ВПЛИВ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ НА РОЗВИТОК НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ВПЛИВ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ НА РОЗВИТОК НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

26.08.2024 14:57

[2. Економічні науки]

Автор: Смолич Дарія Валеріївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту, Луцький національний технічний університет



На сьогоднішній день в багатьох країнах з перехідною економікою, де правові, політичні та регуляторні реформи пов’язані з процесами модернізації та демократизації, неурядові організації відіграють важливу роль у розвитку більш стабільних демократій. Навіть країни, які довгий час ігнорували або відкрито репресували групи громадянського суспільства, сьогодні вживають заходів для розробки нового законодавства про неурядові організації.

Рекомендацією Ради Європи щодо правового статусу неурядових організацій CM/Rec(2007)14 такі організації визначені як «добровільні самоврядні об’єднання або організації, створені для здійснення по суті некомерційних завдань їх засновників або членів» [1].

На сьогоднішній день неурядові організації активно працюють в напрямку вирішення глобальних та локальних викликів сьогодення – від екологічних, соціальних проблем, гуманітарних криз до вирішення економічних проблем.

Ізраїльсько-американський соціолог Амітай Етціоні та американський економіст Т. Левітт в 1970-х роках були одними з перших хто обґрунтували ідею «третього сектору» як вільну категорію організацій, які не є державними чи комерційними, проте які об’єднує спільний напрямок дій, орієнтованих на цінності та зобов’язання. А. Етціоні у своїх дослідженнях припустив, що «незважаючи на те, що добровільні асоціації є дуже різноманітними, вони в основному використовують ступінь нормативної влади для досягнення відповідності. Вони зміцнюють прихильність працівників, волонтерів і членів і компенсують їх переважно символічною винагородою» [2, с.64].

Організації «третього» сектору становлять особливу категорію в громадянському суспільстві і визначаються високим рівнем формальності щодо юридичної реєстрації, перевагою зовнішнього фінансування, а також за їх роллю як посередників, що перебувають між громадянами, урядом та іншими установами [3, с. 30].

У сучасному світі, де уряди та ринки не можуть поодинці впоратися з кожним суспільним викликом, неурядові організації відіграють важливу роль у подоланні бар’єрів комунікації влади та громадян, а також у розширенні можливостей розвитку громад та покращенні бізнес середовища.

Варто зазначити, що третій сектор, існував і раніше, проте його ігнорували. Організації третього сектору мають цілі, як і всі інші організації, але вони відрізняються головним чином інструментами, які вони використовують для виконання поставлених завдань. Так, у бізнесі основним інструментом, який використовується для виконання завдань, є обмін, раціональний розрахунок конкурентної економіки та ринку. В уряді основним інструментом є закон та сила примусу. У третьому секторі все ґрунтується на волонтеризмі, пожертвах часу та грошей, а також переконанні. Участь в таких організаціях зазвичай не мотивується доходом, а ресурси мобілізуються здатністю такої організації шукати та залучати їх добровільно [4, c. 67]. 

Надзвичайні зміни в технології спілкування допомогли докорінно змінити середовище неурядових організацій. Широке поширення знань, яке стало можливим завдяки вдосконаленню інформаційних і телекомунікаційних систем, а також майже повсюдному поширенню електронних факсимільних апаратів на початку 1990-х років, зробили можливим майже миттєво передавати інформацію. Неурядові організації, цілі щодо впливу яких часто перевищують їхні бюджети, отримали велику користь від інформаційної ери та виявили, що вони можуть мати величезний вплив з невеликим штатом [5].

Одним із факторів, що суттєво вплинули та розвиток неурядового сектору було поява мережі Інтернет, що призвело до недорогого, миттєвого та значною мірою нерегульованого потоку інформації та можливостей її обміну. Завдяки технологіям налагодились комунікації, а отже все більше людей почали усвідомлювати проблеми, що торкаються інших. Відповідно, закономірно почалось збільшення кількості неурядових організацій.

Зростанню неурядових організацій сприяє той факт, що природа сучасної інформаційної ери ускладнює авторитарним урядам можливість обмеження надходження інформації та думок, які вони хотіли б виключити. Все частіше єдиним варіантом є дозволити безперешкодний доступ або повністю заборонити доступ до Інтернету. Проте питання підзвітності знову постає під час обговорення все більшої залежності неурядових організацій від кіберпростору, форуму, де майже немає засобів контролю якості інформації. Фіктивні неурядові організації можна легко створювати в Інтернеті та поширювати свої погляди за низьку вартість у спосіб, який може виявитися переконливим для недосвідченого користувача[5].

На сьогодні важливо, щоб спільнота неурядових організацій взяла на себе зобов’язання розробити набір надійних і перевірених стандартів з метою досягнення консенсусу щодо стану прозорості в спільноті та встановлення реалістичних цілей для сектора, в тому числі щодо аспекту поширення та обміну інформації в мережі Інтернет. Неурядові організації нині мають широкі функціональні можливості впливу, в тому числі й на державну політику, а разом з цією спроможністю – глибока відповідальність, в епоху цифровізації довіру до себе викликають в першу чергу неурядові організації, які мають офіційні сайти та здійснюють системну діяльність, поширюючи відкрито звітність про досягнуті результати.

Література

1. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо правового статусу неурядових організацій у Європі СМ/REC(2007)14 від 10 жовтня 2007 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_937

2. David Lewis, The Management of Non-Governmental Development Organizations. London: Routledge, 2001. pp. 239.

3. Michael Edward (ed): The Oxford handbook of civil society. Oxford University Pres. New York, 2011. 532 pp.

4. David Lewis, NGOs and civil society. Routledge handbook of contemporary Bangladesh. London, UK: Routledge, 2015

5. McGann, J., & Johnstone, M. (2005). The Power Shift and the NGO Credibility Crisis. The Brown Journal of World Affairs, 11(2), 159–172. ULR: http://www.jstor.org/stable/24590554



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення