КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИСТЕМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИСТЕМИ

31.01.2024 16:45

[2. Економічні науки]

Автор: Погорєлова Олена Володимирівна, кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри бухгалтерського обліку та економічного аналізу, Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова



Проблеми, пов’язані з формуванням справді сталих систем продовольства, є багатовимірними та взаємопов’язаними, і, тому, вимагають цілісного підходу: системного дослідження продовольчих систем у цілому, а не окремих її частин; оцінювання результатів, а не процесів; врахування різних думок, а не окремих точок зору. 

Підхід продовольчих систем до формування та реалізації політики об’єднує елементи різних політичних програм – насамперед щодо охорони навколишнього середовища, сільського господарства, охорони здоров’я, торгівлі та промисловості – розширюючи можливості для будь-якої країни чи міста у досягненні сталості продовольчих систем [1].

В цілому, концепція продовольчої системи зосереджена на головних цілях ФАО, які включають скорочення бідності, продовольчу безпеку і харчування. Ці цілі пов’язані з більш широкими показниками діяльності системи, що визначають три виміри сталості: економічна, соціальна та екологічна [2]. Такі показники визначається поведінкою різних суб’єктів та зацікавлених сторін у продовольчій системі (орієнтованих на людей). Ця поведінка, в свою чергу, є складником структури системи, яка складається з ядра, суспільства та природних елементів. Основна система включає рівні видів діяльності (виробництво, переробка, розподіл і споживання, включаючи утилізацію відходів) та рівень послуг. Ці заходи вбудовуються в суспільний контекст і природне середовище. Перший включає всю відповідну політику, закони та нормативні акти, соціально-культурні норми, інфраструктуру та організації. Другий включає воду, ґрунти, повітря, клімат, а також екосистеми та генетику.

У розвитку сталої продовольчої системи стійкість розглядається цілісно. Для того, щоб бути сталим, розвиток продовольчої системи має генерувати позитивну цінність у трьох вимірах одночасно: економічному, соціальному та екологічному (рис. 1).




Рис. 1. Сталість продовольчої системи

Джерело: узагальнено за даними ФАО [3-6]

Щодо економічного виміру продовольча система вважається сталою, якщо діяльність кожного суб’єкта продовольчої системи є комерційно та фінансово життєздатною. Діяльність повинна приносити вигоду або економічну додану вартість для всіх зацікавлених сторін: заробітну плату для робітників, податки для уряду, прибутки для підприємств і поліпшення постачання продуктів харчування для споживачів.

Щодо соціального виміру, продовольча система вважається сталою, коли є справедливість у розподілі економічної доданої вартості, беручи до уваги вразливі групи. Принципово важливо, щоб діяльність продовольчої системи сприяла досягненню важливих соціально-культурних результатів, таких як харчування та здоров’я, традиції, умови праці та ін.

Що стосується екологічного виміру, сталість визначається через забезпечення нейтрального або позитивного впливу діяльності продовольчої системи на навколишнє природне середовище, беручи до уваги біорізноманіття, воду, ґрунт, здоров’я тварин і рослин, вуглецевий слід, водний слід, втрати продовольства та харчові відходи, а також токсичність.

Отже, будь-які запропоновані заходи для вирішення проблеми (наприклад, хвороби тварин) або використання нової можливості (наприклад, нова зелена технологія або прибутковий ринок) повинні бути оцінені щодо всіх інших вимірів стійкості, щоб переконатись у  відсутності небажаних впливів. Це цілісне бачення дозволяє використовувати потенційну синергію та виявляти часто приховані компроміси, щоб гарантувати не лише цільовий позитивний вплив, а й забезпечувати позитивний загальний вплив на додану вартість діяльності продовольчої системи. 

Література

1. Kotykova O., Babych M. and Pohorielova O. (2022). Key aspects of the relationship between sustainable development goals, food security and agriculture. European Countryside, Vol. 14, No. 4, pp. х-х. eISSN 2414-584х. DOI:  https://doi.org/10.2478/euco-2022

2. Kotykova, O., Babych, M., Pohorielova, O., Shkilnyak, M. (2023). Information provision, accounting and analysis of food losses and food waste: EU experience for Ukraine. Agricultural and Resource Economics, Vol. 10, No. 3, pp. 103-123. eISSN 2414-584х. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2023.09.03.05

3. FAO. (2017). Leaving no one behind: Achieving gender equality for food security, nutrition and sustainable agriculture. FAO Conference, 40th Session. Rome, 3-8 July 2017. 

4. FAO. 2019. Structural transformations of agriculture for improved food security, nutrition and environment. Regional Overview of Food Security and Nutrition in Europe and Central Asia 2019. Budapest. 116 pp. https://www.fao.org/publications/card/ru/c/CA7153EN

5. FAO. 2021. Europe and Central Asia – Regional Overview of Food Security and Nutrition 2021 – Statistics and trends. Budapest. https://doi.org/10.4060/cb7493en

6. FAO. 2021. The State of Food and Agriculture 2021. Making agrifood systems more resilient to shocks and stresses. Rome, FAO. https://doi.org/10.4060/cb4476en



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення