ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО: ТЕХНОЛОГІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ
04.11.2022 13:20
[2. Экономические науки]
Автор: Столяр Вікторія Сергіївна, здобувач вищої освіти бакалаврського рівня, Державний податковий університет
Сучасні інформаційно-комунікаційні технології все більше характеризуються сутністю зростання обсягів інформації у нашій новітній епосі. Використання ІКТ охоплює всі сфери людської діяльності, адже створення і побудова глобального інформаційного суспільства є розвитком країни, не лише на політичному рівні, а й на соціально-економічному.
Інформаційні, економічні та технологічні фактори є одними з ключових чинників формування інформаційного суспільства в умовах глобалізації, але саме людський фактор є носієм і суб’єктом трансформацій інформаційно-комунікаційних інновацій, які суттєво змінюють вигляд світу і самої людини. Дослідження інформаційного суспільства в основному були спрямовані на вдосконалення засобів розповсюдження та забезпечення доступу до інформації, в дискусії домінували технологічні, інфраструктурні та економічні аспекти. Слід зазначити, що це було природно пов'язано з вибуховим розвитком і конвергенцією інформації та комунікаційних технологій, що призвело до істотних змін на світовому ринку.
Розглядаючи розвиток суспільства як зміну певних соціально-економічних факторів, що домінують у певні періоди, інформаційний чинник сьогодні вважається найважливішим. При цьому стверджується, що матеріальні ресурси, капітал і праця, які є основою індустріального суспільства, втрачають лідируючі позиції на користь інформаційного чинника. Інформаційне суспільство в основному вважається цифровим, адже:
– домінують саме цифрові технології в переважній більшості застосувань; є глобальним, адже використовуються технології, які не мають обмеження в застосуванні за територіями;
характеризується постійною потребою навчання та опанування швидкозмінних нових цифрових технологій [1, с.265].
Протягом останніх півтора десятиліть суспільна формація становлення вступила в нову еру – еру інформації суспільства. Інформація поступово стала потужним засобом впливу та регламентації суспільного життя. Інформаційні технології стають все більш доступними і незамінний у функціонуванні соціально-політичних процеси. Однозначно, що широку використання інформаційних технологій сприяє становленню демократичних процедур, підвищенню політичної активності населення, налагодженню активного діалогу держави з громадськістю. Тому сфера досліджень інформаційного суспільства достатньо актуальна, як серед українців, так і серед зарубіжних вчених. Як нам відомо, засновниками та очевидними лідерами реалізації концепту інформаційного суспільства є США, країни Західної Європи та Японія. Переважно, такий результат став наслідком поєднання економічної могутності даних держав та розвитку високотехнологічного потенціалу.
Cтановлення нового інформаційного суспільства стали активно досліджуватися в результаті усвідомлення того, що черговий якісний стрибок у розвитку технологій породив нову глобальну соціальну революцію, що не поступалася революціям минулого за своїми масштабами і впливом на людське співтовариство. Сьогодні на перший план висуваються проблеми інтелектуалізації суспільства, створення і впровадження нових соціальних технологій, заснованих на ефективному використанні головного стратегічного ресурсу суспільства знань. Поступово питання інформаційного суспільства перестає бути окремим вектором міжнародної політики та співробітництва та переходить на новий рівень функціонування – соціально-побутовий. Серед населення відбувається процес інформатизації, новітні комунікаційні технології стають незамінними складовими повсякденного життя [2] .
Підсумовуючи, варто звернути увагу, що з кожним днем активніше розвиваються сучасні інформаційні технології і в Україні. Світовою системою комп’ютерних комунікацій щодня користуються сотні мільйонів людей. Інформація стає вирішальним чинником у багатьох галузях національної економіки. Саме вона є продуктом наукової та дослідницької діяльності, необхідним компонентом у ході наукових досліджень. Щоб прямувати в ногу з часом, необхідно включатись у глобальні комп’ютерні мережі та уміло користуватися всіма їх привілеями. Саме з цих причин 4 лютого 1998 р. Верховна Рада України прийняла низку законів щодо інформатизації всіх сфер суспільної діяльності в Україні. Так, зокрема, в Концепції Національної програми інформатизації у розділі VI цього закону визначаються основні напрями інформатизації. Серед них пріоритетним є інформатизація правоохоронної діяльності. Перспективним вважаємо, те що подальше вивчення основних пріоритетів та особливостей інформатизації сучасного суспільства допомогає активному вдосконаленню інформаційних технологій в нашій країні.
В Україні за цей час сформувалися певні правові принципи побудови інформації суспільства:
– прийнято низку нормативно-правових актів, які спрямовані на створення правових, організаційні, науково-технічні, економічні, фінансові, методичні та гуманітарні основи регулювання процесу формування та реалізації головної мети розвитку інформаційного суспільства;
– створені необхідні умови для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави [3].
Список використаних джерел
1. Косинський В. І. Сучасні інформаційні технології : навч. посіб. / В. І. Косинський, О. Ф. Швець – [2-ге вид., виправл.]. – К. : Знання, 2012. – 318 с.
2. Кудрявцева С. П. Міжнародна інформація : навчальний посібник [Електронний ресурс] / С. П. Кудрявцева, В. В. Колос – К. : Видавничий Дім «Слово», 2005. – 400 с. – Режим доступу : http://pulib.if.ua/part/10019.
3. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні»: Постанова Верховної Ради України № 1565-VII від 3 липня 2014 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1565-18. – Назва з екрана.
_________________
Науковий керівник: Білобровенко Тетяна Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри аудиту, державного фінансового контролю та аналізу, Державний податковий університет