ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - ІНСТРУМЕНТ ЧИ ЗАГРОЗА КІБЕРБЕЗПЕКИ?
19.01.2022 09:30
[1. Информационные системы и технологии]
Автор: Слатвінська В.М., викладач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики, Міжнародний гуманітарний університет
A prima facie пріоритетним завданням технологій штучного інтелекту (ШІ) в кібербезпеці є автоматизація всіх процесів організації безпеки в мережі (автоматичне виявлення загроз зі швидким розпізнанням помилок і безпечною аутентифікацією) у зв’язку з тим, що ШІ може багато в чому покращити кібербезпеку. Технології ШІ впроваджуються для захисту даних у хмарних сховищах, класифікації DDoS-атак та їх виявлення. Крім того, вважається, що ШІ замінить людей в сфері кібербезпеки вже до 2030 року з огляду на те, що наразі відбувається «впровадження технологій ШІ в національну систему кібербезпеки для проведення аналізу і класифікації загроз та вибору стратегії їх стримування і запобігання їх виникненню» [1]. Тут варто додати, що у 2020 році Україна посіла 25 місце у новій редакції Національного індексу кібербезпеки 2020, опублікованому естонською Академією електронного урядування, а тепер займає 23 позицію [2].
Проте, можемо стверджувати, що ШІ - руйнівний інструмент в руках злісних хакерів керуючись тим, що розвиток ШІ або посиленого інтелекту (Аugmented Intelligence) вимагає доступу до великої кількості даних, тому наявність даних та їх захист вважаються одними з найбільших загроз у 21–му столітті [3]. Очевидним є те, що ШІ можна використовувати в якості інструменту для вчинення злочинів з огляду на його можливості полегшення дій проти реальних цілей: прогнозування соціальної інженерії з метою виявлення і використання вразливостей; створення підробленого контенту для використання в цілях шантажу або заплямування репутації; здійснення дій, до яких злочинці-люди не можуть або не хочуть вдаватися самі через високий рівень небезпеки, фізичні параметри, швидкість реакції тощо.
Можемо погодитись з Г. Андрощуком: «Важливим стає розуміння сутності ШІ з позиції сучасних глобальних ризиків, загроз і небезпек, зокрема з точки зору виявлення та усунення міждисциплінарних прогалин регулювання для забезпечення національної безпеки» [4, с. 51].
Вищезазначене надає підстав стверджувати, що роль ШІ у кібербезпеці є дуалістичною. З однієї сторони прослідковується зменшення об’єму залучення людських ресурсів. З іншої – виникає низка неврегульованих законотворчих прогалин.
Отже, лише комплексним підходом можливо розглянути дуальну сутність ролі ШІ у кібербезпеці.
Література:
1. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2021-2024 роки. Розпорядження Кабінет Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 438-р URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2021-%D1%80# (дата звернення: 15.11.2021).
2. National Cyber Security Index URL: https://ncsi.ega.ee/ncsi-index/ (дата звернення: 15.11.2021).
3. Експортна стратегія для сектору інформаційних технологій 2019-2023 р. 98 с. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=6deb0289-40af-41ab-91eb-ce7f8d298fc4 (дата звернення: 15.11.2021).
4. Андрощук Г. Штучний інтелект: економіка, інтелектуальна власність загрози. Теорія і практика інтелектуальної власності. № 3. 2021. С. 45-56. DOI: https://doi.org/10.33731/32021.239583.