СТАНДАРТИЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

24.09.2022 18:24

[2. Экономические науки]

Автор: Сас Наталія Миколаївна, доктор педагогічних наук, доцент, Федеральний інститут Парана, місто Курітіба, Бразилія


Інновація – створення нового чи значно покращеного продукту (товару чи послуги), процесу, нового методу маркетингу чи нового організаційного методу у діловій практиці, організації робочого місця чи зовнішніх відносин. Інновації можуть відбуватися у всіх частинах організації та на всіх стадіях життєвого циклу: дослідження, проектування, виготовлення, дистрибуція та маркетинг, обслуговування та можлива утилізація продукції.

Для досягнення сталого успіху на тривалу перспективу організаціям необхідно безперервно керувати всіма аспектами, що створюють здатність до інновацій, та вміти оцінити цю здатність. Міжнародний досвід управління інноваціями закріплено у таких стандартах:

● Проект-менеджмент (Project management), ISO 21500:2012;

● Менеджмент інновацій (Innovation management), BS 7000-1:2008;

● Ризик менеджмент (Risk management), ISO 31000:2009;

● Менеджмент знань  (Knowledge management), AS 5037-2005;

● ISO 9004:2009 «Менеджмент задля досягнення стійкого успіху організації».

На нашу думку, особливої уваги серед стандартів у галузі менеджменту інновацій заслуговує останній.

ISO 9004:2009 «Managing for the sustained success of an organization – A quality management approach» («Менеджмент задля досягнення стійкого успіху організації. Підхід менеджмента якості»), являє собою міжнародний консенсус управлінських інструментів, за допомогою яких будь-яка організація може досягти стійкого успіху.

Зокрема, згідно стандарту, організація має: ідентифікувати потребу в інноваціях, встановити та підтримувати ефективним інноваційний процес, забезпечувати його відповідними ресурсами. На встановлення інноваційного процесу та підтримку його в робочому стані в рамках організації впливатимуть такі фактори як: невідкладність впровадження інновації; завдання інновації та їх вплив на продукти, процеси та організаційні структури; прийняття організацією зобов'язань щодо впровадження інновацій; готовність людей до нових викликів та зміни статус-кво – поява та доступність нових технологій.

Керівництво організації має виробити корпоративну стратегію щодо планування та розташування інновацій за пріоритетами; оцінити ризики, що супроводжують інноваційну діяльність, та підготувати заходи, що дозволяють їх уникнути чи мінімізувати. Важливо вміти правильно співвідносити доходи від інновацій з витратами на їх досягнення і не допускати ситуації, коли ефект від інноваційної діяльності може бути порівняний з можливим збитком від неправильних та несвоєчасних дій.

Згідно з підходом ISO 9004 пять рівнів зрілості розрізняється організації. Ця диференціація застосовується для самооцінки інноваційної діяльності 

1-ий рівень: в організації є деякі приклади впровадження інновацій, нові продукти впроваджуються, але без самого процесу планування впровадження інновацій

2-ий рівень: нові продукти вводяться за конкретної нагоди, але немає планування впровадження інновацій; інноваційна діяльність базується на даних щодо потреб та очікувань клієнтів

3-ій рівень: інноваційний процес для нових продуктів та процесів здатний ідентифікувати зміни в бізнес-середовищі організації та є плани впровадження інновацій

4-ий рівень: інновації розташовуються за пріоритетами, базуються на балансі їхньої невідкладності, доступності ресурсів та стратегії організації; до інноваційних процесів залучені постачальники та партнери; ефективність та результативність інноваційних процесів регулярно оцінюються; інновації використовуються для покращення способу функціонування організації

5-ий рівень: інноваційна діяльність випереджає можливі зміни у бізнес-середовищі організації; щоб уникнути або мінімізувати ідентифіковані ризики, які супроводжують інноваційну діяльність, розроблено  запобіжні плани; інновації застосовуються до продуктів, процесів, структур, операційної моделі та системи менеджменту.

Таким чином, у зазначеному стандарті. акумульовано процес втілення інновацій в організації; розкрито чинники, які  на нього впливають; зазначено діїї керівництва організації з управління інноваціями і визначено рівні інноваційної зрілості організації. У якості перспективи вбачаємо розгляд інших зі згаданих стандартів, визначення їхньої взаємодоповнюваності та проблем застосування в Україні.

Література

1. Project management), ISO 21500:2012 https://www.iso.org/standard/50003.htm 

2. Менеджмент інновацій (Innovation management), BS 7000-1:2008 https://knowledge.bsigroup.com/products/design-management-systems-guide-to-managing-innovation/standard

3. Ризик менеджмент (Risk management), ISO 31000:2009; https://www.researchgate.net/publication/271447664_Integrovanij_rizik-menedzment_-_sucasnij_pidhid_do_upravlinna_rizikami_INTEGRATED_RISK_MANAGEMEN

4. Менеджмент знань  (Knowledge management), AS 5037-2005; https://www.saiglobal.com/pdftemp/previews/osh/as/as5000/5000/5037-2005.pdf

5. ISO 9004:2009 «Менеджмент задля досягнення стійкого успіху організації» http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=53225



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення