СТРУКТУРНІ ТРЕНДИ ГЛОБАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ЕКЗОГЕННИХ ВИКЛИКІВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

СТРУКТУРНІ ТРЕНДИ ГЛОБАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ЕКЗОГЕННИХ ВИКЛИКІВ

30.01.2023 01:33

[2. Экономические науки]

Автор: Аратовська Ілона Андріївна, студентка Київського національного університету ім. Вадима Гетьмана


Ключові тренди сучасності зумовлюють зміну звичайного підходу до підприємництва. Так якщо у ХХ ст. нове підприємство на старті своєї діяльності фокусувалися в першу чергу на внутрішньому ринку країни, в якій працює та живе засновник, то в ХХІ ст. підприємства вже не перебувають в обмежуючих рамках такого підходу, що диктує першочергову орієнтацію на внутрішній ринок – натомість все більше економічних агентів приймають для себе новий підхід глобального підприємництва [1, 2]. Цьому сприяє ряд факторів об’єктивного та суб’єктивного характеру. Зокрема, до факторів, що сприяють таким стрімким перетворенням відносять:

• технологічні зміни (цифровізація, віддалене управління бізнесом, хмарні технології, роботизація, інше);

• організаційні зміни (аутсорсингові моделі, гнучке управління, AGILE підходи до планування та імплементації задач, тощо);

• бізнесові зміни (активізація міжнародного руху капіталу, поява нових інвестиційних інструментів і структур (наприклад, Green Financing), розвиток бізнес-моделі соціального підприємництва, ріст інтересу інвесторів до вкладень в рамках бізнес-інкубаторів і венчурного капіталу, інше);

• особистісні зміни (зсув уваги на пріоритети розвитку людського капіталу, загострена потреба в особистісному розвитку та реалізації підприємницьких талантів, стирання психологічних рамок завдяки кібер простору та глобалізації, тощо) [1-3].

При цьому глобальне підприємництво стикається з рядом бар’єрів, що виходять з екзогенної та ендогенної природи бізнес-середовища. До таких бар’єрів можемо віднести, по-перше, обмеження матеріально-технічного характеру та особистісні бар’єри, що спричинені подовженими відстанями (що є невідворотнім за ведення глобалізованого бізнесу) [1, 3]. По-друге, вагомим бар’єром для глобалізованого бізнесу є світоглядові розбіжності, що виявляються в різних соціально-культурних, соціально-політичних, релігійних та інших аспектах, що мають прояв як на особистісному, так і організаційному рівнях в стратегічному та операційному аспектах. Зокрема, такі світоглядові розбіжності можуть виявитися не тільки в площині розривів у бізнесових практиках, але і в аспектах різних моделей організації праці (характеристики робочого тижня, періоди сезонних свят, тощо) [1, 2]. По-третє, глобалізований бізнес вимушений стикатися з суттєвими бар’єрами інфраструктурного характеру, що зумовлені не тільки обмеженнями внаслідок дії вузьких місць, але і аспектами нормативно-правового та регуляторного характеру [1, 2, 3].

Відповідно наведені вище характеристики ендогенного та екзогенного середовища глобального підприємництва зумовлюють його структурну динаміку та ключові тренди. Зокрема, за даними WEF, цифрові бізнес-моделі становитимуть 70% нової доданої вартості, створеної в усьому світі протягом наступних десяти років [4]. Це підкріплюється прогнозами аналітичної платформи Statista, що вказують на те, що на 2023 р. компанії, що здійснили цифрову трансформацію своєї операційної та стратегічної діяльності, становитимуть більше половини світового ВВП [5]. Додатково вищенаведене підтверджується даними консалтингової компанії PWC, що акцентують на тому, що до 2030 р. світова економіка зросте на 15,7 трлн дол США завдяки драйверу застосування штучного інтелекту в різноманітних секторах економіки, а також імплементації даної технології державою і неприбутковими організаціями [6]. 

Зауважимо, що навіть на тлі суттєвих викликів для економічних агентів на мікро- та макро-рівні – такого як пандемія COVID-19 та короно-криза – глобальне підприємництво зуміло вийти з першопочаткового кризового стану та переломити негативний тренд в бік зростання бізнесу. Так одним з наслідків пандемії стала активна всебічна цифровізація бізнес-діяльності. Зокрема, з часу спалаху пандемії в глобальному вимірі технологічні компанії в цілому зростали в 2,3 рази швидше, ніж їхні не-технологічні конкуренти [4].

Наведені вище спостереження підкріплюються даними опитування GEM Adult Population Survey (GEM APS) [7], що за 2021 р. показало, що більше половини підприємців з 15 країн світу, які або створюють з нуля компанію, або управляють новим бізнесом, вважали, що пандемія створила нові бізнесові перспективи. При цьому за результатами 2020 р. так вважали респонденти тільки з 9 країн (що склало ріст в 1,7 рази в річному вимірі) [7]. При цьому все більше респондентів дослідження GEM APS вказувало на те, що в розрізі глобального підприємництва все більш чітко формується тренд відновлення рівня ділової активності. Так станом на 2020 р. понад 50% опитаних бізнесменів з 33 країн світу погоджувалися з тезою, що сучасні умови створення компанії є складними; натомість станом на 2021 р. кількість країн, де превалює така думка скоротилася майже в 2 рази – до 18 країн [7].

В даному контексті GEM вказує на різноманітні практики мікро- та макро-рівня, що сприяли відновленню стану глобального підприємництва та покращення його структури з фокусом на довгострокове створення доданої вартості для стейкхолдерів [7]. Так виділено позитивні практики Іспанії в підтримуванні балансу між типами підприємців, включаючи чоловіків і жінок, старших і молодих підприємців. В свою чергу, за спостереженнями GEM в Чилі стан підприємництва покращувався на тлі короно-кризи завдяки позитивній ролі фактору мотивації чілійців до здатності створювати успішний бізнес в умовах значної турбулентності. Відповідно експерти GEM зауважили, що в контексті покращення структури глобального підприємництва з фокусом на цілі довгострокового зростання як на мікро-, так і макро-рівні важливо звернути увагу на планування та реалізацію комплексної програми, що складається з ряду факторів. До даних факторів в першу чергу відносять легкість відкриття нового бізнесу, рівень вмотивованості громадян, стан впевненості бізнесменів у своїх силах в розрізі матеріально-технічної, методичної, фінансової бази. Додатково в контексті названого вище комплексу дій з покращення структури глобального підприємництва наголошується на критичній важливості такого компоненту як ефективна комунікація. Зокрема, держава, експертне середовище, бізнес-асоціації та інші стейкхолдери мають сприяти висвітленню успіхів великого та малого підприємництва в умовах підвищеної турбулентності та викликів екзогенного середовища. Додатково в даному контексті органам державної влади необхідно проводити системну роботу з усунення основних бар’єрів за різними групами підприємств, що обмежують успішний розвиток як за окремими сегментам, так і загалом в структурі глобального підприємництва. 

Підсумовуючи, сучасні виклики зумовлюють потребу в докорінній зміні підходів до ведення бізнесу, що, в свою чергу, призводить до глибоких зсувів у розрізі структурних особливостей глобального підприємництва. Ключовим в даному контексті є швидка адаптація та прийняття сучасних практик управління, що в цілому об’єднано в контур цифровізації бізнесової діяльності. Відповідно в таких умовах екзогенного та ендогенного середовища глобального підприємництва важливо спиратися на ключові матеріальні та нематеріальні фактори, що стимулюють ділову активність та підтримують розвиток глобального підприємництва з фокусом на створення доданої вартості для стейкхолдерів. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Elo M., Vincze Z. Transnational intrapreneurship: opportunity development in transnational teams in the Nordic periphery. International Journal of Entrepreneurship and Small Business. 2019. №36(1/2). С. 103–107. 

2. Jafari-Sadeghi, V., Kimiagari, S., & Biancone, P. P. (2019). Level of education and knowledge, foresight competency and international entrepreneurship. European Business Review. 2019. №32(1). С. 46–68.

3. Pidduck R.J., Shaffer M.A., Zhang Y., Clark D.R. Unpacking the emergence of born global founders: A careers perspective. Journal of Small Business Management. 2020. №60(6). С. 1247–1287.

4. Матеріали WEF «Shaping the Future of Digital Economy». URL:https://www.weforum.org/platforms/shaping-the-future-of-digital-economy-and-new-value-creation (Дата доступу: 22.01.2023).

5. Матеріали Statista «Nominal GDP driven by digitally transformed and other enterprises worldwide from 2018 to 2023». URL:https://www.statista.com/statistics/1134766/nominal-gdp-driven-by-digitally-transformed-enterprises/ (Дата доступу: 22.01.2023).

6. Матеріали PWC «Global Artificial Intelligence Study: Exploiting AI Revolution». URL: https://www.pwc.com/gx/en/issues/data-and-analytics/publications/artificial-intelligence-study.html  (Дата доступу: 22.01.2023).

7. Матеріали GEM 2021-2022 Global Report «Opportunity Amid Disruption». URL:https://gemconsortium.org/file/open?fileId=50900 (Дата доступу: 22.01.2023).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення