МЕТОДИ І ЗАСОБИ ДИСТАНЦІЙНОГО ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗПІЗНАВАННЯ НАВІГАЦІЙНИХ ОБ'ЄКТІВ НА ТРАЄКТОРІЇ РУХУ СУДНА У СКЛАДНИХ УМОВАХ АТМОСФЕРНОГО СЕРЕДОВИЩА
08.09.2021 23:20
[3. Технические науки]
Автор: Корбан Д.В., к.т.н., доцент, кафедра управління судном, Національний університет «Одеська морська академія», м. Одеса
До небезпечних умов на траєкторії руху судна відносяться небезпечні атмосферні явища, такі як тропічні циклони, тумани, а також морські хвилі, що створюють штормові умови, які впливають на ефективність використання флоту. За даних ситуаційних умовах атмосферного середовища підвищення експлуатаційної надійності морського, річкового, технічного і допоміжного флотів є актуальною задачею, пов'язаною з забезпеченням безпеки судноводіння. При цьому розроблення методів та засобів дистанційного виявлення та розпізнавання навігаційних об'єктів, що знаходяться у складних умовах атмосферного середовища за допомогою суднового радіолокаційного комплексу відносяться до загальної проблеми розвитку теорії і практики технічної експлуатації флоту і є актуальним і пріоритетним напрямом розвитку у судноплавстві, як галузі економіки України.
Методи і засоби дистанційного виявлення та розпізнавання навігаційних об'єктів на траєкторії руху судна спрямовані на підтримку високого рівня надійності отримання радіолокаційної інформації судновою радіолокаційною системою шляхом вдосконалення її функції отримання інформації про навігаційні об'єкти, що знаходяться в різних умовах атмосферного середовища по траєкторії судна. При цьому можна відзначити два шляхи вдосконалення суднової радіолокаційної системи, як складного програмно-технічного комплексу в напрямку поліпшення функціональних можливостей і в напрямку поліпшення всіх основних функцій і її складових елементів і пристроїв. Перший шлях пов'язується з необхідністю прийняття компромісних рішень, оскільки увага в процесі вдосконалення суднової радіолокаційної системи та її підсистем спрямована на поліпшення її функціональних можливостей за рахунок агрегування з іншими системами [1]. Другий шлях полягає в доведенні функціональних характеристик і якісних показників її окремих елементів до ще більш високого рівня в рамках вже досягнутих функціональних можливостей в цілому суднового радіолокаційного комплексу.
Методи і технічні засоби дистанційного виявлення та розпізнавання навігаційних об'єктів на траєкторії руху судна повинні володіти властивістю багатоканальності, особливо при використанні найбільш інформативних параметрів електромагнітної хвилі – поляризаційних. Багатоканальність розглядається як необхідна умова забезпечення багатофункціональності поляризаційного суднового радіолокаційного комплексу з відповідною автоматизованою обробкою одержуваної інформації. Ця інформація міститься в найбільш інформативних поляризаційних параметрах електромагнітної хвилі, за допомогою яких здійснюється поляризаційна селекція луна-сигналів навігаційних об'єктів, що знаходяться в складних умовах навколишнього середовища по траєкторії судна. Поляризаційна селекція луна-сигналів навігаційних об'єктів спрощується за умови, якщо є яка-небудь апріорна інформація про об'єкти радіолокаційного спостереження (навігаційний об'єкт, атмосферне утворення та ін.). Якщо об'єкт радіолокаційного спостереження судновою РЛС не містить на своїй поверхні нелінійностей і несингулярностей, то при опроміненні такого об'єкта електромагнітної хвилею лінійної поляризації (вертикальної, горизонтальної, під кутом 45о) луна-сигнал такого об'єкта буде лінійної поляризації. Якщо ж з'являється ортогональна компонента в луна-сигналі, щодо основної компоненти опромінюючого поля хвилі, то ортогональна компонента буде обумовлена наявністю на поверхні об'єкта штирів, площин, зламів та інших геометричних відхилень від ідеальної поверхні об'єкта.
Література:
1. Потехин В.А. Программно-целевые методы создания бортовых систем / В.А. Потехин, В.А. Сарычев. - [В кн.: Поляризация сигналов в сложных транспортных радиоэлектронных комплексах /Под ред. и с предисл. А. И. Козлова, В. А. Сарычева]. – СПб: «Хронограф», 1994. – С.57-97.