ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА НА БАЗІ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПЗФ МІСТА ЛУЦЬКА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА НА БАЗІ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПЗФ МІСТА ЛУЦЬКА

09.01.2024 14:46

[2. Економічні науки]

Автор: Жадько Оксана Андріївна, аспірант, асистент кафедри екології, Луцький національний технічний університет, м. Луцьк; Федонюк Віталіна Володимирівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри екології, Луцький національний технічний університет, м. Луцьк; Федонюк Микола Ананійович, кандидат географічних наук, доцент кафедри екології, Луцький національний технічний університет, м. Луцьк



ORCID: 0000-0002-1880-6710 Федонюк В.В.

ORCID: 0000-0002-4034-3695 Федонюк М.А.

Об’єкти та території природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) – це установи, які одним з важливих завдань розглядають функції екологічної освіти, просвітництва та виховання [1, с. 117]. На даний час у великих містах, де такі об’єкти також наявні, недостатнім є використання потенціалу ПЗФ з метою організації практичних занять, начальних практик та інших видів освітньої діяльності закладів вищої освіти. Практичне наповнення контенту освітніх та методичних матеріалів, які використовуються у ЗВО в системі екологічної освіти – це актуальне завдання практики сучасного викладання екологічних дисциплін в університетах [1,4]. 

У ряді попередніх досліджень авторів було детально розглянуто особливості сучасного наповнення та застосування інноваційних методик викладання курсів «Заповідна справа», «Екологічний моніторинг», «Охорона та раціональне використання атмосферного повітря» у вищій школі [1, с. 112; 2, с. 142]. Зокрема, у [3, с. 215] та у [4] оцінено доцільність та можливість використання результатів екологічного моніторингу різного рівня, який проводиться в межах об’єктів природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ), для виконання прикладних завдань освітнього процесу. Проте не було виокремлено питання організації практичних робіт у межах об’єктів ПЗФ, що розташовані у великому місті. Розглянемо дане питання на прикладі м. Луцька.

Станом на 2024 р. у місті Луцьку нараховується 8 об’єктів і територій природно-заповідного фонду. Серед них один належить до об’єктів державного значення – Луцький ботанічний сад «Волинь», а 7 об’єктів – належать до заповідних об’єктів місцевого значення: це Луцький зоологічний парк, два заказники  - орнітологічний «Пташиний гай», загальнозоологічний «Гнідавське болото», та 5 пам’яток природи: гідрологічна, «Теремнівські ставки», та ботанічні: «Дубовий гай», «Меморіал», «Платан західний». Ще дві ботанічні пам’ятки природи місцевого значення в Луцьку втрачено на протязі останніх років: «Лесин ясен» був зламаний буревієм у 2020 р., а «Дуб плакучої форми», що зростав на території міського зеленого господарства, всох. Сучасний екологічний стан даних природоохоронних об’єктів з року в рік погіршується внаслідок значного антропогенного тиску і незадовільного або невідповідного встановлення режиму охорони, що супроводжується втратою їх природоохоронної та біоценотичної цінності. Оцінка такого стану з її щорічним поновленням та моніторингом – це завдання, яке може бути виконане із залученням здобувачів вищої освіти, майбутніх екологів. Саме на основі цього було розроблено цикл практичних та лабораторних робіт на кафедрі екології Луцького національного технічного університету, що проводяться в об’єктах природно-заповідного фонду м. Луцька.

Аналіз екологічного стану даних об’єктів у процесі практичних обстежень із залученням студентів – майбутніх екологів; визначення ступеня збереження біоценотичної складової; виміри окремих параметрів та екологічних показників (рівень шумового забруднення, хімічний склад повітря, рівень запиленості повітря; прозорість атмосферного повітря, тощо); біоіндикаційні дослідження (пасивна ліхеноіндикація, оцінка морфометричних показників листя дерев, ентомологічні обстеження індикаційного характеру) – це основний перелік завдань практичних робіт, які можуть виконуватися в об’єктах та на територіях ПЗФ великого міста.

Список літератури:

1. Федонюк В.В., Іванців В.В., Федонюк М.А., Панькевич С.Г. Приклади використання інтернет-ресурсів у практичному курсі дисципліни «Заповідна справа». Інформаційні технології і засоби навчання. 2015, N 2 (46). С. 109-123.  UPL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2015_46_2_13 

2. Федонюк В.В., Федонюк М.А., Панькевич С.Г. Досвід використання програми Google Earth при викладанні географічних дисциплін.  Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. N 6 (38). С. 138-148. UPL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2013_38_6_14 

3. Fedoniuk M.A., Fedoniuk V.V., Ivantsiv V.V.  Possibilities for improvement of environmental monitoring of precipitation in the city (a case of Lutsk). Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія». Харків: 2019. Вип. 50. С. 210-219. [Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University, series «Geology. Geography. Ecology»] DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2019-50-16

4. Федонюк М.А. До питання удосконалення системи державного екологічного моніторингу стану атмосферного повітря. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 2. UPL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=541 




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення