СИСТЕМА СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ ЯК МЕХАНІЗМ СТАБІЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
10.12.2022 23:56
[2. Экономические науки]
Автор: Спанчак Вікторія Василівна, магістрантка, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
Формування стійкої системи страхування депозитів має першочергове значення для держави. Зокрема, особливої актуальності набувають проблеми, пов’язані з діяльністю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) як основного суб’єкта забезпечення функціонування системи гарантування вкладів в Україні.
Перший виклик для вітчизняної системи страхування депозитів з’явився у 2001 році, тоді з ринку було виведено одразу два банки – КАБ “Слов’янський” та АК АПБ “Україна”. Отримана вкладниками сума склала 36 млн грн. За кризові 2008-2010 рр. неплатоспроможними було визнано вже понад два десятки банків, а ФГВФО виплатив 3,61 млрд грн відшкодування [1]. Під час банківської кризи 2014-2017 рр. Фонд ліквідував кожен другий банк з понад 180 установ, тому тільки за 2015 р. ФГВФО нарахував 49,5 млрд грн компенсацій вкладникам неплатоспроможних банків [5, c. 30]. Загалом ФГВФО з 1998 р. по 2021 р. виплатив більш ніж двом мільйонам вкладників понад 95 млрд грн відшкодування [6, c. 3].
У 2022 році Національний банк України прийняв рішення про визнання неплатоспроможними та про ліквідацію двох банківських установ: АТ “Мегабанк” та АТ “Банк Січ” [3]. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб”, який набрав чинності 13 квітня 2022 р, вкладникам банків, які було ліквідовано у період воєнного стану та трьох місяців з дня його припинення чи скасування, гарантується 100% відшкодування всіх депозитів. Кількість вкладників АТ “Банк Січ” на 01.09.2022 становила 17 079 осіб, сума вкладів 1 744 658 грн, АТ “Мегабанк” станом на 01.06.2022 – 158 750 осіб та 4 346 911 грн відповідно [4].
На сьогодні про системну банківську кризу не йдеться, однак нагальним залишається питання як ФГВФО, який після останньої масштабної банківської кризи сам опинився в кризовому становищі й став боржником, зможе сприяти стабільності комерційного банківництва України за умов збільшення суми гарантованого відшкодування. У кризові 2014-2015 рр, на підтримку Фонду прийшла держава, надавши під ринкові 9,99-14% майже 80 млрд грн запозичень [5, c. 54]. У загальній структурі фінансових ресурсів ФГВФО запозичення за 2014-2015 рр. становили 82,27%.
За рахунок внесків від платоспроможних банків та доходів від реалізації активів збанкрутілих фінансових установ ФГВФО зобов’язався здійснювати виплати за своїм боргом. Станом на 1 квітня 2022 року Фонд повністю розрахувався із НБУ. Однак загальна заборгованість перед Мінфіном досі перевищує 65 млрд грн, що у 14 разів більше щорічних внесків від банків-учасників ФГВФО за 2021 рік [2, c. 25]. На кінець дня 31 грудня 2021 року фінансові ресурси Фонду складалися з коштів на рахунках в НБУ у сумі 674,9 млн грн, а також коштів в державних цінних паперах у сумі 16 393,7 млн грн [6, c. 83].
Допомогти адаптувати ситуацію до нових реалій повинен Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб”, що має на меті вирішити питання платоспроможності ФГВФО. Так, законодавством передбачено, що основна сума заборгованості буде погашена за рахунок коштів ФГВФО, а відсотки за кредитами будуть сплачуватися тільки в межах надходжень від реалізації активів неплатоспроможних банків. Для підтримки потрібного рівня забезпеченості системи гарантування вкладів, Фонд визначатиме цільовий показник відношення суми власного капіталу і резервів під очікувані виплати вкладникам неплатоспроможних банків та не здійснюватиме виплат за боргом, якщо цільовий показник не дотримуватиметься. Таке рішення повинне дати змогу державі зняти тягар банківської кризи із вітчизняної системи страхування депозитів, що своєю чергою дозволить ФГВФО поступово наростити запас міцності для здійснення виплат у майбутньому [2, c. 25].
Отже, попри зміни у законодавстві залишається актуальною залежність ФГВФО від позикових джерел, яка може нести потенційні загрози його ефективної діяльності, а відтак втрати й так незначної довіри суспільства
Список використаних джерел
1. Банки по яких Фонд здійснював виплати. Офіційний сайт ФГВФО [Електронний ресурс] - Електронні дані [Київ: НБУ, 1991-2022] - Режим доступу: https://fg.org.ua/payments/ (дата звернення 29.11.2022р.) ‒ Назва з екрану.
2. Звіт про фінансову стабільність червень 2022 року. Офіційний сайт НБУ [Електронний ресурс] ‒ Електронні дані [Київ: НБУ, 1991-2022] ‒ Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zvit-pro-finansovu-stabilnist-cherven-2022-roku (дата звернення 22.11.2022р.) ‒ Назва з екрану.
3. Інформація про дати прийняття рішень Національним банком про визнання банків неплатоспроможними та про ліквідацію, рішень ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації з 2014 року. Офіційний сайт НБУ [Електронний ресурс] ‒ Електронні дані [Київ: НБУ, 1991-2022] ‒ Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/supervision/reorganizat-liquidat/reorganiz-history (дата звернення 29.11.2022р.) ‒ Назва з екрану.
4. Наглядова статистика: Розподіл вкладів фізичних осіб та сума можливого відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (у розрізі банків). Офіційний сайт НБУ [Електронний ресурс] ‒ Електронні дані [Київ: НБУ, 1991-2022] ‒ Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist#1 (дата звернення 29.11.2022р.) ‒ Назва з екрану.
5. Річний звіт 2015 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Офіційний сайт ФГВФО [Електронний ресурс] ‒ Електронні дані [Київ: ФГВФО, 1998-2022] ‒ Режим доступу: https://https://www.fg.gov.ua/articles/41316-zviti-pro-diyalnist.html (дата звернення 29.11.2022р.) ‒ Назва з екрану.
6. Річний звіт 2021 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Офіційний сайт ФГВФО [Електронний ресурс] ‒ Електронні дані [Київ: ФГВФО, 1998-2022] ‒ Режим доступу: https://https://www.fg.gov.ua/articles/41316-zviti-pro-diyalnist.html (дата звернення 29.11.2022р.) ‒ Назва з екрану.