ТЕХНОЛОГІЯ КОМПОЗИЦІЙНО-СТРУКТУРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У МАКРОМОДУЛЬНОМУ ПРОГРАМУВАННІ
31.08.2021 23:26
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Буяк Л.М., д.е.н., професор, кафедра економічної кібернетики та інформатики, Західноукраїнський національний університет, Тернопіль;
Мушак А.Я., к.т.н., доцент, кафедра економічної кібернетики та інформатики, Західноукраїнський національний університет, Тернопіль;
Хома Н.Г., к.ф.-м.н., доцент, кафедра економічної кібернетики та інформатики, Західноукраїнський національний університет, Тернопіль
Задля збільшення продуктивності праці розробників прикладних програмних систем, покращення якості та надійності таких систем йдуть шляхом вироблення уніфікованих механізмів, моделей мов, методологій побудови зазначених вище систем. Саме технологія композиційно-структурного моделювання дозволяє проєктувати прикладні програми з метою наступного їх макромодульного програмування. Ця технологія дає змогу проєктувати системи довільної складності та архітектури (лінійної, альтернативної, циклічної, рекурсивної, інтегрованої тощо).
Метод макромодульного програмування запропонований як засіб для побудови ефективних композиційних моделей систем (зазвичай прикладних) із програмних об’єктів-модулів за допомогою спеціальних операцій над ними. По-іншому, синтез композиційних моделей відбувається в системі, яка задається множиною операцій K і множиною базових модулів B. Множину всіх композиційних моделей, які породжуються елементами множини B з допомогою операцій множини K позначатимемо [B], а пару ([B],K), яка утворює універсальну алгебру, називатимемо алгеброю морфізмів [1, 2].
Для перетворення алгебри морфізмів в алгоритмічну систему введене поняття обчислюваності морфізмів, у тому числі обчислюваності на складних структурах даних. Під обчислюваністю розумітимемо обчислюваність на об’єкті натуральних чисел, узагальнену лише на випадок добутку об’єктів категорії. Така інтерпретація обчислюваності, наприклад, у топосі Set є звичайною обчислюваністю n-арних функцій, заданих на натуральних числах або, іншими словами, обчислюваністю по Т’юрінгу. Тому алгебра морфізмів як алгоритмічна система за своїми зображувальними можливостями є деяким узагальненням класичних алгоритмічних систем, таких, як машини Т’юринга, рекурсивні функції і т. п. і, таким чином, звичайна обчислюваність композиційної схеми є наслідком її категорної обчислюваності.
Відзначимо також, що досить розвинені засоби формальних перетворень композиційних моделей програм, як формул алгебри морфізмів, дозволяють здійснювати їх семантично еквівалентні перетворення з метою одержання найпридатнішої конфігурації моделей розв’язання задачі залежно від тих чи інших параметрів.
Означення обчислюваного морфізму ґрунтується на поняттях найпростіших морфізмів s:N→N, !:N→1, pnm:Nx...xN→N, які апріорі вважаються обчислюваними та задані операції композиції, рекурсії і структурної суперпозиції для утворення нових морфізмів із найпростіших. Морфізм називається обчислюваним, якщо він належить замиканню множини найпростіших морфізмів відносно вищезазначених операцій.
Дане означення обчислюваності для морфізмів одержане шляхом абстрагування від конкретних елементів категорних об’єктів. Додаючи до найпростіших морфізмів елементи x:1→N і зберігаючи означення композиції, рекурсії і структурної суперпозиції, одержимо означення обчислюваності в точці. Зрозуміло, що в точковому топосі будь-який обчислюваний морфізм буде також і обчислюваним в точці.
Проєктування модульних структур (множина B) ґрунтується на графовому зображенні алгоритмів та їх перетвореннях за допомогою класичних та спеціальних операцій відповідно до тих чи інших критеріїв якості. Цей метод побудови алгоритмів (відомий як функціональний), в значній мірі дозволяє автоматизувати процес модуляризації шляхом декомпозиції та синтезу на відповідних етапах.
Література:
1. Голдблатт Р. Топосы. Категорный анализ логики. – М. – Мир. – 1983.
2. A. Arhangel'skii and M. Tkachenko, Topological groups and related structures, World Scientic & Atlantis, 2008.