ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ КОЛЬОРУ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ОСОБИСТОСТІ
10.10.2023 19:25
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Корбан Юрій Вікторович, викладач спеціальних дисциплін, Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова», м. Одеса;
Корбан Ганна Володимирівна, викладач спеціальних дисциплін, Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова», м. Одеса
Психофізіологічний стан до і після колірного впливу визначається колірним сприйняттям і кількісно вимірюється функціональною асиметрією півкуль головного мозку. Психічні стани фізіологічно засновані на сумарної активації обох півкуль і реєструються найменші їх зміни під впливом кольору з певними колірними характеристиками [1]. При проведенні психофізіологічної діагностики особистості студентів була використана інструкція з проведення психофізіологічної діагностики в письмовому вигляді, вимоги якої доводилися до піддослідних студентів однаковим чином, а також була забезпечена інформація про колірний матеріал і спосіб вимірювання результатів діагностики шляхом однорідності відповідних дій піддослідного і діагноста. Забезпечена уніфікація умов проведення вимірювань конструктивними особливостями «Активаціометра» Ю. Цагареллі та відсутністю зовнішніх подразників [2]. Забезпечена надійність психофізіологічного дослідження студентів відносною сталістю, стійкістю і узгодженістю результатів її проведення на одних і тих же студентів. Умови стабільності та стандартизації процедури діагностики забезпечені певними умовами експерименту, такими як перше дослідження - до занять і повторне – після проведення занять. Дослідження проводилися в одні і ті ж години з однаковим проміжком часу між першим і повторним дослідженням. За показниками активації правої та лівої півкуль і показником функціональної асиметрії півкуль (ФАП) встановлювали колірний вплив на психоемоційний стан особистості студентів.
Інтерпретація та порівняння показників психоемоційного стану студентів на заняттях з живопису проведена у відповідності з отриманими результатами за допомогою «Активаціометра» при колірному впливі з діагностичною шкалою психоемоційних станів Ю. Цагареллі (табл.1), яка дозволила виявити генетично обумовлену емоційну реактивність кожного студента та її відхилення від середньоарифметичної.
Таблиця 1
Діагностична шкала психоемоційних станів [2]
Аналіз проведеної психофізіологічної діагностики особистості студентів показав, що психоемоційний стан (ПС) у студентів після занять не залишається постійним, а спостерігається змінювання показників ПС після впливу кольором. Діагностична шкала (табл.1) відображає середньостатистичні дані по віковим групам, проте, генетично обумовлена емоційна реактивність кожного студента може відхилятися від середньостатистичної.
Аналіз ∆ПС (різниця між ПС студента після заняття і до заняття) показав 23 позитивних і п'ять негативних зрушень при впливі кольором після занять з живопису, що підтверджує підвищення ПС у 23 студентів після занять під впливом кольору і тільки у п'яти студентів ПС після занять знизився.
Аналіз показників ПС до та після кольорового впливу показав, що після кольорового впливу у студентів всіх кольорових груп підвищився рівень ПС, при чому підвищення рівня ПС характеризується певною різницею для кожної кольорової групи, а індикатором психоемоційного стану особистості студентів є сумарний показник активації правої і лівої півкуль головного мозку.
Література
1 Максименко Ю.Б. Использование семантики цвета в психодиагностике :учеб. пособие / Ю.Б. Максименко, Я. А. Бондаренко. Донецк : ГИПО ИПРУ, 1997. - 106 с.
2 Цагарелли Ю.А. Системная диагностика человека и развитие психических функций: учебное пособие [Текст] / Ю.А. Цагарелли. – Казань: Познание, 2009. – 413с.