів та надають тільки у сканованих копіях. Крім того є доцліьним встановити чітку політику зберігання документів на основі законодавчих та регуляторних вимог та більш широко використовувати хмарні інструменти для спільної роботи, щоб ділитися документами та переглядати їх у режимі реального часу з міжнародними партнерами.
Удосконалення документації операцій у зовнішньоекономічній діяльності передбачає стандартизацію, оцифрування, дотримання вимог та навчання. Впроваджуючи ці стратегії, бізнес може підвищити точність, знизити ризики та забезпечити безперебійність міжнародних операцій. Належне ведення документації не лише сприяє ефективній торгівлі, а й зміцнює відносини з іноземними партнерами та контролюючими органами.
Оподаткування імпорту та експорту відіграє вирішальну роль у регулюванні торгівлі, захисті місцевої промисловості та отриманні доходів.
Оподаткування імпорту (митні збори та ПДВ) включає митні збори, податок на додану вартість (ПДВ) на імпорт. Вони є різними у різних країнах ЄС (стандартна ставка зазвичай становить від 17% до 27%). Наприклад - 19% у Німеччині, 20% у Франції, 25% у Данії. ПДВ як правило розраховується на основі вартості товару на умовах CIF (вартість, страхування, фрахт) плюс будь-які застосовні митні збори. Акцизні збори застосовуються до певних товарів (в основному алкоголь, тютюнові вироби та енергоносії). Оподаткування експорту включає експортні мита і податок на додану вартість зазвичай за нульовою ставкою.
Митні декларації подаються зазвичай тільки в електронному вигляді через митну систему кожної країни (наприклад, Customs Handling of Import and Export Freight (CHIEF) у Великобританії).
Удосконалення системи оподаткування імпорту та експорту має вирішальне значення для сприяння глобальній торгівлі, зменшення тягаря, пов'язаного з дотриманням вимог, та забезпечення справедливого збору податків. На наш погляд, необхідно забезпечити послідовне застосування митних зборів у різних країнах, особливо в рамках торговельних блоків, привести митні коди у відповідність до стандартів Всесвітньої митної організації (ВМО) (наприклад, коди Гармонізованої системи (ГС)).
Запровадження єдиного цифрового порталу – дозволить зменшити бюрократичні бар’єри, а стандартизація форм митних декларацій в різних країнах - спростити дотримання вимог для міжнародного бізнесу. Перехід до повністю електронних митних систем дозволить забезпечити скорочення часу обробки та зменшення кількості людських помилок; впровадження положення Угоди про спрощення процедур торгівлі Світової організації торгівлі забезпечить спрощення митних процедур та зменшення торговельних бар'єрів. Запровадження спрощених податкових режимів або звільнення від сплати податків для малих та середніх підприємств (МСП), які беруть участь у міжнародній торгівлі, розширення системи ПДВ за принципом «єдиного вікна» на всю міжнародну торгівлю, дозволивши підприємствам декларувати та сплачувати ПДВ в одній країні за всі продажі в інших країнах; впровадження автоматизованого стягнення ПДВ у пункті в'їзду для спрощення дотримання законодавства та системи звітності з ПДВ у режимі реального часу забезпечить підвищення прозорості та зменшення шахрайства суб’єктами малого бізнесу [1].
Удосконалення процедури оподаткування імпорту та експорту передбачає спрощення процедур, використання технологій та сприяння міжнародному співробітництву. Оптимізуючи процеси, вдосконалюючи механізми дотримання законодавства та підтримуючи малі та середні підприємства, країни можуть зменшити бар'єри в торгівлі та створити більш ефективну, прозору та справедливу систему оподаткування. Ці заходи повинні сприяти розвитку малого бізнесу, який займається зовнішньоекономічною діяльністю і, відповідно сприяти економічному зростанню країн та справедливому збору податків.
Література
1. Василенко В.М. Реалізація принципу «єдиного вікна» у здійснення контролю за переміщенням окремих видів товарів через митний кордон України https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/f5cba4f3-7819-4c6c-8a27-526b30bb1c02/content (дата звернення 05.12.2024)
2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» 16 квітня 1991 року № 959-XII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#n592 (дата звернення 06.12.2024)
3. Кулик А.В., Тягнирядно Л.Л. Документальне оформлення експортно-імпортних операцій: облікові аспекти http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/9694/1/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D
0%B8%D0%BA%20%D0%92.%D0%90..pdf. (дата звернення 05.12.2024)
4. Назарова Г., Кононенко Л., Васильєв М. Митна декларація – єдиний адміністративний документ: порядок заповнення та напрямки його удосконалення. Економічний простір. 2023. № 185. С. 115-123. https://doi.org/10.32782/2224-6282/185-21
5. Назарова Г., Кононенко Л., Васильєв О. Митне оформлення у системі митного контролю: сучасний стан та напрями удосконалення. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2023. № 16. С. 249–257. DOI: https://doi.org/10.32782/2708-0366/2023.16.33
6. Karnaushenko, A., Tanklevska, N., Povod Т., Kononenko, L., & Savchenko, V. Implementation of blockchain technology in agriculture: fashionable trends or requirements of the modern economy. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2023. No. 9(3). P. 124–149. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2023.09.03.06
7. MIC Global Trade Management (GTM) Software for Global Customs & Trade Compliance Processes https://www.mic-cust.com/software-solutions/?gad_source=1&gclid=CjwKCAiAjKu6BhAMEiwAx4UsAnV5Lg17_2OT2VWQ40BI0OEoOXEZu
ELQDCxygBTs6hRSnvrG9Vt6ChoCQ2UQAvD_BwE (дата звернення 05.12.2024)
8. The EU Single Window Environment for Customs https://taxation-customs.ec.europa.eu/eu-single-window-environment-customs_en (дата звернення 05.12.2024)
9. VAT Rates in Europe 2024 https://www.globalvatcompliance.com/globalvatnews/vat-rates-in-europe-2021/. (дата звернення 05.12.2024)