ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
15.09.2023 09:53
[2. Економічні науки]
Автор: Суботін Владислав, здобувач вищої освіти, кафедра менеджменту авіаційної діяльності, Льотна академія Національного авіаційного університету, м.Кропивницький
Україна відноситься до тих країн, де підприємства майже не мають законодавчих зобов’язань щодо підготовки та кваліфікації персоналу, а також фінансування його професійного навчання (крім охорони праці, пожежної безпеки тощо). Тому реальний інтерес для країни полягає в досвіді країн, законодавчі органи яких нав’язали підприємствам обов’язкові програми навчання кадрів або передбачили відчутні економічні стимули для роботодавців щодо їхнього перенавчання [2].
При формуванні та подальшому вдосконаленні механізму стимулювання роботодавців та працівників, з метою підвищення їхньої матеріальної та духовної зацікавленості у навчанні та цілеспрямованому плануванні кар’єри, потрібно всебічно враховувати позитивний досвід, накопичений у цьому питанні країнами з розвинутою економікою.
Узагальнення світового досвіду дозволяє виділити п’ять основних типів угод між країнами та роботодавцями щодо фінансування підготовки кадрів. Основні види цих договорів наведено в табл. 1.
Таблиця 1.1 Основні угоди між урядами країн світу та роботодавцями щодо навчання персоналу
Спостерігається такий світовий позитивний досвід, коли роботодавці добровільно та активно підтримують розвиток кар’єри персоналу. Це в першу чергу стосується підприємств, які впровадили переважно наукомісткі продукти або високі технології. У деяких індустріально розвинених країнах із розвиненими ринковими відносинами важливим інструментом фінансування навчання за рахунок промислових підприємств стали колективні договори між роботодавцями та представниками працівників (профспілками).
Запровадження ефективної системи стимулювання навчання персоналу на підприємствах за активної участі соціальних партнерів призведе до активізації роботи суб’єктів управління персоналом щодо виробничій адаптації працівників, оцінці персоналу, плануванні його трудової кар’єри та інших напрямках розвитку персоналу.
Список використаних джерел
1.Бондар Ю.А., Мірошниченко З.А. Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємства. Підсумки розвитку наукової свідомості: 2019 : матеріали практ. конф., 22 груд. 2019 р. Сеул (Південна Корея). С. 27-29.
2.Завіновська Г.Т. Економіка праці : навч. посібн. Київ: КНЕУ, 2019. 300 с.
__________________________________________________________
Науковий керівник: Бондар Юлія Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту авіаційної діяльності, Льотна академія Національного авіаційного університету