ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВІДНОВЛЕННЯ ПОВОЄННОЇ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВІДНОВЛЕННЯ ПОВОЄННОЇ УКРАЇНИ

26.08.2024 15:05

[2. Економічні науки]

Автор: Закревський Євген Броніславович, аспірант Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України, м. Харків



Осмислення необхідності відбудови економіки України розпочалося ще у розпал війни. Так, уже 21 квітня 2022 р. Президент України підписав Указ про утворення Національної ради з відновлення України від наслідків війни [1], основними завданнями якої визначені: розроблення плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку інфраструктури та економіки України; розробка пропозицій щодо пріоритетних реформ, необхідних у воєнний та післявоєнний періоди; підготовка стратегічних планів, проектів нормативно-правових актів, реалізація яких допоможе у відновленні України в післявоєнний період.

Важливо також, що, починаючи з 2023 р., в Україні вдалося започаткувати відновлювальний тренд у галузях реального сектора економіки, що стало можливим завдяки попиту на внутрішньому ринку, зокрема на продукцію для потреб Збройних Сил України та для інфраструктурного відновлення країни, поліпшенню забезпечення електроенергією споживачів, релокації виробництв, лібералізації зовнішньої торгівлі, диверсифікації шляхів експорту українських товарів. Утім, основою розбудови реального сектора економіки України досі є його ресурсні та географічні переваги, а не науково-технологічний потенціал. Такий підхід десятиліттями знекровлює національну економіку, посилює її сировинізацію, не створює умов для реалізації потенційних можливостей генерувати значно більші прибутки від глибокої переробки ресурсів усередині країни, інтегрування технологій та інновацій у переробні сфери виробництва. Подальше відновлення економічної динаміки в Україні в умовах війни потребує подолання численних економічних і позаекономічних проблем та обмежень, масштабування ефективних політико-економічних стратегій та практик виходу з кризи та пристосування до нових умов діяльності.

Обсяги завдань щодо повоєнного економічного відновлення України та потенційні можливості сучасних технологій як формують унікальні за своєю природою виклики, так і створюють сприятливу основу для розв’язання економічних проблем на основі оригінальних стратегічних рішень. Важливо, що формулювання таких рішень має враховувати новітні міжнародні, геополітичні й економіко-інституційні виміри, в яких перебуває Україна у зв’язку з отриманням статусу кандидата у члени ЄС. Натомість у держави поки не існує єдиного загальнонаціонального плану відновлення України, розробленого владою, який мав би юридичну силу та використовувався іншими акторами відновлення як стратегічний документ. У цьому зв’язку доцільно проаналізувати інструментарій впливу держави на процеси активізації повоєнного відновлення національної економіки, що реалізується через відповідний організаційно-економічний механізм, в якому повинні закономірно та органічно поєднуватися ринкові та позаринкові (адміністративні) важелі стимулювання економічного розвитку. «Запуск» цього механізму дозволить подолати руйнівні наслідки російської збройної агресії, структурні дисбаланси та сировинну орієнтацію української економіки, досягти макроекономічної стабілізації, а також закласти на основі цього надійний фундамент для глибинних трансформацій національної економіки в напрямі реалізації ключових імперативів інноваційного та сталого розвитку. Зрозуміло, що такий механізм має бути результатом інституційно-економічних зусиль передусім держави та діяти на підставі відповідної державної економічної стратегії, вибір якої обумовлений як нинішнім станом економіки України, трендами її розвитку, так і прагненням реалізувати ту чи іншу (визначену) модель економічного розвитку на майбутнє.

У сучасній вітчизняній економічній науці відсутнє комплексне дослідження організаційно-економічного механізму повоєнного відновлення України, що спирався б на осмислення відповідних стратегічних цілей і завдань повоєнної відбудови країни. Тому заповнення цієї лакуни, формулювання наукової концепції створення такого механізму та функціонування його структурних елементів є важливим завданням сучасної вітчизняної економічної науки. Необхідним першим кроком у формулюванні такої концепції є визначення ключового поняття – «організаційно-економічний механізм повоєнного відновлення України», що передбачає синтез теоретичних підходів до родового поняття «організаційно-економічний механізм» та наукового осмислення ключових трендів повоєнного відновлення України.

Основними підходами до осмислення сутності поняття «організаційно-економічний механізм» є макроекономічний, процесуальний, комбінований (макроекономічно-процесуальний), функціонально-цільовий, управлінський [2]. Так, розглядаючи організаційно-економічний механізм на макрорівні, науковці наголошують, що цей механізм визначає порядок конкретних дій в економічних системах; виступає в ролі комплексу економічних важелів, а також методів, операцій, важелів, організаційних структур та їх взаємозв’язків; диференціюється на підсистеми елементів організаційного та економічного впливу на управлінські процеси; виявляється системою організаційних та економічних форм і методів ведення господарства; тлумачиться, як сполучення функцій, методів, форм, важелів впливу, економічних явищ, правових і процедурних законів, методик, процедур і технологій рішень тощо. Натомість на мікрорівні організаційно-економічний механізм виступає, як сукупність  форм і методів  підприємницької діяльності, у тому числі організаційної побудови,  планування, фінансування, ціноутворення, стимулювання, кредитування, обліку та контролю, внутрішньогосподарчих і зовнішніх дій, а також різних важелів впливу на соціально-економічні та інші процеси на підприємствах. При цьому організаційний блок «відповідальний» за формування організаційної структури, а економічний – за генерування змін і зрушень, які одночасно будуть контролюватися і координуватися з боку тієї ж організаційної системи (суб’єктів управління).

Організаційно-економічний механізм повоєнного відновлення України  може бути визначений, як створений у результаті поєднання цілеспрямованих зусиль держави (державної влади) та суб’єктів ринкової економіки спосіб перетворювального (модернізаційного) впливу, об’єктом якого є вся економічна система суспільства, в усіх її складниках та сегментах, цілями – припинення деструктивних процесів в економіці, зумовлених війною, забезпечення поствоєнної економічної стабільності та економічного зростання на засадах поєднання імперативів інноваційності та сталого розвитку, а методами цього механізму – сукупність органічно поєднаних організаційних та економічних важелів, форм, методів впливу на економічну систему, спрямованих на досягнення означених цілей. 

Організаційно-економічний механізм передбачає, що зусиллям держави в повоєнному відновленні буде надано планомірний характер; такі зусилля мають поєднувати елементи ринкового та позаринкового впливу; сполучати елементи централізації та децентралізації; враховувати національні історико-економічні особовості та кращі практики з досвіду повоєнного відновлення економік зарубіжних країн; відкривати шлях упровадженню інноваційних форм і методів господарювання. У цьому контексті економічне відновлення також не повинне означати повернення країни до довоєнного стану економічного розвитку, а має спиратися передусім на раціональну, вдосконалену в інституційно-організаційному, технологічному, просторовому, соціальному та інших вимірах державну економічну політику, яка провадитиметься в парадигмі структурних реформ та сталого розвитку [3, с. 29]. Так, невипадково провідними вченими наголошується, що Україні потрібна економічна політика виваженого протекціонізму, активної підтримки підприємництва й стимулювання високотехнологічного експорту. Саме така політика вимагатиме й значного поглиблення обґрунтованості інструментарію реалізації заходів держави, спрямованих на стимулювання повоєнного відновлення української економіки [4].

Крім того, створення інституційно спроможного організаційно-економічного механізму економічної відбудови країни має спиратися на обов’язкову концептуалізацію всього відбудовчого процесу та формулювання чіткого бачення післявоєнної моделі економічного розвитку України як цільового орієнтира. Рамковими умовами побудови післявоєнної моделі економічного розвитку є ті, що гарантують дієвість ринкової економіки й спроможність конкурувати в європейському економічному просторі, тобто потребують досягнення Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС. На формування повоєнної моделі розвитку України мають вплив також необхідність імплементації Угоди про асоціацію з ЄС у відповідних сферах; затверджені указом Президента України Цілі сталого розвитку України на період до 2030 р.[5] та необхідність захисту національних інтересів в економічній та енергетичній сферах. 

Для окреслення стратегічного бачення післявоєнного економічного розвитку України пропонованими цільовими характеристики моделі є такі, що відбивають засади промислового розвитку країн ЄС: розбудову країни з конкурентоспроможною та стійкою економікою, яка має сильні самодостатні регіони та територіальні громади, спроможні до саморозвитку та конкурентоспроможну промисловість як основу інклюзивного соціально-економічного розвитку України. Це передбачає розроблення заходів державної політики, що ураховують ключові характеристики нової промислової політики ЄС та передбачатимуть: цифровізацію виробничих процесів, впровадження процесів декарбонізації економічної діяльності, забезпечення безпеки та локалізацію, технологічну безпеку для виробництва та розбудову суспільства високих компетенцій [6, с. 22].

Література

1. Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни : Указ Президента України від 21 квітня 2022 року № 266/2022. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/2022#Text.

2. Хринюк О.С., Дергалюк М.О. Генезис наукової думки щодо поняття «організаційно-економічний механізм». Економічний вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". 2017. № 14. С. 267-274. Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/evntukpi_2017_14_43.

3. Небрат В. Міжнародний досвід структурних реформ для відбудови економіки України. Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки : уроки для України : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 квітня 2023 р.) / ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України», Інститут вищої освіти НАПН України. Електрон. дані. Київ, 2023. 125 с.

4. Штань М.В. Економічна політика стимулювання повоєнного відновлення. Економіка та суспільство. 2023. Вип. 56. https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3005/2927.

5. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text.

6. Снігова О. Про необхідність концептуалізації повоєнної реконструкції економіки України. Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 квітня 2023 р.) / ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України», Інститут вищої освіти НАПН України. Електрон. дані. Київ, 2023. 125 с. С. 22.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення