ІНФОРМАЦІЙНА ДЕРЖАВА: ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНЦЕПЦІЇ
19.09.2023 19:33
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Балан Сергій Вікторович, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, м. Київ
Активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) призвело і продовжує призводити до глибоких змін у функціонуванні урядів та у відносинах між державою та громадянами. Проникнення глобальної мережі Інтернет в усі сфери суспільного і політичного життя активно впливає, а подекуди й визначає напрям трансформації політичних процесів та розбудови державних інститутів.
В умовах прискореного розвитку ІКТ з’являється новий комплекс суспільних відносин, пов’язаний зі створенням, використанням, передачею і зберіганням інформації. Ці відносини зумовлюють виникнення не лише нових правових норм й інститутів, але й конституюють новий тип сучасної демократичної держави – інформаційної, в якій політика поводження з інформацією стає центральним елементом управлінської діяльності. В такій державі відкритість даних, прозорість, цифрові послуги, електронна демократія, онлайн комунікація з державними органами стають обов’язковими атрибутами державної влади нарівні з виборністю та підзвітністю. Влада над інформацією стає новим типом суспільних ієрархічних відносин.
Концепція інформаційної держави у викладі зокрема М.Кастельса та Й.Бенклера заснована на тому, що уряди сучасних держав змушені активніше покладатися на інформацію і комунікаційні технології для реалізації державної влади. І ці технології використовуються не лише для надання адміністративних послуг та виконання бюрократичних функцій, але також для стеження й аналізу даних з метою контролю громадян, управління публічними ресурсами, дизайну й імплементації державних політик. Поза тим активне поширення цифрових технологій суттєво трансформує сферу державного управління, створюючи нові форми влади і контролю. В інформаційній державі ІКТ слугують базовим інструментом не лише підвищення ефективності, підзвітності і прозорості державної влади, але й здобуття народної підтримки в процесі виборів.
В інформаційній державі політика поводження з інформацією стає центральним елементом управлінської діяльності, який проникає у всі сфери суспільно-політичних відносин. Крім того, обов’язковими атрибутами державної влади на рівні з виборністю та підзвітністю стають: відкритість даних, прозорість, цифрові послуги, електронна демократія, комунікація з державними органами тощо.
Інформаційна держава відрізняється від інших типів держави (зокрема, національної держави, плюралістичної демократії, держави загального добробуту) кількома ключовими характеристиками. По-перше, одним з основних напрямів діяльності такої держави є збір, аналіз і використання величезних обсягів даних для інформування процесів розробки політики та прийняття рішень. По-друге, важливим напрямом діяльності інформаційної держави є підтримка існуючих і розробка та впровадження нових елементів інформаційної інфраструктури, які використовуються для забезпечення ефективного та прозорого урядування, спрощення алгоритмів надання соціальних і адміністративних послуг, зменшення бюрократичних перепон для громадян. По-третє, інформаційна держава прагне до максимального залучення (інклюзивності) та участі громадян в процесах розробки і прийняття державних рішень через цифрові платформи (наприклад, електронний уряд, громадський бюджет, е-голосування та е-референдуми, онлайн петиції тощо), намагаючись налагодити пряму взаємодію між обраним урядом та його виборцями у розрахунку на досягнення сталого рівня електоральної підтримки та можливості здійснювати коригування курсу реалізації державної політики залежно від його популярності серед громадян.
Інформаційна держава пропонує громадянам низку переваг. Вона підвищує прозорість, надаючи відкритий доступ до значних обсягів інформації про діяльність держави, дозволяючи громадянам приймати обґрунтовані рішення та притягати державні органи та посадових осіб до відповідальності. Завдяки онлайн платформам зростає залученість громадян, що дозволяє їм брати участь у процесах розробки політики та спільному формуванні номенклатури державних послуг ширшому колу суб’єктів, більшість з яких взагалі не є державними службовцями. Крім того, інформаційна держава сприяє персоналізації, адаптуючи наявну номенклатуру державних послуг до індивідуальних потреб і вподобань конкретних громадян.
Поява та подальший розвиток інформаційної держави на теренах конкретних національних держав зумовлює відчутні наслідки для практик урядування та взаємодії з суспільством. Використання масивів даних (big data) та ІКТ дозволяє розробляти політики на основі фактичних даних про настрої, очікування та вподобання виборців, в режимі наближеному до реального часу. Це дає змогу урядам готувати ефективні стратегічні рішення для запобігання або вирішення суспільних проблем. Крім того, інформаційна держава сприяє підвищенню прозорості та підзвітності виконання функцій держави, оскільки громадяни мають більший доступ до урядової інформації та можуть активно брати участь у процесах прийняття рішень на різних стадіях.
Серед держав, які досягли відчутних успіхів в розбудові моделі інформаційної держави на своїх теренах можна назвати Данію, США, Швецію, Сінгапур, Південну Корею та ін. Вони максимально використовують ІКТ і цифрові платформи для трансформації моделей публічного управління та надання державних послуг, що включають успішне впровадження ініціатив електронного урядування, систем цифрової ідентифікації осіб та платформ онлайн участі громадян в ухваленні державних рішень.
Підсумовуючи, можемо зазначити, що поява інформаційної держави, як нового типу сучасної держави, відображає трансформаційну силу інформації та технологій, а також знаменує зміну парадигми в державному управлінні. Обов’язковими атрибутами інформаційної держави на рівні з виборністю та підзвітністю стають відкритість даних, прозорість, цифрові послуги, електронна демократія, комунікація з державними органами. Політика поводження з інформацією в інформаційній державі є центральним елементом управлінської діяльності, який проникає у всі сфери суспільно-політичних відносин. Використовуючи масиви даних, ІКТ та нові форми залучення громадян, інформаційна держава прагне підвищити ефективність, прозорість і оперативність урядування, а також зменшити час реагування на оцінку суспільством імплементованих рішень та коригування курсу державних політик.
Література
1. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. Volume 1: The Rise of the Network Society. 2nd ed. Oxford: Wiley Blackwell. 2010. 597 p.
2. Benkler Y. The wealth of networks: how social production transforms markets and freedom (1st ed.), New Haven, Conn: Yale University Press. 2006. 515 p.
3. Lessig L. Code and Other Laws of Cyberspace. New York: Basic Books. 1999. 320 p.
4. Noveck B.S. Wiki Government: How Technology Can Make Government Better, Democracy Stronger, and Citizens More Powerful. Washington, D.C.: Brookings Institution Press. 2010. 247 p.
5. Königs P. Government Surveillance, Privacy, and Legitimacy. Philosophy & Technology. 2022. Vol. 8. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s13347-022-00503-9
6. Licht J.F., Naurin D., Esaiasson P., Gilljam M. Does transparency generate legitimacy? An experimental study of procedure acceptance of openand closed-door decision-making. QoG Working Paper Series 2011:8. Göteborg. September 2011. URL:https://www.gu.se/sites/default/files/2020-05/2011_8_licht_naurin_esaiasson_gilljam.pdf
7. Alvarez-Icaza L., I.; Bustamante-Bello, R.; Ramírez-Montoya, M.S.; Molina, A. Systematic Mapping of Digital Gap and Gender, Age, Ethnicity, or Disability. Sustainability 2022, 14, 1297. URL: https://doi.org/10.3390/su14031297
8. Vercruysse, J.; Reid, F.; World Economic Forum. The Fourth Industrial Revolution Can Close the Digital Divide. This Is How. 2018. URL: https://www.weforum.org/agenda/2018/09/how-do-we-close-the-digital-divide-in-the-fourth-industrial-revolution/
9. Almada M. What is the digital state? URL: https://digi-con.org/what-is-the-digital-state-an-initial-approximation/