СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ, ЯК ОСНОВА ДЛЯ ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
10.04.2024 15:30
[3. Технічні науки]
Автор: Ріпка Галина Анатоліївна, кандидат технічних наук, доцент, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ, Україна; Бєлоусов Ярослав Ігорович, кандидат економічних наук, доцент, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ, Україна; Колпакова Ганна Анатоліївна, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ, Україна
Підприємство легкої промисловості, що набуває розвитку в агресивному середовищі, яке потребує значної реструктуризації інфраструктури, її розширення та оновлення в середовищі, що наповнене конкурентними підприємствами або здійснюють випуск ідентичної продукції і займають значну частку ринку у регіоні повинно розробляти і впроваджувати дієву систему моніторингу, аналіз за яким буде охоплювати всі види діяльності, на всіх рівнях виробництва та в підрозділах.
Така система моніторингу застосовується з метою випробування нових методичних підходів, що дає можливість визначити ймовірність загроз, з метою прогнозування розвитку подій на ранніх стадіях, боротьби з конкурентами, удосконалення застарілих методів, а також убезпечення підприємства легкої промисловості від виникнення небезпечних явищ, а відтак й збереження його стабільності. Керівництво такого підприємства зацікавлене у своєчасному виявленні небезпечних явищ, які можуть призвести до явних загроз. Для цього воно ініціює розробку оперативного плану дій і заходів, які будуть скеровані не тільки на визначення витрат, які в майбутньому будуть витраченими на ліквідацію загроз, а й на попередження ситуацій, які в подальшому можуть привести підприємство легкої промисловості до стану, що потребує корегування або реорганізації.
Керівники нижчих рівнів підприємства легкої промисловості повинні вміти попереджати небезпечні явища, а в прогнозних планах передбачити заходи в межах яких можуть виявлятися структурні, фінансові або виробничі зміни, що несуть самі по собі непередбачувані загрози. Менеджмент готує аналітичні розрахунки, які допоможуть визначати руйнівну силу загроз, наслідки від них та визначити чинники негативного впливу на ресурсний потенціал підприємства легкої промисловості. Індикатори, отримані в результаті проведеного моніторингу, дадуть інформацію про здатність до відновлення всіх систем та сприяють визначенню відновлювального періоду.
Регіон, в якому розвивається декілька підприємств легкої промисловості, які виробляють ідентичну продукцію, завжди переповнений ринковою інфраструктурою з певними властивостями, що потребує постійних змін, модернізації і удосконалення або перебудови. Ці процеси завжди пов’язані з ризиками, небезпеками та загрозами цілісності підприємства легкої промисловості та його фінансової стабільності.
Поява загрози стабільності підприємства легкої промисловості пов’язана з впливом негативних внутрішніх (низький фінансовий потенціал, неякісне управління тощо) та зовнішніх чинників (інфраструктурні фактори, політичні, економічні, правові, екологічні) заходи протидії яким, все ж можна передбачати в прогнозному плані сталого розвитку підприємства легкої промисловості, складовою якого має бути прогнозні показники і аналіз розвитку негативних явищ на ранніх етапах або в стратегічному плані управління, який частіше набуває якісних змін та доповнень. До негативних чинників впливу відносять:
- відсутність плану антикризових заходів;
- показники оцінювання ресурсного потенціалу з менш прийнятними значеннями, в порівнянні з попередніми даними аналізу показників діяльності підприємства легкої промисловості;
- відсутність альтернативних джерел інвестиційних надходжень;
- відсутність потенційних інвесторів;
- віддаленість сировинних джерел, нерозвиненість логістичних мереж;
- рівень розвитку системи економічної безпеки, що не відповідає ризиковим нормам;
- невідповідний стан системи моніторингових спостережень щодо фінансової стабільності, виробничих процесів на всіх ланках виробництва підприємства легкої промисловості;
- відсутність практики діагностування та ідентифікації (класифікації) загроз на ранній стадії;
- слабкий контроль за роботою систем нормування, стандартизації, корегування, визначення індикаторів оцінювання;
- відсутність прогнозних розрахунків майбутніх втрат, збитків від можливих наслідків загроз.
Підставою для виявлення загроз або кризових явищ повинні стати розрахунки можливих фінансових збитків у грошовому вимірі, визначення можливості втрати ринків збуту, зниження позитивного іміджу тощо [1, С. 10-17].
Формами прояву загроз можуть стати зниження ефективності фінансової діяльності під деструктивною дією різних факторів і умов, зниження суми чистого прибутку з розрахунку на одиницю використаного власного капіталу, незбалансованість грошових потоків, можливість ворожого поглинання підприємства, банкрутство, ліквідація, застарілі економічні інструменти, зниження рівня ефективності реалізованих реальних інвестиційних проектів [2, с. 250].
Споживачі готової продукції підштовхують виробника високими вимогами до впровадження інноваційних технологій, зміни курсу на інноваційний продукт або нову послугу. Для того щоб такий курс мав успіх, а цілі підприємства легкої промисловості було досягнуто, воно повинно визначати ризики, зменшувати їх шляхом запровадження нових управлінських стратегій, які передбачали б усунення загроз на ранній стадії.
Розвинена система моніторингу, який є основою для обґрунтування управлінських рішень з забезпечення безпеки на всіх рівнях управління, набуває високих якостей за умови, коли в плані прогнозування підприємства легкої промисловості передбачається на певних етапах виробничих процесів можливість проводити оцінювання діяльності підприємства не за тими індикаторами, якими керується підприємство легкої промисловості в поточному періоді, а за новими показниками, які в довгостроковому періоді можуть визначити характеристику майбутнім процесам.
Функціональна, дієва система моніторингу, дозволяє виявити помилки прогнозування, які в майбутньому можуть призвести підприємство легкої промисловості до втрати потенціалів, а отже втрати стабільності.
Література
1. Бєлоусова Л.І., Сєрєбряк К.І. Дослідження сучасних тенденцій побудови, функціонування та властивостей системи економічної безпеки підприємства. Danish Scientific Journal [DSJ]. № 42/2020, грудень. Vol. 3. PP. 10-17.
2. Бланк І.А. Керування фінансовою безпекою підприємств: підручник. Київ: Ельга, Ніка-Центр, 2004, 784 с.
3. Galyna Ripka, Yaroslav Bielousov, Ievgen Maznev. Achieving Sustainable Development Goals in Conditions of Rational Expectations by Achieving a Balance of Interests of Education and Production in the Field of Light Industry During Troubled Times of Pandemic and War // Problems of Sustainable Development. 2024. Vol. 19. No. 1. PP. 232-250. ISSN:2080-1971.