ЕКОНОМІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ЕКОНОМІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

08.04.2026 16:29

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Пилипенко Вячеслав Валентинович, кандидат економічних наук, професор, Сумський національний аграрний університет; Пилипенко Надія Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент, Сумський національний аграрний університет


ORCID: 0000-0001-5995-013X Пилипенко В.В.

ORCID: 0000-0002-1064-389X Пилипенко Н.М.

Післявоєнна відбудова України має розглядатися не як технічний процес повернення до довоєнного стану, а як стратегічна можливість для глибокої модернізації держави, економіки та суспільних інститутів. Досвід інших країн показує, що успішна реконструкція завжди спирається на поєднання зовнішньої підтримки, активної державної політики, структурних реформ та довгострокового бачення розвитку.

Повномасштабна війна спричинила для України не лише руйнування інфраструктури, а й масштабні зміни у структурі зайнятості, демографії, регіональному розвитку та інвестиційному кліматі [1]. Саме тому економічні концепції відбудови мають охоплювати водночас короткострокове відновлення попиту, довгострокову інституційну перебудову, енергетичну трансформацію та інтеграцію в європейський економічний простір.

Одним із найвідоміших прикладів повоєнної реконструкції став План Маршалла, який почав діяти у 1948 році як програма економічної допомоги європейським державам після Другої світової війни. Його значення полягало не лише у фінансових ресурсах, а й у тому, що допомога поєднувалася з модернізацією виробництва, відновленням торгівлі та формуванням нових механізмів економічної координації між державами Західної Європи.

Для України урок Плану Маршалла полягає в тому, що зовнішні кошти мають працювати не як тимчасова компенсація втрат, а як інструмент запуску нової моделі розвитку. Історичний досвід показує, що найбільший ефект досягається тоді, коли фінансова допомога супроводжується чіткою стратегією, політичною координацією та внутрішньою готовністю до реформ.

У контексті післявоєнної реконструкції особливого значення набуває кейнсіанський підхід, згідно з яким у період глибокої кризи держава повинна активно стимулювати економіку через бюджетні витрати, інфраструктурні проєкти та підтримку зайнятості, при цьому більш доречним є поєднання кейнсіанської логіки швидкого запуску економіки з неокейнсіанським акцентом на структурних реформах, контролі макроекономічних ризиків і формуванні довгострокових конкурентних переваг.

Особливе місце займає енергетична політика, оскільки відбудова енергомереж без одночасної диверсифікації джерел енергії лише відтворить старі вразливості. Тому державне стимулювання має бути спрямоване не просто на ремонт, а на створення більш стійкої системи з високою часткою нових технологій, енергоефективності та інтеграції у європейський простір.

Світовий досвід переконує, що повоєнна відбудова є стійкою лише тоді, коли її супроводжує інституційна модернізація. Тому реконструкція повинна спиратися на верховенство права, незалежну судову систему, дієві антикорупційні механізми та ефективне місцеве самоврядування. Без довіри до судів, процедур державних закупівель і правил розподілу фінансування країна ризикує отримати відновлену інфраструктуру, але не отримає якісного інвестиційного середовища. Балканський досвід виразно вказує, що відсутність єдиного центру стратегічного планування та слабка комунікація між донорами й урядами призводять до дублювання програм і втрати ресурсів, тому для України критично важливо створити прозору систему управління відбудовою з чіткими пріоритетами та підзвітністю.

Окремим виміром інституційної модернізації є європейська інтеграція. Якщо відбудова буде узгоджена з нормами, правилами та стандартами ЄС, це не лише полегшить доступ до фінансування та ринків, а й дисциплінуватиме внутрішню політику, змушуючи державу будувати прозоріші та передбачуваніші інститути [2].

На відміну від багатьох моделей ХХ століття, сучасна реконструкція не може зводитися лише до відновлення старих промислових потужностей, оскільки така стратегія законсервує технологічну відсталість і ресурсну залежність.

Перспективною основою нової моделі є поєднання цифрової трансформації та зеленої модернізації. Урок Японії полягає в тому, що успішна повоєнна політика концентрує ресурси в пріоритетних галузях із високою доданою вартістю, а для України такими секторами можуть стати цифрові послуги, сучасна промисловість, енергетичні технології, логістика та інженерна інфраструктура нового типу.

Цифровізація також має практичне значення для самої архітектури відбудови, оскільки електронні реєстри, прозорі платформи управління проєктами та цифровий контроль витрат зменшують корупційні ризики й підвищують довіру громадян та міжнародних партнерів [3]. У поєднанні з енергоефективністю, розвитком відновлюваної енергетики та сучасним міським плануванням це створює шанс не просто компенсувати руйнування, а побудувати більш конкурентну економіку, ніж та, що існувала до війни.

Отже, економічні концепції післявоєнної відбудови України повинні спиратися на чотири взаємопов’язані засади: міжнародну підтримку, активну державну політику, глибокі інституційні реформи та стратегічну модернізацію. Лише за такого поєднання відбудова стане не поверненням до минулого, а переходом до нової моделі розвитку, здатної забезпечити стійкість, конкурентоспроможність і довгострокове зростання.

Література

1. Пилипенко В., Пилипенко Н. Макроекономічні наслідки міжнародної міграції в умовах глобалізації світової економіки. Економіка та суспільство. 2024. (61). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-52

2. Сівова, Т. Перспективи вступу України до Європейського Союзу в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство, 2025. (73). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-73-65 

3. Suprunenko, S., Pylypenko, N., Trubnik, T., & Volchenko, N. (2023). Forecast of changes in the macroeconomic situation in Ukraine: smart economy of the future. Futurity Economics&Law, 3(3), 219-236. https://doi.org/10.57125/FEL.2023.09.25.13



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Konferencje 2026

Konferencje 2025

Konferencje 2024

Konferencje 2023

Konferencje 2022

Konferencje 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення