ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БУДІВНИЦТВІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БУДІВНИЦТВІ

15.11.2022 22:20

[3. Технические науки]

Автор: Штонда Ірина Юріївна, кандидат технічних наук, старший викладач, Ужгородський національний університет; Общий Сергій Євгенійович, бакалавр, студент, Ужгородський національний університет


Найбільш актуальною проблемою сучасності стало збереження довкілля, яке забезпечує гідні умови життєдіяльності людини. В центрі науково-технологічних розробок сьогодення – економне використання традиційних джерел енергії та розвиток альтернативних [1].  Такогж необхідно враховувати вплив на навколишнє середовище всіх етапів створення об'єкта від виробництва будматеріалів і конструкцій до експлуатації будинків і споруд та утилізації об'єкта. Необхідно враховувати вплив забудови на мікроклімат ділянки та прилеглі території [2]. 

В Європі була розроблена класифікація будівель на основі їх рівня енергоспоживання: 

1. «Стара будівля» (побудована до 1970-х років) передбачає споживання енергії близько 300 кВт×год/(м2 ×рік) для опалення будинку. 

2. «Нова будівля» (будівництво здійснювалось в період 1970-2000-х років): споживання енергії складає не більше 150 кВт×год/(м2 ×рік). 

3. «Будівля низького споживання енергії» (з 2002 року в Європі не дозволено будівництво будівель більш низького стандарту): не більше 60 кВт×год/(м2 ×рік). 

4. «Пасивний будинок»: не більше 15 кВт×год/(м2 ×рік). 

5. «Будівля нульової енергії» архітектурно відповідає тому ж стандарту, що і пасивний будинок, однак інженерно обладнана таким чином, щоб споживати виключно тільки ту енергію, яку сама і виробляє: таким чином, енергоспоживання складає 0 кВт×год/(м2 ×рік). 

6. «Будівля плюс енергії» – це будівля такого типу, яка за допомогою енергозберігаючого обладнання (сонячних батарей, колекторів, теплових насосів, рекуператорів, ґрунтових теплообмінників та ін.) виробляла б більше енергії, ніж сама б споживала.

З 2019 року в Європі можна буде зводити будівлі тільки за стандартом не нижче пасивного [1].  

Проектуючи енергоефективний житловий будинок, слід застосовувати енергозбережні технології з урахуванням структури змісту підпрограм та методів енергозбереження з визначенням їх питомої ваги, а саме: 

1. Зменшення тепловтрат в інженерних мережах шляхом поступового переходу на ізольовані трубопроводи. 

2. Індивідуальне джерело теплопостачання зменшує втрати тепла завдяки від’єднанню від зовнішніх теплових мереж, скорочує до 15 % втрати тепла за рахунок повнішої відповідності між режимами виробництва тепла та його споживанням. 

3. Теплові помпи, що використовують тепло землі, тепло витяжного вентиляційного повітря та тепло стічних вод. 

4. Сонячні колектори в системі гарячого водопостачання та в системі охолодження приміщень. 

5. Утилізація тепла сонячного випромінювання за рахунок оптимально підібраних світлопроникних огороджувальних конструкцій. 

6. Пристрої, що використовують розсіяну сонячну радіацію для підвищення освітленості приміщень і зменшення енерговитрат на освітлення [3].

7. Сонцезахисні пристрої оптимальної конструкції з урахуванням орієнтації та посезонного опромінення фасадів. 

8. Виробництво біогазу зі стоків та захоронень твердих побутових відходів (ТБВ) для спалювання в котлах ТЕЦ в якості добавки до основного палива. 

9. Розробка малоенергоємних будівельних матеріалів. Виробництво тонни портландцементу клінкеру потребує близько 7500 МДж загальної енергії. А із застосуванням багатокомпонентних портландцементів (на основі доменних гранульованих шлаків) економлять паливо й енергію на 30...40 %. 

10. Заощадження електроенергії, що витрачається на загальнобудинкові потреби, шляхом автоматизації освітлення (встановлення фото релейних пристроїв), повне або часткове вимкнення освітлення вночі, застосування енергоощадних ламп. 

11. Заміна віконного та балконного скла на менш теплопровідне (крізь вікна та балконні двері тепловтрати становлять 17 %) [3].

12. Управління проектами енергозбереження на основі математичного моделювання дозволяє створювати різні моделі теплоенергетичних систем будинку, вибирати матеріал для термореновації будівель на стадії техніко-економічного обґрунтування [4].

Найдоцільніший варіант енергозбережних заходів необхідно вибирати з урахуванням величини мінімальних зведених капітальних витрат та щорічних експлуатаційних витрат. Впровадження енергозбережних технологій в будівництві позитивно вплине на стан екології населених пунктів, зменшить енергозалежність країни від зовнішніх чинників, покращить економічні умови розвитку України.

Література

1. Данилєнко О. Технології енергозберігаючегобудівництва / Тернопіль, 2012. – С. 73-74.

2. Шашкіна С.В. Деякі аспекти використання енергозберігаючих технологій в проектуванні / К.: КНУБА, 2018. – 573-581.

3. Лялюк О.Г. Ененгозбережні технології у будівництві / Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2007. № 4. – С. 20-23.

4. Ратушняк Г. С., Ратушняк О. Г. Управління проектами енергозбереження шляхом термореновації будівель. Навчальний посібник. — Вінниця: ВНТУ, 2006. — 106 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення