ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ГАЛУЗІ ПРАВА В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ВИШЕГРАДСЬКОЇ ГРУПИ
01.12.2022 13:08
[1. Информационные системы и технологии]
Автор: Мєдвєдєва Марія Сергіївна, студентка, Державний податковий університет, Ірпінь; Чернець Віталіна Вікторівна, студентка, Державний податковий університет, Ірпінь
«Співпраця з країнами Вишеградської групи (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія) є важливим елементом української євроінтеграційної політики. Адже політика V4 щодо України є частиною процесу підтримки й розвитку Східного партнерства ЄС» [1]. Очевидно, що в епоху інформаційного суспільства актуальним напрямом співпраці України і країн V4 є розвиток інформаційних технологій.
Інформаційні технології активно впроваджуються у всі галузі людської діяльності і відмінно допомагають в автоматизації праці. У галузі права нові технології трансформують традиційні підходи до вирішення задач. Наведемо основні зміни, які відбулися завдяки технологіям в юридичній сфері:
- електронне управління справами, яке ґрунтується на створенні і використанні баз даних; бази даних справ юриста дозволяють швидко і легко виконувати пошук інформації за ключовими словами, редагувати дані та стежити за змінами; використання хмарних технологій з будь-якого місця та пристрою для віддаленого роботи з даними значно покращує співпрацю у команді юристів;
- електронна підготовка документів, яка базується на використанні текстових процесорів; складання документів є невід’ємною частиною праці юриста, тож інформаційні технології опрацювання електронних документів є важливим інструментом, який зменшує кількість помилок та дозволяє швидко фopмaтyвaти документ відповідно до вимог оформлення;
- електронний документообіг, який ґрунтується на використанні електронних цифрових підписів і здійснюється захищеними каналами зв’язку; такі електронні документи мають юридичну силу та прирівнюються до оригіналів, що суттєво впливає на швидкість обміну юридичними документами;
- електронні юридичні дослідження, які базуються на використанні правових інформаційно-пошукових систем (ІПС) та правових експертних систем; найвища оперативність і повнота, розвинута система пошуку документів, перегляд текстів попередніх редакцій та виділення змін, ведення власних нотаток і закладок, формування списків користувача, вбудований перекладач, база термінів і зв'язки між документами роблять правові інформаційно-пошукові системи надійними помічниками в законотворчій, нормотворчій, правозастосовній та правоосвітній діяльності.
В Україні фахівці в галузі права мають можливість обирати інформаційно-пошукові системи з широкого спектру: ІПС на офіційному веб-порталі Верховної Ради України [2], «МЕГА-НАУ» [3], «ІPLEX» [4], «ЛІГА:ЗАКОН» [5]; «ПРЕЦЕДЕНТ» [6], «PRAVOSUD» [7], «ACTІVELEX» [8], "ЗАКОНОДАВСТВО" [9].
В країнах Вишеградської групи користуються міжнародними правовими системами «EUR-LEX» [10] та «Schengen Іnformatіon System» (SІS).
У Чехії акти парламенту й інші нормативні правові акти публікуються в офіційному Збірнику законодавства, міжнародні договори аналогічним чином публікуються в Збірнику міжнародних договорів [11]. Згідно проведеного аналізу, в Чехії фахівці галузі права переважно послуговуються інформаційною правовою системою «CODEXІS» [12].
У Польщі фахівці права надають перевагу таким юридичним платформам та системам: Portal Gov.pl; Prawo.pl; Eucon [13, 14].
В Угорщині найбільшим попитом серед юристів користуються системи: Національна юридична бібліотека (https://njt.hu), Збірник чинних законів - Волтерс Клювер та інші [15, 16].
У Словаччині технології пошуку інформації галузі права представлені такими системами: «Електронний збірник законів Словацької Республіки» (https://www.slov-lex.sk/ezz), «Збірник законів, нормативно-правові акти галузі права, реєстри» (https://www.zakonypreludi.sk/) та інші [17].
Інформаційні технології вплинули на всі аспекти юридичної сфери. Важливим є те, що технології постійно розвиваються, вони представлені на ринку широким вибором і є доступними. Це дає можливість фахівцям права максимально використовувати наявні ресурси у вирішенні юридичних задач. Дослідження також показало, що Україна має розвинуті інформаційні технології у галузі права, щоб інтегруватися у простір Європейського Союзу на рівні правил та звичаїв.
Література
1. Країни Вишеградської четвірки: досвід партнерських зв’язків із Україною: Ресурсний центр ГУРТ. URL: https://gurt.org.ua/artіcles/34855/
2. Правова інформаційна система Верховної Ради України.
URL: http://www.rada.gov.ua
3. Правова інформаційна система «МЕГА-НАУ». URL: http://nau.ua/
4. Правова інформаційна система «ІPLEX». URL: http://іplex.com.ua/
5. Правова інформаційна система «ЛІГА:ЗАКОН». URL: http://www.lіgazakon.ua
6. Інформаційно-правова система «ПРЕЦЕДЕНТ». URL: https://precedent.ua/
7. Інформаційно-правова система «PRAVOSUD».URL: https://pravosud.com.ua/
8. Інформаційно-правова система «ACTІVELEX». URL: https://actіvelex.com/
9. Правова інформаційна система «ЗАКОНОДАВСТВО».
URL: http://іppі.org.ua/zakonodavstvo
10. Збірник міжнародних договорів Чехії. URL: https://aplіkace.mvcr.cz/sbіrka-zakonu/
11. Правова інформаційна система «EUR-LEX».URL:https://eur-lex.europa.eu/
12. Правова інформаційна система «CODEXІS». URL: https://codexіs.cz/
13. Правова система Республіки Польща. URL: https://cutt.ly/TMІ0ІіJ
14. Правова інформаційна система «EUCONLAW». URL: https://euconlaw.com/
15. Збірник чинних законів - Волтерс Клювер. URL: https://net.jogtar.hu/
16. Правова система Угорщини. URL: https://cutt.ly/7MO2AJJ
17. Правова інформаційна система «SLOV-LEX». URL: https://www.slov-lex.sk
___________________
Науковий керівник: Ратушняк Тетяна Володимирівна, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Державний податковий університет, Ірпінь