ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ «MENTOR. DISTANCE LEARNING SYSTEM» - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ «MENTOR. DISTANCE LEARNING SYSTEM»

15.05.2024 19:39

[1. Інформаційні системи і технології]

Автор: Дегтярьова Тетяна, старший викладач кафедри інженерії програмного забезпечення, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», Україна; Лучшева Оксана, старший викладач кафедри інженерії програмного забезпечення, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», Україна; Дегтярьова Ольга, асистент кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», Україна


В період екстремальних випробувань країн на стійкість та міцність під час таких явищ як пандемії, війни, стихійні явища і т. ін. процеси навчання дітей та молоді у середніх та вищих навчальних закладах повинні динамічно змінюватися. Навчання в режимі он-лайн набуває широкого використання. Дистанційне навчання стало невід'ємною частиною освіти, особливо в умовах сучасного світу. Саме цьому виникає потреба інтенсивно використовувати інформаційні технології електронних навчально-методичних комплексів (ЕНМК). Завдяки розвитку інтернет-технологій, штучного інтелекту та появі різноманітних онлайн-інструментів організація навчального процесу відбувається більш комплексно та відкрито для слухачів та викладачів. З метою поширення дистанційної освіти розглянемо онлайн-інструменти для організації дистанційного навчання, їх популярність та вимоги до використання. 

Розглянемо деякі аспекти використання інформаційних технологій на прикладі ЕНМК «Mentor. Distance Learning System» при навчанні студентів у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», 

м. Харків на всіх факультетах, на всіх спеціальностях для створення можливості проводити ефективно заняття зі слухачами. 

На факультеті програмної інженерії та бізнесу університету стоворено і активно використовується курс «Інформаційні технології та розробка програмного забезпечення» для студентів напряму 12 «Інформаційні технології» спеціальності 121 «Програмна інженерія».

Цей електронний ресурс дозволяє студентам та викладачам використовувати сучасні комп'ютерні технології для підвищення ефективності як самого процесу навчання, так і контролю отриманих знань. 

До складу ЕНМК «Mentor. Distance Learning System» входять навчально-методичні матеріали, які, по-перше, забезпечують усі види занять та форми контролю знань студентів, передбачені навчальним планом відповідної освітньої програми. Такі форми і методи сприяють ефективному засвоєнню студентами навчальної дисципліни. 

В даній роботі розглядаються деякі аспекти створення та використання ЕНМК «Mentor. Distance Learning System» для студентів всіх спеціальностей всіх факультетів Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».

До складу ЕНМК «Mentor. Distance Learning System», входять: комп'ютерні презентації, електронний конспект лекцій, методичні вказівки, практичні заняття та лабораторний практикум по відповідним розділам дисципліни, електронні інтерактивні навчальні матеріали, а також комплект тестів для поточного і підсумкового контролю на основі системи дистанційного навчання та контролю – Moodle, яка використовується в багатьох навчальних закладах країни. 

При створенні курсу з дисціпліни «Інформаційні технології та розробка програмного забезпечення» за рахунок надмірності змісту ЕНМК «Mentor. Distance Learning System» була забезпечена  варіативність напрямів навчання в залежності від специфіки спеціальностей, а також надані додаткові можливості для самоосвіти. Спеціально була створена надмірність навчального матеріалу різних рівнів складності і деталізації, що дає можливість забезпечити повноцінну індивідуалізацію навчання. 

Корисною функцією є створення викладачем добірок навчальних матеріалів на основі запропонованого ЕНМК контенту, що дозволяє кожному викладачеві в залежності від напряму спеціальності будувати свої варіанти розгляду тем навчання відповідно до підготовленості аудиторії і інших об'єктивних і суб'єктивних факторів. 

Навчальні заняття з дисципліни «Інформаційні технології та розробка ПЗ» проводяться на старших курсах, тому, не дивлячись на те, що навчальна програма з дисципліни є загальною для всіх спеціальностей, студентам різних факультетів на лекційних заняттях пропонуються теми, які відображають специфіку обраної спеціальності. Так, наприклад, для студентів «Програмна інженерія» корисними будуть теми: «Інформаційні технології підтримки прийняття рішень», «Системи штучного інтелекту», «Програмний комплекс автоматизованого управління розподільними мережами». Допоміжний розділ ЕНМК містить корисні матеріали для студентів інших спеціальностей.

Серед усього різноманіття форм лекційних занять з дисципліни «Інформаційні технології та розробка ПЗ» перевага віддається лекції-візуалізації. Лекція-візуалізація вчить студентів перетворювати усну та письмову форми інформації у візуальну форму, що формує у них професійне мислення за рахунок систематизації і виділення найбільш важливих, істотних елементів змісту навчання. Цей процес візуалізації є згортанням розумових змістів, включаючи різні види інформації у наочний образ. Цей образ може бути розгорнутий і стати опорою для розумових і практичних дій. 

Психологічні та педагогічні дослідження показують, що наочність не тільки сприяє більш успішному сприйняттю і запам'ятовуванню навчального матеріалу, але і дозволяє активізувати розумову діяльність, глибше проникати в сутність досліджуваних явищ показує його зв'язок з творчими процесами прийняття рішень, підтверджує регулюючу роль образу в діяльності людини. Лекція-візуалізація сприяє створенню проблемної ситуації, розв'язання якої на відміну від проблемної лекції, де тільки використовуються питання, відбувається на основі аналізу, синтезу, узагальнення, згортання або розгортання інформації, тобто з включенням активної розумової діяльності.

Завдання викладача полягає вумінні використовувати такі форми наочності, які не тільки доповнювали б словесну інформацію, а й самі були носіями інформації. Чим більше проблемності в наочної інформації, тим вище ступінь розумової активності студента. Підготовка лекції викладачем полягає в тому, щоб змінити, переконструювати навчальну інформацію з теми лекційного заняття у візуальну форму для подання студентам через технічні засоби навчання (мультимедійний комплекс). 

Читання лекції зводиться до зв'язкового, розгорнутого коментування викладачем підготовлених наочних матеріалів. Викладач повністю розгортує тему даної лекції. Представлена таким чином інформація повинна забезпечити систематизацію наявних у студентів знань, створення проблемних ситуацій та можливості їх вирішення. А, також демонструвати різні способи наочності, що є важливим у пізнавальній і професійній діяльності. Краще всього використовувати різні види візуалізації: натуральні, зображувальні, символічні, кожен з яких або їх поєднання вибирається викладачем в залежності від змісту навчального матеріалу. 

При переході від тексту до зорової формі або від одного виду наочності до іншого може губитися деяка кількість інформації. Але це з одного боку є перевагою, оскільки дозволяє сконцентрувати увагу на найбільш важливих аспектах і особливостях змісту лекції, Лабораторного (практичного) заняття. З іншого боку наочність сприяє кращому розумінню та засвоєнню змісту. 

У лекції-візуалізації важлива певна наочна логіка і ритм подачі навчального матеріалу. Для цього використовується мультимедійний комплекс, можливості якого дозволяють повною мірою компонувати колір, графіку, в поєднанні словесної та наочної інформації. 

Також важливе дозування використання матеріалу та стиль спілкування викладача зі студентами. 

Оснащення комплексу інтерактивними дошками дозволяє викладачеві проводити практичні заняття на високому методичному рівні, використовуючи весь педагогічний арсенал прийомів для удосконалення майстерності та створення хорошого контакту з аудиторією. 

Треба зазначии, що викладачі відзначають що, відмова студентів від конспектування лекційного матеріалу сильно знижує рівень засвоєння матеріалу, так як в цьому випадку не використовується моторна пам'ять. Крім того, викладачі студентів, яким гарантовано отримання електронної копії заняття, говорять про зниження мотивація до концентрації уваги під час лекції або лабораторного (практичного) заняття по ходу викладання матеріалу. 

Наявність об’єктивних причин, якіможуть також не дозволити студентам відвідувати заняття в навчальний час, наприклад, планові та непланові  відключення світла, мобільного зв‘язку і т. ін. призвело до необхідності замінити контроль відвідування лекційних занять з дисципліни «Інформаційні технології та розробка ПЗ» на поточний контроль засвоєння лекційного матеріалу. А, саме для організації такого поточного, проміжного, а потім і підсумкового контролю використовується система дистанційного навчання і контролю Moodle. Наявні в системі Moodle засоби дозволяють не тільки практично реалізовувати автоматизований контроль знань студентів, але і надають викладачеві ефективний механізм поліпшення бази тестових завдань та підвищення точності оцінки рівня знань тестованих. 

Зрозуміло, шо найбільш складна і відповідальна робота полягає у розробці бази тестових завдань. З одного боку, тести забезпечують можливість самоконтролю студента та самонавчання, з іншого – дозволяють проводити поточну, проміжну або підсумкову атестацію. 

Від правильності вибору типу запитань, рівня складності, критеріїв оцінювання, сценаріїв проведення тестування залежить об'єктивність отриманої студентом оцінки знань.

Поточне тестування з матеріалу прочитаної лекції здійснюється при проведенні кожного лабораторного (практичного) заняття з виставленням оцінки. Кожен тест містить 13-15 питань, на які студентам необхідно відповісти протягом 10 хвилин. Застосування системи Moodle для поточного контролю засвоєння лекційного матеріалу, по-перше, знімає гостру необхідність контролю відвідування лекційних занять, по-друге, істотно полегшує завдання викладачам у виставленні попередніх оцінок в модульно-рейтинговій системі. Та, нарешті, дає можливість студентам прийняти самостійне рішення про підвищення своєї остаточної екзаменаційної оцінки шляхом підсумкового тестування.

Проміжне тестування проводиться два рази в поточному семестрі за відповідними розділами курсу з виставленням атестаційних оцінок з модулів. 

Підсумкове тестування. Для підготовки до підсумкового тестування тест переводиться в навчальний режим, коли студентам доступні правильні і неправильні відповіді на запитання тесту. Тематика лабораторних (практичних) робіт підібрана таким чином, щоб студенти набули навичок вирішення прикладних завдань з обробки інформації, які можуть бути потрібними при вивченні спеціальних дисциплін, написанні курсових проектів, а також при виконанні розрахункової частини випускних каліфікаційних робіт.

На кожному лабораторному (практичному) занятті під час он лайн заняття студенти виконують одне спільне для всіх завдання під керівництвом викладача. Потім для закріплення отриманих навичок, студентам пропонується виконати індивідуальне завдання, яке дозволяє вчителю диференційовано оцінити рівень підготовки кожного студента. 

Висновки

Наявність електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК) істотно спрощує студентам виконання індивідуальних завдань в процесі самостійної роботи, а викладачам їх перевірку та об’єктивне оцінювання знань. Використання ЕНМК з дисципліни «Інформаційні технології та розробка ПЗ» із застосуванням у навчальному процесі динамічних інтерактивних комп'ютерних презентацій на заняттях та сучасних навчально-методичних посібників і навчальних систем при виконанні лабораторних (практичних) робіт, забезпечує високий рівень викладання дисципліни. Використання системи дистанційного навчання і контролю Moodle, сприяє підвищенню ефективності, як самого процесу навчання, так і контролю отриманих знань.

Список використаних джерел

1. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти / P. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2004. – 365 с. 

2. Шахіна І. Ю. Організація освітнього процесу з використанням електронних навчально-методичних комплексів для підготовки фахівців з комп’ютерних технологій / ISSN: 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання, 2017, Том 58, №2  

3. Коваль Л. Є. Електронний навчально-методичний комплекс як складова сучасного електронного підручника / Л. Є. Коваль // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://n-z-d.com/articles/82- articlehtml.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення