ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ
13.09.2021 23:31
[2. Економічні науки]
Автор: Батракова Т.І., к.е.н., доцент, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя;
Сінько Д.Р., студентка, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя
Основною метою монетарної політики країни є забезпечення стабільності грошової одиниці, для її реалізації Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Зазначене потребує підтримання низьких, стабільних темпів інфляції. Крім того, враховуючи ретроспективний досвід, фундаментальним завданням монетарних інститутів є забезпечення не лише цінової стабільності, а й фінансової стабільності у цілому. На сучасному етапі розвитку перед державою постає питання забезпечення відповідних можливостей розкриття і реалізації економічного потенціалу з урахуванням інституційних обмежень для країн з емерджентною економікою.
Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік – це сигнал бізнесу та експертній спільноті про послідовність нашої політики. Низька та стабільна інфляція залишається нашим пріоритетом. Водночас Національний банк ставить перед собою амбітне завдання не тільки підтримувати помірні темпи зростання цін, але й пожвавити банківське кредитування, сприяти здешевленню і подовженню строковості фінансових ресурсів для розвитку реального сектору економіки.
Підвищення рівня кредитування та довіри до банківської системи мають сприяти формуванню потужного внутрішнього ринку та підвищенню стійкості економіки до шокових впливів. В середньо- та довгостроковій перспективі це забезпечуватиме надійне підґрунтя для збереження стабільної та низької інфляції.
Фінансова політика має ґрунтуватись на використанні сукупності заходів грошово-кредитної політики, реалізації виваженої бюджетної політики з метою забезпечення низького цільового рівня інфляції. Важливим кроком стало запровадження в державі механізму інфляційного таргетування, що одночасно є найбільш сприятливим монетарним режимом для створення середовища низької та стабільної інфляції. Досягнення цілей щодо зниження індексу споживчих цін відбуваються у середньостроковому періоді, тому заходи «швидкого реагування» не можуть забезпечити достатню результативність в короткостроковому періоді. Регулювання грошової пропозиції шляхом зміни ставки рефінансування, збільшення депозитів на рахунках центральних банків або зміна обмінного курсу здійснюють вплив на інфляційну динаміку з лагом у часі, тому ефект від їх застосування має більш відтермінований ефект та часовий горизонт у порівнянні з інструментами бюджетної політики держави.
Рівень та структура грошової маси значним чином впливають на відтворювальні процеси в економіці, показник економічної кон’юнктури та обсяг внутрішнього сукупного попиту. Важливим є аналіз показника монетизації економіки, який дає підстави для визначення ступеню забезпеченості економіки грошовими агрегатами, в кількості, що необхідні для здійснення розрахунків, платежів, тощо. Проведені дослідження протягом останніх років свідчать, що в країнах із високим рівнем монетизації (понад 70 відсотків) існують більш сприятливі умови для економічного зростання, що обумовлено стабільними та потужними грошовими потоками, які перерозподіляються в економіці та спрямовуються, значною мірою, на фінансування її реального розвитку. Адже недостатній рівень обґрунтованості показника монетизації може вливати на збільшення темпів інфляції, поглиблення стагнації фінансового ринку, бартеризацію товарного обігу. Достатній рівень насичення економіки грошовими агрегатами сприяє формуванню достатнього рівня заощаджень, які трансформуються в вагомий інвестиційний ресурс з метою стимулювання економічного зростання. В умовах досягнення розвиненості фінансовоекономічних відносин відбувається зниження попиту на готівкові гроші, в свою чергу відбувається зростання питомої ваги агрегатів М1 та М2 у структурі грошової маси, що призводить до зниження швидкості її обертання. Важливим є забезпечення фінансовим регулятором належних умов для залучення строкових депозитів у національній валюті, розвитку інститутів фінансового посередництва, посилення дієвості інструментів довгострокових заощаджень, покращання результативності механізму захисту прав інвесторів. Крім того, в умовах недостатнього рівня доходів населення відбуватиметься перерозподіл фінансових ресурсів у споживчий сектор економіки та призведе до зростання частки М0 у структурі грошових агрегатів, що посилюватиме інфляційний тиск на економіку, сприятиме зростанню рівня її тінізації.
Список використаних джерел:
1. Вудвуд В. В. Сучасний стан споживчого кредитування в Україні / В. В. Вудвуд, Е. М. Попова // Молодий вчений. - 2018. - № 10(1). - С. 311-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_10(1)__76.
2. Малахова О. Л. Кредитна діяльність банків як базова передумова забезпечення фінансової стійкості банківської системи України / О.Л. Малахова, С.В. Тетюк // Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету “Економічна думка”, 2014. – № 1. – С. 275-284.
3. Офіційний сайт НБУ. Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist/data-supervision#1