УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА В СУЧАСНИХ УМОВАХ
03.04.2023 17:09
[2. Економічні науки]
Автор: Данилків Ірина Анатоліївна, викладач вищої категорії, Таращанський технічний та економіко-правовий фаховий коледж, м. Тараща
Діяльність підприємства в будь-якій сфері пов'язана з підприємницькими ризиками та його економічною безпекою.
Такі чинники як: мінливий характер попиту; зміна смаків, уподобань і як наслідок зміна потреб споживачів; підвищення рівня конкуренції, цінові коливання значно підвищують рівень ризиків і можуть призвести до зниження економічної безпеки підприємства.
Під підприємницьким розуміється ризик, що виникає за будь-яких форм діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.[1]
Підприємницький ризик завжди характеризується як потенційна небезпека ймовірної втрати ресурсів чи недоотримання доходу.[2][3][4]
Управління ризиком характеризують як сукупність методів, прийомів, заходів, що дозволяють певною мірою прогнозувати настання ризикових ситуацій і своєчасно вживати заходи щодо виключення або зниження негативних наслідків їх настання.
Підприємницькі ризики класифікують за видовою та структурною характеристиками.
У 1936 році відомий англійський економіст Джон Кейнс у своїй праці «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» виокремив три ключові підприємницькі ризики за видовою характеристикою:
•ризик підприємця чи позичальника (цей ризик виникає за випадків, коли на реалізацію підприємницької діяльності залучаються власні кошти суб'єкта підприємництва, при чому сам суб'єкт підприємництва сумнівається у тому чи він їх поверне або ж отримає вигоду від них);
•ризик кредитора (настання цього ризику може бути спричинене тим, що договір між суб'єктом підприємництва і його партнерами є сумнівним, причиною чого може стати банкрутство чи відхилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань);
•ризик інфляції (цей ризик безпосередньо пов'язаний із тим, що може знизитися цінність грошової одиниці, в якій було укладено угоду між суб'єктом підприємництва та його партнерами).
За структурною характеристикою прийнято виділяти наступні три групи підприємницьких ризиків:
•майнові ризики (тобто такі ризики, які безпосередньо взаємопов'язані із ймовірністю настання майнових витрат через диверсії, крадіжки чи перенавантаження технічної і технологічної систем);
•виробничі ризики (які безпосередньо взаємопов'язані із втратами через збій виробничого процесу чи через вплив інших чинників, наслідком яких стали втрати основних і оборотних засобів. Також у цю категорію ризиків входять ризики, що виникають в результаті застосування у виробничому процесі нових технологій чи нової техніки);
•торгівельні ризики (ризики, що прямо взаємопов'язані із втратами, причиною яких стала затримка платежів або ж відмова у платежі)[5].
У наукових джерелах науковці виділяють кілька видів стратегій з управління ризиками: [6-9]
а) уникнення ризиків – ухилення від заходів, пов'язаних з ризиком;
б) утримання ризиків – залишення ризиків під відповідальність підприємця;
в) передача ризиків – передача ризиків третім особам;
г) пошук гарантів – пошук зацікавлених у проекті осіб;
д) поділ ризиків – договір між двома організаціями (покупець-продавець) про взяття на себе частини втрат.
Економічна безпека підприємства – це комплексна характеристика, під якою розуміють рівень захищеності всіх видів потенціалу підприємства від внутрішніх та зовнішніх загроз, що забезпечує стабільне функціонування та ефективний розвиток і потребує управління з боку керівництва підприємства.
Підприємство при вирішенні задач своєї економічної безпеки акцентує головну увагу на підтримці нормального ритму виробництва і збуту продукції, на запобіганні матеріального, фінансового збитку, на недопущенні несанкціонованого доступу до службової інформації і руйнування комп'ютерних баз даних, на протидію недобросовісній конкуренції та кримінальним проявам.
Отже, рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно керівництво і спеціалісти будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.
Література:
1. Управління ризиками у підприємництві: навчальний посібник / Кармінська-Бєлоброва, Є. М. Ігнатова, М. В. — Харків: «Слово», 2014 — С. 29
2. Бондар О. В.Ситуаційний менеджмент. Навч. посіб. 2-ге вид., перероб та доповн. — К.: Центр учбової літератури, 2012. — С. 159
3. Ризик підприємницький // Універсальний словник економічних термінів: Навч. посібник / Коломойцев В. Є. — К: Молодь, 2000. — С. 271
4. Економіка підприємства: підручник / І. М. Бойчик. — К.: Кондор -Видавництво, 2016. — С. 31
5. Підприємницькі ризики: сутність, види, методи оцінки та шляхи їх зниження // Р. Скриньковський, Ю. Тиркало / Traektoriâ Nauki = Path of Science. — 2021. — Vol. 7. — № 12. — С. 2015—2023
6. Filyppova S. (2017) Risk Management. Lecture course: textbook // Bashynska I., Filyppova S. – Kharkiv: publishing house "Disa Plus", 2017. – 101 p.
7. Ковтуненко Ю.В. Особливості організації процесу комерціалізації інноваційних розробок високотехнологічних підприємств / Ю.В. Ковтуненко // Праці Одеського політехнічного університету. – 2012. – №2(39) – С. 313-317.
8. Ковтуненко Ю.В. Умови забезпечення економічно безпечного інноваційного розвитку підприємств промислового сектору / Ю.В. Ковтуненко // Економічний дискурс. Міжнародний науковий журнал – 2017. – Випуск 3. – 2017. – С. 138–
9. Ковтуненко Ю.В. Стратегія диверсифікації діяльності підприємств в системі стратегічного управління (С. 378-391) у кол. монографії «Інноваційна економіка: теоретичні та практичні аспекти»: монографія Вип. 2 / за ред. д.е.н., доц. К.В. Ковтуненко. – Херсон: Грінь Д.С., 2017. – 906 с.