ОСОБЛИВОСТІ ІНФЛЯЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД
04.11.2022 01:57
[2. Экономические науки]
Автор: Пономарьова Оксана Борисівна, старший викладач кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Університет митної справи та фінансів,
м. Дніпро; Горб Катерина Юріївна, студентка, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро
Вже достатньо довгий час економіка України залежить від некерованого рівня інфляції, що створює бар’єр у забезпеченні стійкої та привабливої національної валюти з високим ступенем довіри [1].
З початком воєнних дій в Україні у 2022 році та виникненням нових макроекономічних дисбалансів постала необхідність зміни монетарних засад грошово−кредитної політики НБУ та формування принципово нових підходів до регулювання інфляції. Так, основними засадами грошово-кредитної політики на період воєнного стану було затверджено недоцільність використання режиму інфляційного таргетування та плаваючого обмінного курсу [2]. З огляду на ризики значного відхилення інфляції від прогнозної цілі НБУ посилив умови монетарної політики, зафіксувавши облікову ставку спочатку на рівні 10%, а згодом 25%, а також упровадив фіксований обмінний курс гривні до долара.
Основоположним чинником, що стимулював прискорення інфляції з початку воєнних дій виступають шоки з боку пропозиції − порушення ланцюгів постачання на національному та міжнародному рівнях, руйнування складів, окупація окремих територій України та підвищення світових цін (зокрема на енергоносії) у поєднанні з високими інфляційними очікуваннями та липневим коригуванням офіційного курсу зумовили прискорення споживчої та базової інфляції у вересні до 24.6% і 20.4% відповідно.
Ефект від коригування курсу гривні зумовив зростання базового ІСЦ у третьому кварталі 2022 року, передусім через збільшення вартості непродовольчих товарів зі значною часткою імпорту в собівартості. Подорожчання сировини, енергії, проблеми з логістикою позначилися на вартості обробленої продукції, яка сягнула 25.5% р/р у вересні.
Гальмування фундаментального інфляційного тиску з початку війни стимулювалося пригніченим попитом через зменшення реальних доходів, зниження заробітних плат та міграцію значної частини населення за кордон; втім, нерівномірність розподілу попиту через внутрішню міграцію населення стимулювала зростання цін на окремі групи товарів та послуг.
З метою послаблення інфляційного тиску та стабілізації очікувань, НБУ зафіксував обмінний курс гривні до долара. Попри це інфляційні очікування залишаються високими, що обумовлюється: зростанням виробничих витрат, відображенням ефектів липневого коригування курсу гривні на 25% , емісійним фінансуванням бюджету.
Важливу роль у послабленні інфляційного тиску грають адміністративні заходи Уряду. Проте, поступове повернення енергетичних тарифів до ринкових рівнів стимулюватиме зростання адміністративної інфляції на тлі високих світових цін, що гальмуватиме дезінфляційні тренди у повоєнний період.
Отже, вихідними принципами подальшого проведення грошово−кредитної політики у контексті послаблення інфляційного тиску й надалі слугуватимуть: відносно жорсткі монетарні умови, фіксована облікова ставка, сприяюча зміцненню гривневих фінансових інструментів, фіксований обмінний курс гривні до долара.
Таким чином, забезпечення стійкої національної валюти відіграє важливу роль у повоєнному відновленні України за рахунок покращення її інвестиційної привабливості як на національному, так і на глобальному рівні. Саме тому виважена, гнучка та узгоджена політика НБУ та Уряду, що здатна оперативно реагувати на зміни в економіці в залежності від розвитку воєнних дій, має основоположне значення у збереженні макроекономічної стабільності країни.
Література
1. Ю. М. Заволока, Т. Є. Трубнік, Я. В. Поплюйко Ефективність інструментів монетарної політики НБУ в умовах макроекономічної нестабільності. Економіка та держава. № 3. 2022. С. 22−28.
2. Основні засади грошово-кредитної політики на період воєнного стану. URL: https://bank.gov.ua/ua/files/hJTwdIrBPNWeMzk
3. Інфляційний звіт за жовтень 2022 року. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2022-Q4.pdf?v=4