СТАН СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

СТАН СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

13.09.2021 23:32

[2. Економічні науки]

Автор: Фесенко В.С., студентка, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ


В сучасних реаліях криза, викликана пануванням COVID-19, вплинула не тільки на повсякденне життя, а й на економіку країни, та, як наслідок, на ситуацію на ринку праці.

Міжнародна організація праці оприлюднила інформацію, в якій порівняла наслідки кризи 2008-2009 років та прогнозні дані наслідків пандемії коронавірусу. Зазначалося, що світовий ринок праці, в порівнянні з фінансовою кризою, коли безробітних побільшало на 22 мільйони, через пандемію отримає скорочення в 25 мільйонів робочих місць [1]. Ці негативні наслідки відчув на собі і український ринок праці.

Розглядаючи загальні причини, що призвели до збільшення кількості безробітних, можна виділити тимчасові заборони або обмеження, що стосувалися певних видів економічної діяльності, та обмеження, а на початку пандемії і припинення, трудової міграції з України. Також COVID-19 опосередковано вплинув на ринок праці, що проявлялося через зменшення попиту на товари та послуги, що відповідно зменшувало потребу в  робочій силі, що призводило до скорочення робочих місць.

З початку пандемії втратили роботу сотні тисяч громадян, які були представниками як і інтелектуальної праці, так і найпростіших професій.  Якщо у березні 2020 року офіційно зареєстрованих безробітних було 349 тисяч, то, із введенням жорсткого карантину, у квітні цей показник почав стрімко зростати і становив 457 тисяч, у травні – 511 тисяч, в червні – 517 тисяч осіб. З липня спостерігалася тенденція зменшення їх кількості до 506 тисяч і в серпні склала 488 тисячі осіб. Держслужба зайнятості повідомила, що з початку дії карантинних заходів (дані з 12 березня по 20 серпня) статус безробітного отримали 431,8 тисяч осіб, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 67% більше [2].

На початку вересня у Мінекономіки разом із повідомленням про відновлення економіки заявили, що кількість нових безробітних перестала зростати. Станом на лютий 2021 року за даними Державної служби зайнятості кількість осіб, які мають статус безробітного, складає 489 тисяч [3].

Велику роль у підтриманні ринку праці відіграли центри зайнятості, що не припиняли свою роботу з підбору вакансій для безробітних, а роботодавцям натомість пропонували кваліфікований персонал. Центрам, за п’ять місяців карантинних обмежень, вдалося знайти роботу для 245 тисячам громадян, з яких 168 тисяч були безробітні. Так у серпні на одне робоче місце було 9 претендентів. Завдяки співпраці служби зайнятості з роботодавцями з початку дії карантину кількість вакансій становила 285 тисяч. Як зазначила Держслужба зайнятості за числом працевлаштованих за період пандемії лідером було сільське господарство, а найбільшим попитом відзначилися кваліфіковані робітники з інструментом, робітники з обслуговування та експлуатації устаткування, працівники сфери торгівлі та послуг, а також некваліфіковані працівники [2].

На збереження робочих місць вплинула підтримка Уряду, яка була спрямована для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема шляхом надання допомоги по частковому безробіттю.

Пандемія вплинула і на рівень середньої заробітної плати по Україна. За даними Держстату, якщо у березні середня зарплата дорівнювала 11 446 грн, то у квітні показник знизився до 10 430 грн, проте вже в липні ситуація стабілізувалась і заробітна плата перевищила показники березня та становила 11 804 грн. Підтвердженням відновлення ситуації економіки, а як наслідок і покращенням рівня зарплат є дані Держстату, за якими станом на лютий 2021 року середня зарплата складає 12 549 грн [4].

COVID-19 не обмежився зростанням безробіття та зменшення заробітних плат, які виділяють як ознаки наслідків дії карантину на ринок праці. Пандемія дозволила переосмислити та оптимізувати витрати компаній. Міжнародний кадровий портал зазначив, що це проявилося в перегляді потрібності тих чи інших працівників та функцій, які вони виконують. Основна концепція полягає в тому, аби якомога більше функцій передати на аутсорс і не роздувати штат робітників. Компанії націлені залишати лише «кістяк», тобто працівників, які здатні генерувати прибуток [5].

Отже, під впливом пандемії ринок праці України зазнав змін. Деякі зміни видалися негативними, проте з пристосуванням до нових умов їх вплив зменшується. Проте функціонування вітчизняного ринку праці відчуло і оновлення системи, яке може мати подальший розвиток. 

Література:

1. Bloomberg. Coronavirus Crisis Risks Causing 25 Million Global Job Losses. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2020-03-18/coronavirus-crisis-risks-causing-25-million-global-job-losses

2. Урядовий портал. Держслужба зайнятості про ринок праці в Україні за період карантину. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/derzhsluzhba-zajnyatosti-pro-rinok-praci-v-ukrayini-za-period-karantinu

3. Державний центр зайнятості. Аналітична та статистична інформація. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/69

4. Державна служба статистики України. Середня заробітна плата за видами економічної діяльності по місяцях URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/Zarp_ek_m/Zp_ek_m_u/arh_zpm_u.html

5. Міжнародний кадровий портал. URL: https://grc.ua/article/27077



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення