ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ПРИ РОБОТІ ЗА КОМП’ЮТЕРОМ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ПРИ РОБОТІ ЗА КОМП’ЮТЕРОМ

21.08.2023 15:57

[3. Технічні науки]

Автор: Мальченко Павло Олександрович, магістр спеціальності 122 «Комп’ютерні науки», Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв; Іванов Геннадій Олександрович, кандидат технічних наук, доцент, Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв; Полянський Павло Миколайович, кандидат економічних наук, доцент, Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв


1. Використання комп’ютерів у різних сферах життя

Сучасний розвиток технічного та технологічного стану виробництва передбачає постійну автоматизацію та оптимізацію виробничих процесів. Сьогодні, напевно, важко уявити компанію, господарська діяльність в якій здійснювалась би без використання комп’ютерної техніки. Через масовий характер робіт, що виконуються працівниками за допомогою комп’ютера, законодавством України чітко врегульовано норми та вимоги до використання комп’ютерної техніки на підприємстві, безпосередньо й охорона праці при роботі з комп’ютером [1].

Осіб, які працюють з комп’ютерами, поділяють на групи:

− розробники програм (інженери-програмісти) мають справу переважно з відео терміналами, їх робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті рук;

− оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, пов’язану з обліком інформації, одержаної з візуального дисплейного терміналу за попереднім запитом, або тієї, що самостійно надходить з нього, яка супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у довільному темпі;

− оператори комп’ютерного набору займаються одноманітною за характером роботою з документацією та клавіатурою, під час якої нечасто та ненадовго переключають погляд на екран дисплея, вводять дані з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті рук на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням. Згідно визначенням, наведеним у Правилах № 65, оператор електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) з відео дисплейним терміналом (ВДТ) і периферійним пристроєм (ПП) – працівник, який використовує екранні пристрої під час своєї роботи.

2. Вимоги до приміщення

Приміщення, в яких планується установка та подальша робота з комп’ютером, повинні відповідати проектній документації будинку, погодженій з уповноваженими державними органами. Крім того, роботодавець повинен враховувати санітарні нормативи освітлення, вимоги до параметрів мікроклімату (температура, відносна вологість), ступеня і сили вібрації, звукового шуму і вогнестійкості приміщення, а також характеристики електромагнітного, ультрафіолетового та інфрачервоного полів. Конкретні показники зазначених санітарних норм дивитися у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України №7 від 10 грудня 1998 року [2]:

− віконні прорізи приміщень для роботи з ВДТ мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки);

− забороняється для оздоблення інтер'єру приміщень ВДТ застосовувати полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Вимоги до освітлення:

− штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення;

− зазначення освітлення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення;

− яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90 градусів з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м2, захисний кут світильників – не менше ніж 40 градусів.

Вимоги до шуму та вібрації:

− рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99, ГОСТ 12.1.003-83, ДСаНПіН 3.3.2-007-98;

− устаткування, що становить джерело шуму (АЦП, принтери тощо), слід розташовувати поза приміщенням для роботи ВДТ ЕОМ і ПЕОМ.

Для досягнення найвищого рівня безпеки та здоров’я при роботі з комп’ютером виробничі приміщення повинні бути обладнані аптечками, автоматичними системами пожежної сигналізації та вогнегасниками. 

3. Вимоги до особистого робочого місця працівника

Роботодавець, який наймає працівників за контрактом, повинен забезпечити, щоб їх робочі місця були комфортними та безпечними. Розмір робочого місця повинен бути не менше 6 квадратних метрів. При необхідності сусідні робочі місця працівників, які працюють з комп’ютером, слід розділити перегородками висотою до 2 метрів. Розмір монітора залежить від відстані, на якій він розміщений від працівника (табл. 1). 

Таблиця 1 – Залежність розміру монітору від відстані до працівника




Стілець працівника повинен регулюватися по висоті, легко регулюватися, забезпечувати належну підтримку та зручне положення спини та хребта людини (рис. 1). Щодня слід проводити вологе прибирання та видаляти пил з робочого місця та монітора комп’ютера. 




Рисунок 1 – Розмірні вимоги до робочого місця

4. Соціальні та профілактичні засоби захисту робітників, які працюють з комп’ютером

При прийомі на роботу кожна людина повинна пройти медичний огляд. Крім того, така особа буде проходити регулярні медичні огляди щонайменше кожні 2 роки, поки вона все ще працює у компанії. Обов’язковим є відвідування таких лікарів: невролог та офтальмолог. Компанія повинна мати чітко визначені перерви для відпочинку працівників (крім обіду), які, залежно від складності роботи, зазвичай тривають від 10 до 15 хвилин один раз на годину або двічі. У будь-якому випадку роботодавець на підприємстві повинен надати такий графік роботи, щоб тривалість безперебійної роботи з комп’ютером не перевищувала 4 годин.

Висновки

Приміщення, в яких планується монтаж та інші роботи з комп’ютером, повинні відповідати проектній документації будівлі, погодженої з відповідними державними органами. Крім того, роботодавець повинен вказати норми санітарного освітлення, вимоги до параметрів мікроклімату (температури, відносної вологості), ступеня і сили вібрації, звуко- і вогнестійкості приміщень, а також властивості електромагнітних, ультрафіолетових та інфрачервоні поля.

Роботодавець, який наймає працівників за контрактом, повинен забезпечити, щоб їх робочі місця були комфортними та безпечними.

Література

1. Охорона праці при роботі з комп’ютером. URL: https://shorturl.at/djzBE (дата звернення 15.08.23).

2. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН. URL: https://shorturl.at/cfoW3 (дата звернення 15.08.23).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення