СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ФАКТОР РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
09.02.2024 17:04
[2. Економічні науки]
Автор: Романовська Анна Володимирівна, аспірант Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова; Величко Вікторія Валеріївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри підприємництва та бізнес-адміністрування Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова
Останнім часом у країні з’являються нові виклики у вигляді чималої кількості соціальних проблем та вразливих груп населення, що змушує шукати нові та інноваційні підходи до їх вирішення.
Використання соціального підприємництва для вирішення таких питань, особливо на регіональному рівні, може стати ефективним механізмом для подолання цих проблем.
У порівнянні з державою приватний сектор здатний запропонувати інноваційні способи вирішення проблеми, може оптимізувати більшість бізнес процесів та раціональніше використовує фінансові, людські та інші ресурси.[1, с.5]
Соціальне підприємництво – підприємницька діяльність, спрямована на позитивні інноваційні зміни у суспільстві: пом’якшення або вирішення соціальних проблем за рахунок доходів, отриманих від власної діяльності.[2, с.5]
Серед українських авторів, які досліджують проблеми соціального підприємництва, можна відзначити роботи З. Варналія, З. Галушки [3, с.16], О. Кірєєвої [4, с.13], В. Удодової, В. Шаповал та інші. Однак, ґрунтовне дослідження ефективних інструментів розв’язання соціальних проблем здійснення соціально спрямованої підприємницької діяльності ще не здійснено. У цьому контексті визначення й узагальнення зарубіжного досвіду становлення та розвитку соціального підприємництва та його адаптація до умов України є актуальним та представляє науковий інтерес.
Згідно дослідження соціального підприємництва в Україні в рамках проекту «EU4Youth - Розкриття потенціалу молодих соціальних підприємців в Молдові та Україні » від 2020р. сьогодні в Україні працюють близько 1000 підприємств, які можна віднести до соціальних. Основним механізмом утворення нових соціальних підприємств стала економічна згуртованість нових соціально незахищених верств населення – внутрішньо переміщених осіб, переселенців з Криму, ветеранів АТО, об’єднаних прагненням вирішення власних соціальних та економічних проблем.
Щодо географічного розташування соціальних підприємств, то найбільша кількість знаходиться у м. Київ (20%), Львівській (10%), Полтавській (6%), Донецькій (6%), Київській (5%), Запорізькій (5%), Харківській (4%) областях. Найменше соціальних підприємств у Волинській області. [5, с.8]
Більшість соціальних підприємств в Україні мають організаційно-правову форму фізична особа-підприємець з чисельністю співробітників до 10 осіб. [6]
Місія більшості вітчизняних соціальних підприємств належить до соціальної сфери:
– працевлаштування соціально вразливих груп населення;
– розбудова сприятливого середовища для розвитку місцевих громад;
– формування здорового способу життя;
– вирішення актуальних екологічних проблем чи покращення екологічного стану території.
Соціальне підприємництво може неабияк впливати на загальну ситуацію у регіоні. Адже з одного боку вирішується соціальна проблема, відбувається працевлаштування населення, а з іншого компанія отримує прибуток та сплачує податок у місцевий бюджет, що знову ж сприяє розвитку регіону. Таким чином маємо певний ефект синергії.
Відтак, соціальне підприємництво на національному та місцевому рівнях:
- сприяє розвитку економіки і суспільства, пропонуючи можливості для створення робочих місць і нових форм підприємництва та зайнятості;
- допомагає подолати соціальну ізольованість (оскільки сприяє працевлаштуванню людей з обмеженими можливостями і представників груп ризику, а також тих, хто був безробітним тривалий час);
- сприяє розвитку широкого спектру соціальних послуг, що необхідні суспільству і які не охоплюються звичайним бізнесом (малоприбуткові, непрестижні, що потребують спеціальної професійної підготовки); знижує навантаження на місцеві бюджети у вирішенні соціальних проблем;
- активізує участь в суспільному житті громадян та об’єднує громади.
Таким чином слід підтримувати розвиток соціально бізнесу як на регіональному, так і на національному рівнях. Наприклад, органам місцевого самоврядування слід запровадити наступні заходи:
- відшкодовувати відсоткові ставки за підприємницькими кредитами;
- надавати приміщення в оренду для громадських організацій за пільговими ставками;
- залучати соціальні підприємства до публічних закупівель та соціального замовлення;
- відшкодовувати 50% оплати участі у міських, всеукраїнських та міжнародних виставках;
- створити центри підтримки підприємництва;
Можна зробити висновок, що підтримка соціального підприємництва сприятиме забезпеченню сталого розвитку регіонів, покращенню макроекономічних показників, зменшенню соціальних проблем та загальному добробуту.
Література
1. Розвиток соціального підприємництва в Україні. Біла книга. Під загальною редакцією Валерія Кокотя. – К.:, 2020. – 98 с.
2. Соціальне підприємництво. Бізнес-модель. Реєстрація. Оподаткування. / Долуда Л., Назарук В., Кірсанова Ю. – Київ, ТОВ «Агентство «Україна», 2017. – 92 с
3. Галушка З. Феномен соціального підприємництва: поняття та перспективи розвитку в Україні / З. Галушка // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Серія «Економіка». – 2013. – Вип. 148. – С. 16-17.
4. Кірєєва О. Б. Соціальне підприємництво як інструмент державної соціальної політики / Кірєєва О. Б. – Київ, 2010. - 13 с.
5. СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ Економіко-правовий аналіз / ред. Каменко І. С. URL: https://euneighbourseast.eu/news/publications/social-entrepreneurship-in-ukraine-economic-and-legal-analysis/.
6. Назарук В. Каталог соціальних підприємств України 2016–2017 рр. Київ : Вид. дім "КиєвоМогил. акад., 2017. URL: https://socialbusiness.in.ua/knowledge_base/kataloh-sotsial-nykh-pidpryiemstv-ukrainy-2016-2017-rr/.