ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ІНФОРМАЦІЯ» СТОСОВНО АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ІНФОРМАЦІЯ» СТОСОВНО АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

29.09.2021 21:04

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Аннєнков І.О., к.і.н., с.н.с. Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України


На сьогодні контент визначень поняття «інформація» є доволі широким, починаючи від публіцистичного, через економічний, закінчуючи фізико-математичним та філософським. Таке розгалужене поле трактувань цілковито обумовлено багатогранністю проявів феномену інформації, що, з одного боку, дає простір для розробки теорій розширення її форм і сутностей, але з іншого – значно ускладнює оптимізацію процесу її використання через брак єдиного формалізованого визначення, однаково придатного для всіх сфер практичного застосування інформації. Проте, як справедливо зазначив М. В. Онопрієнко, єдиного визначення поняттю «інформація» неможливо надати в принципі з-за того, що «… це поняття розкривається через праксеологічні предикати, в той час як обчислення кількості інформації здійснюється на основі теорії дескрипцій» [1, с. 127]. Тобто, для кожної із сфер практичного застосування поняття «інформація», воно може містити в собі на стільки ж відмінні між собою сенси, наскільки й відмінні за своєю сутністю самі ці сфери.

Отже, оскільки агровиробництва на сьогодні є єдиним видом вітальної діяльності, здійснюваним на індустріальній основі, то в стосунку нього має бути й особливе визначення поняття «інформація», відмінне від решти визначень, як не за своєю концептуальною сутністю, то бодай у площині її функціональної форми. Указана передумова специфічного тлумачення категорії «інформація» для агропромислового виробництва посилюється й тим, що в основі організації останнього лежить одночасне використання біологічних та технічних знань як за взаємообмежуючих, так і взаєморозширюючих границь їх сумісного застосування, що збільшує спектр параметрів наповнення досліджуваного поняття. Однак, у той же час, сам індустріальний характер агропромислової діяльності надає підстав вважати, що для неї праксеологічну основу сутності категорії «інформація» складають ті ж предикати, що притаманні й іншим секторам промислового виробництва.

Між тим, у сучасній практиці оперування поняттям «інформація» щодо агропромислового комплексу застосовуються переважно його довільні тлумачення, сформовані не на підставі єдиного комплексного профільно-прикладного визначення цієї категорії, а виходячи з профільного контексту питань, що розглядаються в кожному окремому випадку. Більше того, найчастіше такі тлумачення зовсім відсутні, і сенс застосованого поняття «інформація», за умовчанням, слідує із змісту викладених відомостей. За такого підходу, як правило, втрачається цілісність сприйняття поняття «інформація» саме у виробничому контенті, і відбувається його фрагментація за ознаками невиробничого характеру (науковими, освітніми, правовими, економічними, тощо). Дана фрагментація сприяє науковій обробці окремих відповідних питань розвитку агропромисловості, але стає на заваді впровадженню результатів такої обробки, оскільки один науково оброблений фрагмент інформації певного невиробничого характеру має бути зворотно уживлений у вже змінену за час його обробки систему фрагментів інформації інших невиробничих характерів. При цьому певна кількість останніх, найчастіше, вже також зазнала наукової обробки, і також має бути уживленою зворотно. Іншими словами, «інформація» в стосунку агропромислового виробництва є системою «інформацій», складеною з груп елементів тих інформаційних компонентів, що є частинами інших сфер діяльності (систем), і які у відокремленому вигляді не мають виробничого характеру. Останній набувається лише завдяки встановленню між відповідними елементами окремих інформаційних компонентів з поза агровиробничих сфер зв’язків, вибудованих на принципах доцільності агропромислового виробництва. Однак окреме регулювання кожного закріпленого до них елементу системи в умовах браку єдиного формалізованого на ґрунті сутності виробничого процесу поняття «інформація» щодо агропромисловості позбавляє такі зв’язки динамічної стійкості, оскільки в такому випадку воно здійснюється з урахуванням того агровиробничого статусу регульованих елементів, що був ними надбаний завдяки відповідним зв’язкам, існуючим до моменту регулювання. Під час же останнього, за наявних обставин із комплексним визначенням поняття «інформація» у галузевому сенсі, враховується динаміка тих зв’язків цих елементів, що належать їм у форматі інформаційних компонентів з поза агровиробничих сфер, залишаючи зв’язки агровиробничого характеру в статичному стані.

Окреслена сутність негативного впливу на управління розвитком агропромисловості браку визначеного поняття «інформація» у профільному сенсі вимагає усунення цієї вади, але інформаційна різнобічність вище згаданих компонентів, чий агровиробничих характер проявляється тільки відповідними зв’язками їх елементів, надає спроможність напрацювати єдине комплексне визначення лише на підставі узагальнення характерів самих цих зв’язків. Останній момент стає можливим якщо розглядати сутність агровиробництва як процес формування та використання науково-технічного потенціалу профільних галузей. Звідси, до поняття «інформація» у стосунку агропромисловості можна віднести будь-які відомості, у випадку практичного використання котрих відбудуться зміни в будь-якій (науковій, організаційній, матеріально-технічній або кадровій) з складових науково-технічного потенціалу агропромислового комплексу в цілому. Такий підхід усуває негативні наслідки об’єктивно утворюваної фрагментації проблем розвитку агровиробництва при їх науковій обробці завдяки необхідності при його застосуванні дотримуватися динамічної стійкості агровиробничих зв’язків регульованих елементів інформаційних компонентів з поза агровиробничих сфер, що на практиці означає врахування впливу впровадження результатів продукованої профільної інформації на всі, без виключення, складові науково-технічного потенціалу агропромисловості.

Запропонований ракурс застосування поняття «інформація» щодо агровиробництва не містить у собі абсолютної новизни, оскільки його основи були висвітлені ще в 1982 р. у Продовольчій програмі СРСР, хоча, однак лише в площині комплексного розгляду всіх складових науково-технічного потенціалу агропромисловості при дефрагментації результатів наукового вирішення проблем галузевого розвитку, на фазі їх імплементації [2]. Тож, у багатьом через брак у цій Програмі висвітлення основ такого ж комплексного підходу на стадії фрагментації та під час наукової обробки агропромислової проблематики, результати виконання поставлених у ній завдань з підвищення ефективності агровиробництва виявилися набагато нижчими за очікувані. Але ж указаний брак, не в останню чергу, був спровокований відсутністю формалізованого поняття «інформація» у стосунку агропромисловості, не ліквідованою й досі, попри окремі спроби вітчизняних учених розглядати його крізь призму формування та використання галузевого науково-технічного потенціалу, здійснені, як наприклад, у монографії [3]. Однією з причин тому є орієнтація дослідників здебільшого на вивчення наукової складової науково-технічного потенціалу агропромисловості – як найбільш інформаційноємної, залишаючи решту його компонентів розглянутими поверхнево.

Джерела та література:

1. Онопрієнко М. В. Інформатизація в контексті філософсько-методологічного дослідження інформатики: монографія. Київ: Софія-Оранта, 2007. 212 с.

2. Продовольственная программа СССР на период до 1990 года и меры по ее реализации: материалы майского Пленума ЦК КПСС 1982 года. Москва: Политиздат, 1982. 111 с.

3. Вергунов В. А., Капралюк О. В., Демуз І. О. Формування і функціонування системи науково-інформаційного забезпечення АПК України в умовах євроінтеграції: монографія. Київ: ФОП Ямчинський О. В., 2020. 320 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення