АНАЛІЗ СПЕЦИФІКИ СИСТЕМ IoT І ПРОГРАМНОЇ АРХІТЕКТУРИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

АНАЛІЗ СПЕЦИФІКИ СИСТЕМ IoT І ПРОГРАМНОЇ АРХІТЕКТУРИ

01.06.2022 18:51

[1. Информационные системы и технологии]

Автор: Токарєв Володимир Володимирович, кандидат технічних наук, доцент, Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків; Кметь Олександр Ігорович, магістр, Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків


Поряд з широким розвитком мережі Internet, стали з'являтися так звані всюдипроникливні сенсорні мережі. З'явилася можливість взаємодії пристроїв між собою без участі людини, що в свою чергу показало необхідність розвитку нової концепції пристроїв, які комутують між собою. IoT як термін був вперше згаданий в 1999 році Кевіном Ештоном, засновником MIT Auto-ID центру. 

В останні роки технології Інтернету речей набирають популярність у багатьох сферах науки і техніки. Тут слід зазначити, що ідеї IoT багато в чому перегукуються з ідеєю многоагентних систем, що самоорганізуються. Деякі паралелі многоагентних систем з системами IoT також простежуються, що дозволяє говорити про певну зрілість появи технології, як логічного прикладного застосування теорії агентних систем. Однак, поряд з цим, дане визначення до цих пір не несе ясного сенсу для користувачів технології. 

Об'єкти є частиною самої технології, з'єднані в мережу і мають унікальні ідентифікатори. Стан кожного об'єкта можна відстежити, а в деяких випадках і керувати ним. Дані пристрої мають зв'язок між собою і можуть працювати спільно, тим самим отримуючи певну перевагу від кооперації. Якраз в цей момент спостерігається очевидна кореляція з теорією агентних систем, яка говорить про синергетичний ефект від кооперації агентів. Однак, проводячи таку аналогію, неможливо не відзначити певну ступінь спрощення технології в разі IoT. Переваги від кооперації можуть в широкому сенсі зачіпати багато сфер діяльності (так як широта поширення систем IoT зараз досить велика). У число їх входять як переваги в досягненні нової функціональності (чого не було раніше через нестачу технології) – наприклад, системи оперативного моніторингу стану продуктів в логістиці, так і поліпшення якості та здешевлення існуючих процесів (наприклад, збільшення якості виробничих процесів, пов'язане з превентивним обслуговуванням устаткування). 

Таким чином, новизна технології безпосередньо пов'язана з її визначенням – «речі» в даному контексті належать до щоденних фізичних об'єктів, які до цього не мали зв'язок один з одним і тепер створюють новий тип взаємодії і даних, а Internet в даному контексті відноситься до комунікації між цими пристроями.

Література

1.Churyumov G., Tokariev V., Tkachov V. Problem of self-organization of s-bot group movement in unorganized physical environment. Комп’ютерні та інформаційні системи і технології: тези доповідей третьої міжн. наук.-техн. конф., м. Харків, 23 - 24 квіт. 2019 р. Харків, С.16-17.

2.Кривуля Г.Ф., Токарев В.В., Щербак В.К. Моделирование компьютеризированных систем управления с использованием интеллектуальных средств // Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті: тези доповідей 32-ї міжн. наук.-практ. конф.,  24-25 жовт. 2019р. - Харків, 2019. - С. 90 - 91.

3.Серков О.А., Князєв В.В., Лазуренко Б.О., Яковенко І.В., Чурюмов Г.І., Токарєв В.В. Надширокосмугові технології в задачах забезпечення електромагнітної сумісності рухомих об’єктів // Проблеми електромагнітної сумісності перспективних бездротових мереж зв'язку (ЕМС-2019):збірник наукових робіт четвертої міжн. наук.-техн. конф.,  24 жовт. 2019 р. - Харків, 2019. - С. 55-57.

4.A. Serkov, P. Pustovoitov, I. Yakovenko, B. Lazurenko, G. Churyumov, V. Tokariev, W. Nannan. Ultra wideband technologies in mobile object management systems / Сучасні інформаційні системи. - 2019. - Т.3, №2. - С.22-27.

5.Krivoulya G., Ilina I., Tokariev V., Shcherbak V. Mathematical Model for Finding Probability of Detecting Victims of Man-Made Disasters Using Distributed Computer System with Reconfigurable Structure and Programmable Logic / G. Krivoulya, V. Tokariev, I. Ilina, V. Shcherbak // IEEE International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications, Science and Technology: (PIC S&T), 06-09 oct. 2020y. - Kharkiv, 2020. - P.573 - 576.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення