ПРИВАБЛИВІСТЬ КРАЇН ЗА ЯКІСТЮ ЖИТТЯ: НІМЕЧЧИНА ТА УКРАЇНА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ПРИВАБЛИВІСТЬ КРАЇН ЗА ЯКІСТЮ ЖИТТЯ: НІМЕЧЧИНА ТА УКРАЇНА

06.06.2024 11:06

[2. Економічні науки]

Автор: Романчук Любов Анатоліївна, кандидат філологічних наук, замдиректора ФОП «Дмитро Щитов», м. Дніпро; Щитов Дмитро Миколайович, кандидат економічних наук, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро; Мормуль Микола Федорович, кандидат технічних наук, доцент, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро


ORCID: 0000-0001-5759-0126 Романчук Л.А.

ORCID: 0000-0003-4306-8016 Щитов Д.М.

ORCID: 0000-0002-8036-3236 Мормуль М.Ф.

Рейтинги по відношенню до країн почали вживатися починаючи з 1990-х років, коли Махбуб уль-Хак запропонував інтегральний критерій «Індекс людського розвитку» з чотирма показниками (доход на душу населення; тривалість життя; грамотність; стан зовнішнього середовища) [1]. Методологія рейтингу під назвою «рівень щастя», запропонована у 2012 році, враховувала 33 показника благополуччя, згруповані у 7 груп [2]. Ще одна методологія, заснована у 2013 році компанією Economist Intelligence Unit, базується на 9 показниках якості життя [3].

Перелічені рейтинги не є досконалими, оскільки одні показники в них визначаються виключно на основі опитування, що знижує об’єктивність та достовірність оцінок, а інші є мало суттєвими для відчуття високої якості та комфортності життя [4, с. 69-70].

Існують й інші рейтингові системи: за станом інвестиційного клімату, за аутсорсинговою привабливістю, за індексом конкурентоспроможності, за індексом зовнішніх і внутрішніх загроз, за рівнем економічної свободи, за кількістю талантів, за індексом інновацій, за індексом знань (рівнем та якістю освіти,  ступенем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІТ-сфера), туристичною привабливістю, тощо). Останній враховує специфічні показники: кількість музеїв, архітектурних та історичних пам’яток, планування міст, красу та стан будинків, площ і вулиць, якість та обсяг туристичних послуг, рівень безпеки та комфорту, природну красу, екзотичні видовища, вартість путівок та інше. Цей рейтинг зазвичай наводиться у проспектах туристичних фірм. Перше місце в ньому займає Австралія, за нею йдуть Канада, Італія, Швейцарія та Франція, а за показником найбільшої безпеки – Фінляндія, Ісландія та Оман.

Ю. П. Дудка, використовуючи кластерний аналіз, пропонує класифікації країн за різними індексами, такими як індекс конкурентоспроможності, безпеки, економічної свободи, гуманітарного розвитку та індекс потенціалу міжнародного впливу [5, с.37-41], що по суті наближається до методології рейтингу Economist Intelligence Unit. 

До 2022 року системи рейтингів, за якими визначалася ступінь привабливості тієї чи іншої країни, сприймалися на віру. Основна маса людей відвідувала інші країни як туристи за схемою «все включено», а ті, хто виїжджав туди на «постійне місце проживання», як правило, мовчали. Після 2022 року ситуація змінилася. Більшість українських біженців, які виїхали в Європу через воєнні дії на території України, виявили, що показники привабливості, зазначені в офіційно визнаних рейтингах, не відповідають дійсності. А ті, які здаються важливими для ступеня комфортності життя, взагалі не враховується. 

Виходячи з власного досвіду проживання у Західній Європі, ми запропонуємо більш наближений до людських потреб рейтинг рівня якості і комфорту життя, в якому залучені інші показники, ніж у рейтингах туристичної, інвестиційної або аутсорсингової привабливості країн (табл. 1).

Таблиця 1

Рейтингова система критеріїв привабливості країн 




Наведені у таблиці 1 чинники, що важливо, не залежать від опитування людей та ступеня їх правдивості.

Запропоновану рейтингову систему для прикладу застосуємо стосовно Німеччини та України. 

1. Інфраструктура. В Україні жоден проєкт будівлі не приймається без належної інфраструктури: магазин, поліклініка, дитячий садок, школа мають бути розташовані у кроковій доступності. У Німеччині така практика відсутня.

2. Медичні послуги. Швидкість надання медичних послуг у Німеччині властива лише приватній медицині (200 євро за прийом лікаря), на соціальну же медичну допомогу необхідно чекати від півроку до року (в Україні – кілька днів). 

3. Власне житло. За даними Eurostat за 2023 рік, у Німеччині 46 % мають власне житло. В Україні цей показник становить 86,3% [6]. 

4. Малий та середній бізнес в Україні приносить приблизно 50-70 % валового внутрішнього продукту в економіку країни. Частка малого та середнього бізнесу у ВВП Німеччини складає 46,7 % [7], [8]. Але на практиці вона значно нижча, що відчувається у відсутності (практично) дрібного ремонту речей, телефонів, ноутбуків, одягу, взуття, тощо.

5. Клімат. В Німеччині і Україні переважає помірний клімат. Але в північних регіонах Німеччини через вплив Балтийського та Північного морів постійно дощить. В Україні таких областей немає.

6. Споживчий кошик. В Україні у 2023 році він містив 297 товарів та послуг і коштував 2587 грн. В споживчому кошику Німеччини 475 найменувань і, залежно від місця проживання, коштує 1300-3200 євро [9], [10], [11]. Перевага значна.

7. Податки бізнесу. У Німеччині вони умовно складаються з 3-х частин: корпоративний податок – 15%, податок на приріст капіталу – 25%, ПДВ – 19%; усього 59 % [12]. В Україні податки на бізнес містять єдиний податок – 302,80 грн. (не більше 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Різниця колосальна. 

8. Екологія. Смогу у Німеччині ніде немає, оскільки підприємства винесені в південні країни. Проте стан річок, за німецькими джерелами, незадовільний, а численні вітряки приносять більш шкоди природі, ніж українські атомні станції. 

9. Ступінь свободи. В цьому пункті Німеччина значно поступається Україні, бо існує багато обмежень у цій сфері: 

а) є норма на розмір (досить малий) дачних будинків; 

б) в них за загрозою штрафу заборонено залишатися на ночівлю; 

в) в будівлях вздовж вулиць неможна встановлювати супутникові тарілки та склити балкони; 

г) на присадибних ділянках приватних міських будиночків заборонено саджати фруктові дерева; 

д) є проблеми з наданням послуг в сферах доставки товарів, їжі та банківських послуг, що гальмує розвиток електронної комерції; 

е) поштовий сервіс працює повільніше, ніж український, причому Німеччина навіть не є членом міжнародного сервісу експрес-доставки EMS; 

ж)  мобільний зв’язок та Інтернет відстають за якістю та швидкістю в порівнянні з Україною, що становить перешкоду для електронних платежів та інших онлайн-процедур; 

з) на другорядних німецьких дорогах не виділено місць для тимчасової зупинки транспорту. На українських дорогах можна зупинятися майже будь-де; 

і) замало придорожніх готелів, кав’ярень та їдалень (між Франкфуртом та Гамбургом – 3 закусочні, 4 кав’ярні, 1 Макдональдс та 1 готель “ з рестораном; а між Гамбургом та Магдебургом – 2 кав’ярні, десяток дрібних закусочних при автозаправках і жодного готелю). В Україні на трасі між селом Грушев та Вінницею (приблизно така ж сама відстань, що між Франкфуртом та Гамбургом) розташовано понад 15 різного виду кав’ярень, їдалень та закусочних, а також 7 готелів з ресторанами; і т. ін. [4, с. 77-78].

10. Ландшафт. З півночі на південь Німеччина розбита на 5 ландшафтних зон від низовини до гір. Рельєф України схожий.

11. Море. На півдні Україну омивають теплі Чорне та Азовське моря, а північні береги Німеччини – холодні Балтийське (або Східне) та Північне моря. Тобто по цьому критерію привабливість України значно вища.

12. Догляд за дитиною. У Німеччині за доглядом за немовлям дається відпустка терміном на 1 рік (в Україні – 3 роки). 

13. Соцільна допомога по безробіттю у Німеччині складає 502 євро [15], в Україні – 1500-2500 грн. (32,9-59,83 євро) і то для окремих категорій [16].  

14. Право на інформацію. У Німеччині існують обмеження щодо висвітлення негативних подій у країні, таких як пожежі, вбивства, ДТП, страйки та інші (ці факти газети зазвичай обходять мовчанкою). Також під погрозою штрафу заборонено фіксувати транспортні аварії на телефон чи в глобальних мережах. Можливо, саме цим пояснюється мовчання тих, хто до війни виїхав до Європи на постійне місце проживання і, всупереч очікуванням, опинився у скрутному стані. Україна не має подібних обмежень і дозволяє вільне висвітлення будь-яких подій у ЗМІ та соціальних мережах.

Отже, ми отримали багатокритеріальну модель для визначення ступеня привабливості країн. Наступний крок – за допомогою методу експертних оцінок нормалізувати показники і, шляхом методу вагової згортки критеріїв склавши два інтегральних критерія для України та Німеччини, обчислити їх значення.

Доцільним нам здалося обрати трьох експертів: українського біженця, який два роки проживав в Німеччині і потім повернувся до України; українського біженця, що залишається в Німеччині і живе на соціальну допомогу; німця українського походження, який проживає в Німеччині понад 30 років. Обирати німецького експерта безглуздо, оскільки, ніколи не проживаючи в Україні, він неспроможний порівняти умови проживання в ній з німецькими стандартами. Нормалізовані групові (середні) значення експертів a0i , надані у десятибальній шкалі, розраховані за методикою експертних оцінок [4, с. 81-84], дали такі значення (табл. 1).

Таблиця 1

Групові експертні нормалізовані оцінки критеріїв




Тепер необхідно звести отримані оцінки критеріїв для кожної країни до двох інтегральних критеріїв якості, де враховувалися б «ваги» a0i  локальних критеріїв, які у нашому випадку відповідають номеру показника у створеному експертом переліку критеріїв від позиції 14 (найбільша вага) до 1 (найменша вага). Числові значення отриманих інтегральних критеріїв і виражатимуть ступінь привабливості країни для конкретного індивіда.

Нормовані групові вагові коефіцієнти критеріїв, представлені експертами, відображені у табл. 2 і розраховані за формулою  .

Таблиця 2

Нормовані вагові експертні коефіцієнти критеріїв




Інтегральний критерій якості, складений шляхом вагової згортки критеріїв, має вигляд: , де αi – ваги критеріїв (табл. 2), а – нормалізовані експертні оцінки (табл. 1). 

Тоді для Німеччини F1 = 0,5032. А для України: F2 = 0,8135.

Таким чином, коефіцієнт привабливості для України вищий за Німеччину. При виборі інших експертів, два з яких віддали перевагу соціальним допомогам (особливо для біженців та безробітних) та споживчому кошику, ми отримали інтегральні показники для Німеччини та України, які склали 0,5268 і 0,7596 відповідно [4, с.89-92]. Це означає, що навіть у найгіршому випадку інтегральний показник якості життя для України був вищим.

З цього випливає, що низькі рейтинги України та високі рейтинги Німеччини, представлені в різних системах, не цілком відповідають дійсності, що свідчить про можливу невірогідність цих рейтингів: вони можуть бути складені за критеріями, які не відображають повної картини життя в країні, або спрямовані на створення враження про переваги певних країн, формуючи «почуття неповноцінності» у громадян інших країн. Також можливо, що рейтинги складені з урахуванням певних цінностей та перспектив, які можуть відрізнятися від поглядів інших груп людей.

Отже, важливо проаналізувати ступінь привабливості інших країн за запропонованою рейтинговою системою з урахуванням їх контексту та можливих методологічних обмежень, а також довіряти власному досвіду і сприйняттю, аби краще розуміти реальний вплив різних факторів на якість життя.

Список використаних джерел

1. History of the Human Development Report, 2010. URL: https://web.archive.org/web/20131104100358/http://hdr.undp.org/en/humandev/reports/.

2. Helliwell J., Layard R., & Sachs J., Aknin J. D., De Neve L. B., & Wang J.-E. World Happiness Report 2023. New York: Sustainable Development Solutions Network, 2023. URL: https://happiness-report.s3.amazonaws.com/2023/WHR+23.pdf.

3. The Economist Intelligence Unit’s Quality-of-Life Index. The Economist. 2012. URL: http://www.economist.com/media/pdf/QUALITY_OF_LIFE.pdf.

4. Романчук Л. А., Щитов Д. М., Мормуль М. Ф. Рейтингова система критеріїв привабливості країн (на прикладі Німеччини та України): порівняльний аналіз. Modern aspects of science. Česká republika: "Наукові перспективи", 2024. 43-th volume of the international collective monograph. С. 68-97. http://perspectives.pp.ua/public/site/mono/mono-43.pdf.

5. Дудка Ю. П. Рейтинги України у міжнародних вимірах та їх вплив на економічну безпеку. Інвестиції: практика та досвід. 2009. № 4. С.36-41. 

6. Власне житло: більшість українців живуть на своїх квадратних метрах (інфографіка). 2020. URL: https://news.finance.ua/ru/news/-/480368/sobstvennoe-zhile-bolshinstvo-ukraintsev-zhivut-na-svoih-kvadratnyh-metrah-infografika.

7. Васюта В., Путря А., Пивоваров В. Стан розвитку малого підприємництва в Україні. Вісник Хмельницького національного університету: економіка. 2022. № 6. Т. 1. С. 160-163.

8. Форми ведення бізнесу в Німеччині у 2024 році. URL: https://europortal.biz.ua/evropa/nimechchyna/biznes/.

9. Споживчий кошик українця – 2024. URL: https://www.buhoblik.org.ua/kadry-zarplata/vyplaty-kompensaczii-soczialnaya-zashhita/3363-spozhivchij-koshik.html.

10. Сосовська О. Склад споживчого кошика в Україні. Інноваційний розвиток та безпека підприємств в умовах неоіндустріального суспільства. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2020. С. 194-196. 

11. Транспорт, житло та продукти. Скільки грошей потрібно на життя в Німеччині у 2023 році. РБК-Україна. 2023. 28 липня. URL: https://www.rbc.ua/rus/travel/transport-zhitlo-i-harchuvannya-skilki-groshey-1690200753.html.

12. Приходько  А. Консультація по податках в Німеччині. 2023. URL: https://prikhodko.com.ua/poslugy/migracziya-do-yevropy/nimechchyna/.

13. Штрафи у Німеччині: як можуть покарати за перевищення швидкості. РБК-Україна. 2024. 12 березня. URL: https://www.rbc.ua/rus/travel/shtrafi-nimechchini-k-mozhut-pokarati-perevishchennya-1710184694.html.

14. Таблиця штрафів за порушення ПДР. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). 2021. URL: https://vodiy.ua/dai/penalty/.

15. Arbeitslosengeld 2 – основна підтримка безробітних у Німеччині. URL: https://europortal.biz.ua/evropa/nimechchyna/robota/arbeitslosengeld-2.html.

16. Допомога безробітним у 2024 році. РБК-Україна. 2024. 2 березня. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/dopomoga-bezrobitnim-2024-rotsi-ka-minimalna-1707919674.html.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення