ВПЛИВ ЕНДОГЕННИХ ЧИННИКІВ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ
08.02.2022 15:18
[3. Технические науки]
Автор: Корбан В.Х., доцент, кафедра технічної експлуатації флоту, Національний університет «Одеська Морська Академія», м. Одеса
Географічна оболонка представляє цілісну систему взаємодіючих елементів: літосферу, гідросферу, атмосферу та біосферу. Для субаквальних природних комплексів головним системо утворюючим елементом є літосфера, її структурні і морфоструктурні форми. Ландшафтне районування, як правило, лежить в основі виділення донних екотипів. Ендогенні фактори прямо чи опосередковано впливають на гідрофізичні, гідрохімічні і біологічні особливості басейну та відповідно визначають розвиток аноксійно-гіпоксійних процесів. Серед непрямих факторів, слід передусім виділити рельєф дна (геоморфологію) і експозицію берегової лінії, які багато в чому визначають динаміку і стратифікацію шельфових вод. До прямих ендогенних факторів, які найбільшою мірою впливають на розвиток аноксійно-гіпоксійних процесів, відносять передусім процеси біогенної седиментації і надходження флюїдів у водну товщу. В даний час доведено, що з ослаблених тектонічних зон земної кори в гідросферу виділяється величезна кількість газів.
Аналіз проб показав, що об'ємна частка метану, що виділяється з літосфери газу, становить 80 %. Всього в північно-західній частині Чорного моря виявлено 74 виходи газів.
Поширення анаеробних вод на північно-західному шельфі являє зараз найбільшу загрозу для його екосистеми. Ситуація в регіоні, у зв'язку з поширенням замірних явищ оцінюється як екологічна криза.
Існують різні погляди на природу виниклої ситуації, але загальноприйнято, що існування анаеробних вод в сучасних морських басейнах обумовлено насамперед наявністю підвищеного вмісту органічних речовин у водній товщі і поверхневому шарі донних опадів, а також ослабленням просторового водообміну.
На думку автора, причинами екологічної кризи на північно-західному шельфі Чорного моря є антропогенні фактори, зокрема погіршення якості річкового стоку, руйнування донних біогеоценозів, в результаті тралення при промисловому видобутку риби і підводний дампінг. При цьому біогеоценози розглядають як споживачі органіки, або як пасивну поверхню, на яку вона осідає і там депонується.
Як основні фізико-хімічні показники екологічного стану дна включені насамперед величини окисно-відновлювального потенціалу донних опадів або редокс-потенціалу (Eh), що відображає вміст потеціал задаючих елементів: сірки, водню, кисню та органічної речовини, Eh і рН, що характеризують кислотно-лужні властивості середовища. Спільно вони відображають геохімічні властивості всієї багатокомпонентної системи бурових розчинів і осаду в цілому, а також впливають на міграційні форми і можливі процеси зміни концентрацій і форм елементів.
Досліджено дозволяють виконати попередню оцінку екологічного стану донних опадів північно-західного шельфу Чорного моря за величиною окисно-відновного потенціалу. В цілому для межі розділу «вода-осад» характерні слабоокислені та відновні лужні і слаболужні умови. Природні середовища донних екотопів північно-західного шельфу за класифікацією Р.М. Гаррелса відповідають Евксинському морському середовищу і болотистим грунтам у дельті Дунаю.
Всі ці екологічні зміни пов'язані з антропогенними явищами, тому подальше природокористування особливо небезпечне для екосистеми північно-західного шельфу Чорного моря і у першу чергу це стосується активізації освоєння берегової зони, несанкціонованого збільшення морських перевезень та військовою активністю у вигляді навчань.
Література:
1. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды / Ю.А. Израэль. - [2-ое изд.]. - М.:Гидрометеоиздат, 1984. – 560 с.