ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ В СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ В СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ

13.09.2021 21:22

[2. Економічні науки]

Автор: Собко О.М., доктор економічних наук, доцент, кафедра підприємництва і торгівлі, Західноукраїнський національний університет; Бойчик І.М., кандидат економічних наук, доцент, кафедра підприємництва і торгівлі, Західноукраїнський національний університет; Смерека С.Б., кандидат економічних наук, доцент, кафедра підприємництва і торгівлі, Західноукраїнський національний університет


З моменту переходу економіки країни до ринкової системи господарювання, державна політика в сфері торгівлі стосовно енергозбереження не отримувала належної уваги, внаслідок чого енергоємність економіки в Україні досі залишається надзвичайно високою. 

Проблемами розвитку торгівлі енергозберігаючих технологій пов’язана насамперед із дефіцитом власних паливно-енергетичних ресурсів, залежністю від країн–експортерів газу і нафти, негативним впливом коливань цін на природні ресурси. 

Розвиток торгівлі енергозберігаючих технологій потребує дотримання основних принципів, серед яких слід виокремити:

1) пріоритет збільшення ефективності використання палива і енергії над збільшенням об’ємів виробництва;

2) поєднання інтересів споживачів, постачальників і виробників палива та енергії;

3) першочерговість забезпечення виконання екологічних вимог з видобування, виробництва, переробки, транспортування і використання палива та енергії;

4) обов'язковість обліку юридичними особами вироблених або витрачених ними енергетичних ресурсів, а також обліку фізичними особами отриманих енергетичних ресурсів;

5) сертифікація енерговитратного, енергозберігаючого і діагностичного устаткування, матеріалів, конструкцій, транспортних засобів, а також енергетичних ресурсів;

6) зацікавленість виробників і постачальників енергетичних ресурсів у застосуванні ефективних  технологій;

7) здійснення заходів програми за рахунок власних коштів [4].

Розвиток торгівлі енергозберігаючих технологій потребує аналізу ефективності заходів, серед яких пропонуємо розглянути реалізацію проєктів та їх завдання на ринку енергозберігаючих технологій (табл. 1).

Таблиця 1

Завдання аналізу ефективності енергозберігаючих проєктів




Складено авторами на основі джерела [4].  

Реалізація енергозберігаючих проєктів на вітчизняних підприємствах потребує стабільних джерел фінансування. Розглянемо декілька з них:

1) Державний фонд енергозбереження формується за рахунок коштів, отриманих у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, частини зборів за використання природних ресурсів, коштів від видачі дозволів з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів тощо;

2) власні кошти підприємств, отримані з прибутку. Зважаючи на сьогоднішні несприятливі умови ведення бізнесу, прибутки підприємств є невисокі, тому фінансування енергозбереження може дозволити собі не кожне підприємство;

3) позикові кошти, тобто банківські кредити;

4) внутрішні та зовнішні інвестиційні ресурси, залучення яких має бути пріоритетним напрямком механізму енергозбереження на підприємстві та у державі загалом [3].

Отже, розглянувши основні джерела фінансування енергозбереження на підприємствах України, доцільно застосовувати комплексний підхід фінансування заходів з енергозбереження та енергоефективності, зокрема:

1) для заохочення енергозбереження або для боротьби з неефективним чи надмірним споживанням енергії використовуються різні схеми оподаткування, які підвищують відносну вартість спожитих енергоресурсів або зменшують відносну вартість застосування нових технологій;

2) фінансові стимули використовуються для заохочення реалізації політики енергозбереження шляхом підвищення економічної привабливості відповідних інвестицій та закупівель, або зниження експлуатаційних витрат. Джерелами пільгових кредитів або субсидій є кошти, які надійшли від запроваджених податків і зборів.

3) фінансові стимули використовуються в комплексних програмах, які поєднують інтереси державних установ, населення та підприємств, і виконують функцію розподілу доходів з урахуванням рівня ефективності використання енергоресурсів. 

Література: 

1. Андрижевський А.А. Энергосбережение и энергетический менеджмент: навч. посібник / А.А. Андрижевський, В.І. Володін. – Мінськ: Вища школа, 2005. – 240 с.

2. Акіншина О.В. Основні засади комплексного підходу до проблеми енергозбереження / Акіншина О.В., Третьякова Л.І. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/10038/1/18.pdf

3. Вертіль С.П. Джерела фінансування енергозбереження промислових підприємств / С.П. Вертіль // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Economics/59808.doc.htm

4. Практическое пособие по выбору и разработке энергосберегающих проектов: [под. общ. ред. О.Л. Данилова, П.А. Костюченко]. – Мінськ, 2006, – 668 с.

5. Сюсюкін А.И. Концепция создания системы рационального потребления и энергосбережения на предприятии / А.И. Сюсюкін, В.Г. Тарасовський // Электрика. – 2009. – №6. – С.33-39. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kudrinbi.ru/public/20145/index.htm 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення