БЮДЖЕТ УКРАЇНИ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

БЮДЖЕТ УКРАЇНИ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

19.10.2022 21:43

[2. Экономические науки]

Автор: Мельник Маріанна Василівна, студентка, Вінницький технічний фаховий коледж


Анотація. Державний бюджет є системою всеохоплюючих перерозподільних відносин, тому його формування і стан збалансованості мають особливе значення для держави, кожної юридичної та фізичної особи й суспільства загалом. Особливістю бюджету 2022 року було його розроблення в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19, та продовження в Україні та світі заходів, спрямованих на протидію поширенню пандемії та підтримку економік в умовах кризи. Особливість формування бюджету 2023 року полягає у ситуації воєнного стану, який викликаний повномасштабним військовим вторгненням РФ на територію нашої держави.

Ключові слова: бюджет, доходи, видатки, воєнний стан, чинники.

Державний бюджет – це головний загальнодержавний фонд централізованих коштів. За допомогою бюджету держава концентрує певну частку валового внутрішнього продукту та централізовано розподіляє її на розвиток національної економіки, для соціального захисту населення, утримання органів державної влади та управління, оборони країни. Державний бюджет на кожний фінансовий рік розглядається Верховною Радою України і затверджується як закон. 

Сьогодні українська економіка стикнулася з небаченим за всю свою історію шоком. Повномасштабне військове вторгнення північних сусідів завдало потужного удару по всіх ланках економічної системи нашої держави. Знизилося виробництво основних видів продукції, зокрема тієї, що становить основу експортного потенціалу України. Крім того, заблоковані порти, а відтак і левова частка зовнішньої торгівлі. Нищиться транспортно-логістична, соціальна, маркетингова та інженерна інфраструктура цілих регіонів. Відбувається відтік кадрів за кордон та їх часткова передислокація на захід держави, що тимчасово викидає з активного економічного життя сотні тисяч, або й мільйони людей.

З переходом війни в Україні у затяжну криваву фазу, так названа «діра» у бюджеті країни стає дедалі очевиднішою, зростання цін і дефіцит на певні товари – відчутнішими, а перспективи – похмурішими. Дефіцит державного бюджету України до кінця 2022 року очікується на рівні 50 млрд доларів. Це близько 30-35% ВВП країни [3].

Щодо прогнозу бюджету України 2023 року доходи держави мають скласти 1 трлн 146 млрд гривень, видатки заплановані на рівні 2 трлн 268 млрд гривень. Основні видатки, за даними Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України, такі [5]:

1 трлн 141 млрд гривень – оборона та безпека України;

403,4 млрд грн – соціальна підтримка та пенсії;

175,7 млрд грн – медицина;

155 млрд грн – освіта;

24 млрд грн – деокупованим регіонам на компенсацію витрат у зв'язку з війною;

6,8 млрд грн – підтримка ветеранів, зокрема житло, грошова допомога тощо.

Оборона та безпека України – головний пріоритет на наступний рік, тому ці витрати складуть майже 50% бюджету. Мінімальну заробітну плату – 6700 грн на місяць, а також прожитковий мінімум – 2589 гривень на місяць – не планують змінювати у 2023 році [1].

Бюджет країни, що воює, громадяни та компанії зможуть наповнити лише наполовину. Загальний обсяг державних доходів у 2023 році становитиме 1,279 трлн грн, чого ледве вистачить для покриття видатків на оборону.

За розрахунками уряду, податкові надходження порівняно з планом на 2022 рік суттєво скоротяться. Не допоможе наповнити державну скарбницю навіть 30-відсоткова інфляція.

На державних доходах позначиться вимушена міграція мільйонів українців, внаслідок чого зменшиться обсяг споживання та, відповідно, непрямих податків. Крім того, було знищено багато великих підприємств, через що знизяться надходження до бюджету від податку на прибуток. Чи не єдина стаття доходів бюджету, яка у 2023 році суттєво виросте, – надходження від ренти на видобуток газу. Її планують зібрати майже вдвічі більше, ніж закладено у плані на 2022 рік – понад 97 млрд грн. Усе через рекордні ринкові ціни на газ, від яких залежить розмір рентних платежів.

Уряд планує суттєво збільшити зовнішні запозичення – до 1,6 трлн грн. З внутрішніх джерел хоче позичити лише близько 90 млрд грн. Як пояснив Шмигаль, Кабмін домовляється про фінансову підтримку із США, ЄС та МВФ. За розрахунками Кабміну, у 2023 році ЄС та МВФ щомісяця переказуватимуть Україні по 1 млрд дол, а від Штатів державний бюджет розраховує отримувати по 1,5 млрд дол на місяць [5].

Нині точних даних про економічну активність в Україні немає. Але, наприклад, за даними Європейської Бізнес Асоціації, станом на кінець квітня у довоєнному режимі працювали лише до третини компаній-членів асоціації. Водночас більшість – 68% - працюють частково або з деякими обмеженнями. Із них майже половина компаній (47%) обмежили географію своєї діяльності, кожна п'ята (21%) перейшла в онлайн-режим, і трохи менше (19%) були змушені закрити частину офісів, торгових точок чи відділень. Втрати України від російської агресії з урахуванням як вже завданих інфраструктурі та економіці руйнувань, так і майбутніх збитків у наступні роки, перевищують 1 трлн доларів. Прямі інфраструктурні збитки – це зруйновані мости, дороги, житло, будівлі. Наразі це близько 120 млрд доларів, а з урахуванням військової інфраструктури та інших цивільних витрат – понад 270 млрд доларів, недоотриманий прибуток і не вкладені інвестиції, що оцінюється у 290 млрд доларів [3].

Враховуючи зазначене уряд в екстреному порядку запровадив низку важливих регуляторних новацій, покликаних зменшити фіскальне навантаження на бізнес та стимулювати розвиток малого підприємництва. Зокрема, було дозволено переходити на третю групу спрощеної системи оподаткування платникам податку із оборотом до 10 млрд грн із необмеженою кількістю працівників. Платники за новими правилами «спрощенки» мають сплачувати 2-відсотковий податок із доходу замість податку на прибуток і ПДВ. Розширено перелік операцій, щодо яких платник єдиного податку третьої групи звільнятиметься від податкового обов’язку з ПДВ. Збільшено період, протягом якого платник податків може без застосування санкцій не виконувати податкового обов’язку, якщо у нього немає відповідної можливості. Відбулась певна лібералізація митного законодавства, зокрема частково скасовано обов’язкові платежі при імпорті товарів та автомобілів.

Так само, як і на полі бою, коли запорукою перемоги стає насамперед грамотне військове керівництво, успіхи на економічному фронті значною мірою залежать від спроможності управлінців різних рівнів сформувати адекватні стратегічні плани та забезпечити ефективність їх практичної реалізації, включаючи своєчасне виконання окреслених прикладних завдань.

До війни українську економіку називали експортноорієнтованою. Значну частину валюти та податків приносив саме експорт та компанії, що працювали на нього (рис. 1). Руйнування підприємств, блокування морських портів, логістичні проблеми та обмеження інших шляхів торгівлі призвели до різкого скорочення українського експорту. Україна щодня втрачає по 170 млн доларів через заблоковані російськими військами порти, а експортні можливості держави з початку війни впали на половину.





Рис. 1 – Доходи та видатки бюджету України за 2008-2021 рр. [2]


Дані виконання державного бюджету України в 2022 р. (млн. грн.) наведені у табл. 1:


Таблиця 1


Виконання державного бюджету України в 2022 р. (млн. грн.) [2]










Доходи загального фонду державного бюджету визначено в сумі 1 трильйон 146,6 млрд грн, що на 64,3 млрд грн менше планового показника 2022 року та на 138 млрд грн більше очікуваного за цей рік. Мінфін є послідовним прихильником стабільності ставок податків в період воєнного стану. Це не час для експериментів. Тому доходи розраховано з урахуванням чинної системи оподаткування [1].


Видатки загального фонду державного бюджету плануються в обсязі 2 трильйони 268,5 млрд грн, що менше планового показника 2022 року на 272,7 млрд гривень. Пріоритет № 1 у бюджеті воюючої країни – це оборонні видатки, які становитимуть майже половину всіх видатків [3].


Державний бюджет 2023 року ‒ це бюджет воюючої країни, яка вже більше півроку зазнає колосальних збитків через повномасштабне воєнне вторгнення РФ на територію України. Тому Урядом України закладено збільшене фінансування сектору безпеки і оборони на рівні 17,8% ВВП, що у тричі більше, ніж було закладено у Держбюджеті-2022 [4].


Проект Державного бюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі пріоритетні напрями [6]:


Національна безпека та оборона – 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП;


Охорона здоров’я – 175,7 млрд грн;


Освіта – 155 млрд грн;


Пенсійне забезпечення та соціальний захист – 835 млрд грн;


Підтримка ветеранів війни – 6,8 млрд грн;


Резервний фонд – 17,4 млрд грн;


Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19 млрд грн;


Фонд розвитку підприємництва – 16 млрд грн;


Надання грантів бізнесу – 1,37 млрд грн.


Дефіцит бюджету передбачено на рівні 20 % ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд – 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд – 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу – 415,0 млрд гривень.


Україна житиме в умовах високої інфляції ще два роки, свідчить прогноз Нацбанку про збереження облікової ставки на поточному рівні 25% до другого кварталу 2024 року. До кінця року регулятор планує дотримуватись «стелі» фінансування бюджетного дефіциту в 30 млрд грн на місяць. Головний пріоритет наступного року – це, безумовно, національна безпека та оборона: на цей сектор у бюджеті передбачено 1 трлн 141,1 млрд гривень або 17,8% ВВП. Кошти підуть на зарплати військовим, забезпечення армії, ремонт та закупівлю техніки та зброї [6].


Висновки. Починаючи з 24 лютого, економіка України функціонує в умовах безпрецедентних викликів. Масштаби руйнування в Україні є вкрай серйозними. Падіння ВВП у І кварталі становило 15,1%, у ІІ кварталі – 37,2%.


З перших днів війни в Україні повноцінно функціонує Казначейство, Податкова, Митниця, банківська система, здійснюються всі необхідні платежі. Були забезпечені необхідні заходи, аби системи працювали у штатному режимі; у рамках перемовин з міжнародними партнерами Україна отримала вже 19 млрд доларів фінансової підтримки, з яких майже 50% – грантові кошти, які не потрібно повертати, тому боргове навантаження не збільшується. До кінця 2022 року планується залучити ще близько 17 млрд доларів додаткового фінансування; за рахунок випуску військових облігацій запозичено 458 млрд гривень. За час повномасштабної війни з РФ знайдено можливість зекономити близько 6 млрд дол. США. Це стало можливим завдяки досягнутій домовленості з кредиторами України щодо призупинення виплати за боргами до кінця 2024 року.  Збільшено надходження податків та зборів: якщо у квітні за рахунок ДПС до бюджету надійшло 45 млрд грн, то вже в серпні надходження становили 65 млрд гривень. Держмитслужба протягом березня дала лише 7 млрд гривень, а в серпні за рахунок відновлення сплати митних платежів надходження збільшились у чотири рази – до 29 млрд гривень. У повному обсязі було профінансовано сектор безпеки й оборони; профінансовано всі соціальні видатки, пенсії, зарплати вчителям та медикам; здійснюється підтримка вимушеним переселенцям, які втратили роботу та житло; надано допомогу ВПО для покриття витрат на проживання на суму 35 млрд гривень, щомісячно виплати отримують 1 млн осіб; розширено програми підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема з початку війни в рамках «Програми 5-7-9» видано кредитів на суму 51 млрд грн та укладено майже 13 тис. договорів [4].


Повоєнний економічний бум в Україні можливий лише в тому разі, якщо заходи економічної політики держави реалізовуватимуться в руслі чіткої та послідовної стратегії, спрямованої на дерегуляцію економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату. Основним пріоритетом такої стратегії має стати зміна бюджетних орієнтирів держави. Тобто, замість переобтяження державного бюджету різного роду соціальними програмами, основний акцент має бути зроблений на фінансуванні оборонних програм та розбудові військово-промислового комплексу, включаючи створення сучасної системи територіальної оборони. Крім того, бюджетне фінансування слід спрямовувати на гарантування населенню базових медичних (соціальна медицина) та освітніх (шкільна освіта) послуг, а також на підтримку закладів культури (музеї, бібліотеки, театри тощо).


Натомість вирішення переважної більшості соціальних проблем мешканців нашої держави має відбуватися в основному за рахунок стимулювання їх самозайнятості, включаючи зменшення податкового навантаження на працю, та впровадження дієвого механізму громадських робіт. Це створить передумови для зростання доходів громадян, зменшення рівня їх безробіття та працевлаштування в легальному секторі економіки, який дає змогу отримати значно вищий рівень соціальних гарантій ніж у тіньовому секторі.


Список використаних джерел


1. 50% бюджету – на війну. За що житиме Україна у 2023 році? URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/09/15/691490/ (дата звернення 09.10.2022).


2. Виконання державного бюджету України 2022. URL:  https://index.minfin.com.ua/ua/finance/budget/gov/2022/ (дата звернення 09.10.2022).


3. Куропась І. Економіка війни та повоєнний економічний розвиток України: проблеми, пріоритети, завдання. URL:  https://www.prostir.ua/?news=ekonomika-vijny-ta-povojennyj-ekonomichnyj-rozvytok-ukrajiny-problemy-priorytety-zavdannya (дата звернення 09.10.2022).


4. Марченко С. Держбюджет-2023 спрямовано на перемогу України та її відновлення. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_derzhbiudzhet-2023_spriamovano_na_peremogu_ukraini_ta_ii_vidnovlennia-3616 (дата звернення 09.10.2022).


5. Основні показники проєкту бюджету-2023. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/09/15/stattja/ekonomika/byudzhet-povnomasshtabnoyi-vijny-yaki-osnovni-pokaznyky-zakladeno-2023-rik-derzhava-vytrachatyme-hroshi (дата звернення 09.10.2022).


6. Проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40472 (дата звернення 09.10.2022).



____________________

Науковий керівник: Крисак Андрій Олексійович, Вінницький технічний фаховий коледж

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення