ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХ-НОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХ-НОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

07.12.2023 00:28

[1. Информационные системы и технологии]

Автор: Трофименко Вікторія Ігорівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри вищої математики, Національний авіаційний університет; Кудзіновська Інна Павлівна, кандидат технічних наук, доцент кафедри вищої математики, Національний авіаційний університет


ORCID: 0000-0001-5167-6172 Вікторія Трофименко

ORCID: 0000-0002-5477-2837 Інна Кудзіновська

В Україні розроблені і впроваджені нові стандарти вищої освіти, які звер-тають серйозну увагу на її ґрунтовність, але при цьому скорочують обсяги го-дин на вивчення математичних дисциплін. Аналіз навчальних планів з підготов-ки фахівців у закладах вищої освіти показав, що ці плани погано пов’язані з реа-льним станом справ. Вони фактично не враховують істотного падіння рівня ма-тематичної освіти в середній школі, викликаного як різким поглибленням про-блем середньої школи, так і загальним захопленням тестуванням. Отже, питан-ня, пов’язані з викладанням фундаментальних дисциплін, зокрема, вищої мате-матики в сучасних умовах, є актуальними.  

Інформаційно-комунікаційні технології увійшли в 21 століття як найефек-тивніша складова  підготовки і безперервної підтримки високого кваліфікаційно-го рівня фахівців різноманітних сфер та галузей.  Слід відзначити, що форма на-вчання за умови використання інформаційно-комунікаційних технологій потре-бує свідомого і мотивованого підходу до отримання освіти. Можливість навча-тися у зручний час може сприяти  несистематичності  навчання. Досвід викорис-тання дистанційної форми навчання виявив ще одну особливість, а саме – вели-ке навантаження на зір у зв’язку з необхідністю тривалий час перебувати за комп’ютером (як у студента, так і у викладача). Тому застосовуючи таку форму навчання потрібно урізноманітнювати її види. Найбільш поширеними з них є наступні: чат-заняття, які проводяться синхронно, коли всі учасники мають од-ночасний доступ до чату; веб-заняття; дистанційні лекції; конференції; семінари; ділові ігри; лабораторні роботи; практикуми та інші форми навчальних занять, що проводяться за допомогою засобів телекомунікацій та інших можливостей інтернету. Також досі існують форми навчання, при яких навчальні матеріали надсилаються здобувачам освіти поштою в регіони. 

Однак, не всі знання можна отримати дистанційно. Так, наприклад, навчи-тися самостійно деяким видам творчої діяльності при відсутності прямого кон-такту студента і викладача, практично неможливо. Одна з головних проблем запровадження інноваційних форм навчання є вибір оптимального співвідно-шення найкращих традицій наявної освітньої системи, сучасних педагогічних інновацій та інструментарію інформаційно-комунікаційних технологій  [1]. 

Вивчення математичних дисциплін вимагає досить глибоких і тривалих роздумів над основними поняттями і їх взаємозв’язками, передбачає виконання великої кількості певних типів задач для доведення навичок їх розв’язання до певної міри автоматизму. Отже, робота з викладачем або під його безпосереднім керівництвом з вивчення фундаментальних наук залишається поки основним варіантом.  Важливий якісний аспект, а не кількісний  [2]. Введення елементів наукового дослідження в навчання вищої математики дозволяє з перших-третіх курсів виділити більш активних студентів, які в подальшому будуть займатися творчою науковою роботою, що є однією з цілей навчально-виховного процесу у вищій школі. 

Існують різні види індивідуальної самостійної роботи з вищої математики – підготовка до лекцій, практичних занять, заліків, іспитів, виконання індивідуа-льних домашніх завдань, рефератів, підготовка до участі в олімпіадах та конфе-ренціях з даного предмета. Результативність самостійної роботи студентів за-безпечується ефективною системою контролю, яка включає опитування студен-тів за змістом лекцій, перевірку виконання поточних домашніх завдань, захист індивідуальних модульних робіт. З метою активізації самостійної роботи студе-нтів викладачі кафедри вищої математики Національного  авіаційного універси-тету  (НАУ) розробили ряд методичних рекомендацій до самостійної роботи студентів  [3, 4, 5].  Матеріал кожної теми відповідає робочій навчальній про-грамі і містить основні методичні рекомендації та завдання для самостійного ви-конання, розв’язування яких сприятиме кращому розумінню, засвоєнню та за-стосуванню основних теоретичних положень. Провідний викладач може кори-гувати кількість і зміст завдань, які студент має виконати самостійно протягом вивчення відповідного матеріалу. 

В НАУ також працює  лабораторія електронних засобів дистанційного на-вчання. Її  основні функції:  забезпечення роботи інформаційного порталу інсти-тутів;  організація та проведення семінарів, круглих столів, індивідуальних кон-сультацій щодо впровадження інноваційних освітніх технологій в усі види нав-чальних занять;  наповнення LMS Moodle навчальними веб-ресурсами. Звичай-но, все запропоноване вище відноситься до студентів, зацікавлених в якості сво-єї освіти, оскільки система дистанційного навчання передбачена, насамперед, для студентів, які добре знають свою мету і наполегливо йдуть до неї. 

Рівень освіти в державі визначається конкурентоспроможністю її наукової продукції на світовому ринку, а головним надбанням є людський капітал і ре-зультати розумової праці. Отже, підготовка висококваліфікованих спеціалістів, які мають високий рівень знань природничо-математичного циклу, є стратегіч-ним завданням, яке стоїть перед освітянами нашої держави. При викладанні ма-тематичних дисциплін доцільно поєднувати такі складові, як: інформаційно-комунікаційна підтримка курсу, подальша інтеграція математики з циклом про-фесійних дисциплін, підвищення результативності самостійної роботи студентів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Репета Л.А., Кудзіновська І.П., Репета В.К. Проблематика оцінювання на-вчальних досягнень здобувачів вищої освіти під час дистанційного навчання ма-тематичних  дисциплін. Дистанційна освіта: інноваційні, нормативно-правові, педагогічні аспекти: зб. наук. пр. К., 2023. № 3(2023). С. 333-342.

2. Inna Kudzinovska, Viktoriya Trofymenko Evaluation of students’ mathematics academic achievements in the conditions of disnance learning during the war: problems and recommendations. European Humanities Studies: State and Society. Issue 4, 2022. (Poland –Ukraine). P. 125-139.

3. Вища математика. Теорія ймовірностей. Випадкові величини: методичні рекомендації до самостійної роботи / І.О. Ластівка, І.П. Кудзіновська, В.В. Кра-вченко. К.: НАУ, 2022. 44 с.

4. Higher mathematics. Probability Theory. Random events: Method Guide to self study / compiles: І. О. Lastivka,   I. S. Klyus, V. I. Trofymenkо. – К. : NАU, 2018. – 48 p. 

5. Higher mathematics. Probability Theory. Random variables: Method Guide to self study/ compiles: І. О. Lastivka,   I. S. Klyus, V. I. Trofymenkо. – К. : NАU, 2019. – 44 p.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення