МАРКЕТИНГ ЯК ОСНОВА ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

МАРКЕТИНГ ЯК ОСНОВА ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

11.05.2022 19:34

[2. Экономические науки]

Автор: Андрушків Роман Юрійович, кандидат економічних наук, доцент, Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету


Маркетинг, у класичному розумінні, є цілісною системою з організації та управління виробничо – збутової діяльністю підприємства, включаючи такі підсистеми як: стратегічне планування маркетингу, маркетинг ринкового збуту, специфіка зовнішнього маркетингу.

На черговому етапі розвитку економіки головним орієнтиром у створенні виробництва та продажу товарів населенню стають потреби та попит певних груп споживачів. У зв'язку з цим необхідною постає така організація роботи, яка дала б можливість виробляти і постачати на споживчий ринок тільки ті товари, яких потребує населення з урахуванням ринкової ситуації, що склалася на той чи інший момент. Саме цього типу економічної поведінки, притримуються вчені – маркетологи Ф.Котлер [3], Ю.Дайновський [2], П.Гінстон [1],  О.Нісходовська [4] та ін. 

Для розвитку функції маркетингу, що орієнтовані на інтереси споживачів, економіки та суспільства, необхідними стає володіння інформацією з процесів обміну за умов ринку. Досліджуючи здійснення даних процесів, маркетинг ставить за мету розробку та перевірку теорій та моделей, що мають суміжне застосування. Таке науково обґрунтоване знання створює основу для планування та здійснення маркетингових заходів. Оскільки процеси обміну завжди відбуваються у певних економічних умовах, необхідно мати уявлення про певні риси суспільних систем європейських країн.

Маркетинговий підхід передбачає визнання того факту, що в умовах ринкової економіки споживач тих чи інших товарів та послуг є господарем ситуації. Це змушує фірми та підприємства здійснювати аналіз особливостей функціонування споживчого ринку, і навіть поведінки споживачів із реалізації товарів та послуг, які цікавлять самих покупців, тобто маркетингом.

Розвиток формування потреб людини – це об'єктивний процес, що визначається впливом загального економічного закону підвищення потреб. Держава повною мірою впливає процес формування потреб через свою соціально-економічну політику. Проте вирішальна роль належить саме людині. Оскільки все предметне її оточення здійснює суб'єктивний вплив й у більшості випадків, визначається сукупністю індивідуальних особливостей особистості, її досвідом, рівнем матеріального забезпечення тощо.

Продукція, що виробляється певним підприємством, повинна володіти цінними характеристиками для покупця, інакше, вона просто не купуватиметься. Прагнення отримати прибуток змушує підприємства пристосовуватися до бажань споживачів. Чим повніше відповідає товар бажанням споживача, тим більшого успіху досягне виробник. Отже, завдання виробників полягає у пошуку споживачів, яким вони хочуть продати товар, у з'ясуванні їх потреби та створенні товарів, які якнайповніше задовольняють ці потреби.

Звідси, якщо виходити з концепції маркетингу, мета підприємства, особливо довгострокова, може бути досягнута шляхом дослідження потреб та запитів певної групи споживачів, на які орієнтується підприємство, та пропозиції таких виробів та послуг, які задовольняють споживача більше, ніж вироби конкурентів.

Потреби у тому узагальненому вигляді визначаються як стан необхідності, дефіциту у чомусь, що відчувається організмом людини. Якщо звернутися до словника, то згідно з представленим у ньому трактуванні даного поняття, потреба є недоліком в об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності та розвитку організму, людської особистості, соціальної групи, суспільства в цілому [5, 1059].

Потреби як стимулююча сила, що впливає на здійснення покупки, має свої відмінні риси в порівнянні з попитом. Умовно всі особисті потреби поділяються на абсолютні та відносні потреби. У свою чергу відносні потреби мають рівень наявних та платоспроможних потреб (Рис.1).





Знання та розуміння різнорівневого характеру потреб та їх вплив на купівельне рішення як один із спонукальних факторів, допомагає виробникам знайти свого покупця на ринку споживчих товарів та послуг, тобто зорієнтувати свою діяльність з урахуванням особливостей конкретної групи споживачів.

Розуміння суті маркетингу за сучасних умов є дуже важливим, оскільки ринкові відносини вимагають ламання стереотипів мислення під час планування діяльності підприємств. Так, наприклад, у керівників, які розробляють свої стратегічні плани за традиційною схемою, на першому місці стоїть орієнтація на потреби виробництва. У той час, як керівництво, що використовує маркетинговий підхід до виробничо-збутової діяльності, орієнтується на реальні та потенційні потреби покупця.

Відповідно до концептуального підходу В. Сіденка [6] та Ю. Якименка [7] економічна реформа в Україні створила необхідні передумови для успішного використання маркетингу в економічній діяльності нашого суспільства. Цьому сприяє розширення самостійності державних підприємств, повніше використання орендних відносин, зростання кооперативного сектора економіки, поява акціонерних, колективних форм власності, і навіть зрівнювання у правах всіх форм господарювання. Тому маркетинг став як можливістю, так і необхідністю успішного вирішення виробничих завдань і найоптимальнішого задоволення потреб людей.

Якщо говорити про розвиток маркетингу в народному господарстві нашої держави, правомірно буде відзначити, що лише останніми роками з'явилися спроби його застосування як системи. До цього використовувалися лише окремі елементи, націлені, зазвичай, впорядкування обігу грошових і товарних потоків й у деяких випадках, вивчення купівельного попиту.

Однією із суттєвих рис розвитку споживчого ринку в Україні є вдосконалення маркетингової політики підприємства. Вона служить цілям визначення асортименту продукції, планування випуску та просування товарів ринку. Українські підприємства приватного підприємницького сектору, що формується, вже використовують на практиці окремі елементи маркетингу, але далеко не завжди ця діяльність поки що охоплюється єдиною стратегією бізнесу, що взаємопов'язано враховує споживчий попит, ринкову кон'юнктуру, поведінку конкурентів, особливості зовнішнього середовища.

Саме стабільне, стійке становище на ринку, робота з покупцем на довгостроковій основі, коли задоволений покупець, який зробив покупку, знову через якийсь час повертається до цього ж продавця, вимагає від виробника проведення комплексних маркетингових досліджень та впровадження їх результатів у практику виробництва.

У зв'язку з цим першочерговими мають стати такі завдання, як визначення потенційного ринку, ретельне дослідження потреб та запитів покупців і, як наслідок цього, - організація виробництва необхідних покупцям товарів, забезпечення їхньої високої якості та сучасного дизайну.

Наслідуючи цю логіку міркувань, можна пояснити значний інтерес до маркетингу з боку господарської політики нашої держави, що свідчить про початок процесу оновлення національної економіки.

Література:

1. Гінстон П. Найкраща книжка про збут і маркетинг. Львів: Укр.-америк. Фонд «Сейтр-Світло», 1995. 208 с. 

2. Дайновський Ю. А. Маркетинг і екологічні інновації. Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва, технологій та їх правового забезпечення: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Львів: вид-во Львівського торговельноекономічного університету, 2020. С. 142-143.

3. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Пер. з англ. під ред. Л.О. Волкової, Ю.Н. Каптуревського. СПб: Пітер, 2000. 752с.

4. Нісходовська О. Ю. Маркетингове планування як складова управління розвитком підприємства. Monografia pokonferencyjna. Science, Research, Development #48. Париж/Paris. 29.12.2021- 30.12.2021. Warszawa, 2021. ISBN: 978-83-66401-94-5

5. Радянський енциклопедичний словник. Гол. ред. А. М. Прохоров. 4-е вид. М.: Рад.енциклопедія, 1989. 1632с.

6. Сіденко В.Р. Глобальні структурні трансформації та тренди економіки України. Економіка і прогнозування. 2018, №1. ISSN 1605 – 7988.

7. Якименко Ю. Україна - 2017: повільний рух вперед. Україна 2017-2018: нові реалії, старі проблеми (аналітичні оцінки). Київ, 2018.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення