Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
АНАЛІЗ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КРАЇНАМИ ЄС
29.06.2023 19:15
[2. Економічні науки]
Автор: Параца Олександр Олександрович, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, Національний авіаційний університет, м. Київ
Торгівля послугами між Україною та країнами Європейського Союзу (ЄС) відіграє важливу роль у економічних відносинах між сторонами. Україна прагне зміцнити співпрацю з ЄС у сфері послуг і наблизити свою законодавчу базу до європейських стандартів. Ключові аспекти торгівлі послугами між Україною та країнами ЄС. Європейський Союз є головним торговельним партнером України.
Загальний огляд стану стану торговельних відносин між Україною та ЄС у 2022 році наданий у Додатку В (за даними Міністерства економіки України від 23.02.2023 року). За результатами 2022 року питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС склала 53,6% від загального обсягу торгівлі України (у 2021 році – 39,1%) (див. Рис.2.10.).
6 червня 2023 року набува чинності Регламент Європейського Парламенту та Ради № 2023/1077 від 31 травня 2023 року про продовження ЄС ще на рік заходів з тимчасової лібералізації торгівлі з Україною, які охоплюють скасування усіх мит, квот і торговельних захисних обмежень щодо українського експорту, відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 від 30.05.2022.
Ухвалений Регламент діятиме до 6 червня 2024 року і стосуватиметься:
1.Скасування всіх митних зборів відповідно до Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, зокрема щодо:
-фруктів та овочів, які підпадають під дію системи вхідних цін;
-сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, які підпадають під дію тарифних квот;
-промислових товарів, мита на які припинили діяти ще з 1 січня 2023 року.
2.Зупинення справляння антидемпінгового мита на імпорт, що походить з України на дату набрання чинності цим Регламентом.
3.Застосування єдиних правил імпорту (захисних заходів) щодо імпорту походженням з України
Рис.1 Як змінилася торгівля товарами і послугами між Україною і ЄС.
Примітка. Побудовано автором за даними Державної служби статистики України.
Зазначені заходи з лібералізації торгівлі, у свою чергу, зобов’язують Україну дотримуватись низки наступних умов:
-дотримання правил походження товарів та відповідних процедур в рамках Угоди про асоціацію;
-утримання від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС, включаючи як застосування нових мит чи інших заходів, так і посилення існуючих обмежень (окрім зумовлених необхідністю в умовах війни);
-виявлення Україною поваги до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, а також здійснення належних заходів щодо боротьби з корупцією та протиправною діяльністю, передбачених статтями 2, 3 та 22 Угоди про асоціацію.
У випадку порушення Україною цих правил, ЄС залишає за собою право провести розслідування та за результатами повністю або частково зупинити дію преференцій.
Окрім цього, з огляду на збільшення імпорту деяких сільськогосподарських товарів з України до ЄС, а також пов’язане з цим занепокоєння окремих держав-членів ЄС, оновлений Регламент містить положення щодо можливості застосування спеціального захисного механізму для підтримки ринку ЄС у разі наявності такої необхідності. Відповідно до Регламенту, прискорені спеціальні захисні процедури застосовуватимуться на основі регулярного моніторингу з можливістю потенційного повторного запровадження митних зборів щодо визначених категорій товарів [1].
24 квітня 2023 року Міжнародна робоча група з питань російських санкцій підписала Документ робочої групи № 11 План дій 2.0 Посилення санкцій проти рф, що стосується безпосередньо і міжнародної торігвлі послугами. Так, наприклад, в документі зазначається, що «Необхідно не лише суворо запобігати надходженню технологій подвійного призначення (або будь-яких їхніх потенційно подвійних компонентів) до рф та її відомих партнерів, які сприяють таким потокам, але й заблокувати та вимкнути будь-які наявні ІТ-ресурси західних компаній, розгорнуті на території росії (наприклад, центри обробки даних, серверні кластери, склади для ІТ-ланцюгів постачання, ліцензійне програмне забезпечення (проміжне програмне забезпечення, мікропрограми та пов'язані з ними контролери пристроїв, вебпрограми тощо), щоб унеможливити їхнє повторне використання російським урядом і його партнерами на шкоду інтересам України та її союзників. росія не лише використовує західне програмне забезпечення та ІТ-інфраструктуру у військових і суміжних з ними цілях (див. Документ Робочої групи № 7 для більш детального розгляду), але й доступ до такої інфраструктури та мереж продовжує надавати можливість росії вести гібридну війну проти європейських і американських інформаційних систем. Державні кібератаки, що фінансуються державою. Ще до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Російська Федерація активізувала використання вразливостей суверенної інформаційної інфраструктури України та її союзників, публічних урядових вебсайтів, телерадіокомпаній, а також широкого спектру інформаційних систем, пов'язаних з державними установами та організаціями громадянського суспільства. Протягом минулого року інтенсивність атак значно зросла і продовжує ставити під загрозу критично важливу енергетичну, інформаційну та фінансову інфраструктуру, потенційно впливаючи на функціонування урядових програм і пригнічуючи економічну активність» [2].
До основних напрямів українського експорту послуг серед країн ЄС належать Німеччина, Велика Британія, Польща, Кіпр та Нідерланди. Разом ці 5 країн становлять більше, ніж 50% від загального обсягу експорту послуг України на європейський ринок (протягом 2018-2022 років Велика Британія складала в середньому 13,8% українського експорту послуг до ЄС).
Обсяги експорту до усіх цих країн після початку дії ПВЗВТ, крім Великої Британії, мали швидкі темпи зростання. Найшвидше протягом 2016-2022 років зростав експорт до Польщі - у середньому на 32,8% на рік, Нідерландів – 28,4% на рік, а також Кіпру та Німеччини – 10,5% та 8,5% відповідно. Темпи зростання експорту до Великої Британії становили у середньому 2,3% на рік[3].
Згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, угода містить положення про підвищення рівня відкритості та сприяння торгівлі послугами між сторонами.
Список використаних джерел:
1.Ukraine’s recovery challenge. The Centre for Economic Policy Research: веб сайт. URL: https://cepr.org/voxeu/columns/ukraines-recovery-challenge (дата звернення 10.05.2023).
2.Assessment of damages to Ukraine’s productive capacity. The Centre for Economic Policy Research: веб сайт. URL: https://cepr.org/voxeu/columns/assessment-damages-ukraines-productive-capacity (дата звернення 10.05.2023).
3.Тетяна Богдан : Фінансово-економічні наслідки війни веб сайт. URL: https://lb.ua/blog/tetiana_bohdan/550614_finansovoekonomichni_naslidki.html (дата звернення 10.05.2023).
________________________________________________________________________
Науковий керівник: Прокоп’єва Аліна Анатолівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу, Національний авіаційний університет, м. Київ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
29.06.2023 19:45 -
РОЛЬ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ
27.06.2023 16:45 -
ФАКТОРИ РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
27.06.2023 16:07 -
ОЗЕРА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ТУРИЗМІ
27.06.2023 08:40 -
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ ВІДНОСИН НА ГЛОБАЛЬНОМУ РІВНІ
27.06.2023 08:26
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
