Вас приветствует Интернет конференция!
Приветствуйем на нашем сайте
ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УЛЬТРАЗВУКОВОГО КОНТРОЛЮ НА ОСНОВІ ОДНОГО БЛОКУ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ
04.07.2022 20:44
[1. Информационные системы и технологии]
Автор: Лютак З.П., кандидат технічних наук, професор, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Інститут інформаційних технологій; Лютак І.З., доктор технічних наук, професор, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Інститут інформаційних технологій; Хамурда А.В., аспірант, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Інститут інформаційних технологій
Створення систем контролю із розподіленими компонентами відбувається протягом двох останні десятиліть. Основні технічні вимоги до систем контролю із розподіленими параметрами включає веб-орієнтовані підходи та обробку великих даних. В загальному можна розділити напрямки досліджень створення нових систем контролю із розподіленими параметрами на: 1) дослідження систем збору первинної інформації (давачів), що повинні ефективно працювати в різних погодних умовах, включаючи системи захисту та самодіагностики ключових компонентів; 2) систем первинної збору інформації та ліній передачі, що включає аналіз похибок, довжину ліній, спосіб передачі (дротовий та бездротовий, комбінований); 3) програмного забезпечення та комп’ютерного обладнання із зберігання та оброблення даних.
Критерії монтування компонентів системи контролю з розподіленими параметрами повинні залежати від геометрії досліджуваної ділянки. Очевидно, що збирання рідини в трубопроводах в яких робочим середовищем є газ відбувається на технологічних колінах та прогинах значних ділянок, наприклад повітряних переходів. Тому перед початком встановлення вимірювальних компонентів необхідно здійснити вимірювання просторового положення ділянки трубопроводу. У визначених місцях прогину (в початку і в кінці) встановлюються генератор ультразвукових коливань та приймач. Давачі мають один набір п’єзоелектричних перетворювачів і прикріплюються до нижньої стінки труби. Генератор регулярно збуджує п’єзоелектричний первинний перетворювач, який генерує коливальну енергію, що передається в стінку труби. Приймальний давач реєструє отримані коливання від моди спрямованої хвилі і передає сигнал на пункт збору первинної інформації. Типи мод спрямованих ультразвукових хвиль визначаються дисперсними рівняннями, товщиною стінки труби, частотою первинного перетворювача та кутом вводу коливань в стінку (кутом нахилу падаючої об’ємної ультразвукової хвилі на поверхню стінки труби). Для проведення досліджень нам достатньо генерувати нульові або перші моди симетричної та асиметричної ультразвукової хвилі, оскільки в них зосереджено найбільше коливної енергії, що розподіляється всередині стінки при утворенні набору мод. Нульові моди поширюються на найдовшу відстань і тим самим є найбільш оптимальними при проектуванні системи контролю. Очевидно, що із збільшенням товщини стінки труби частота генерації коливань повинна зменшуватись для забезпечення можливості генерування нульових або перших мод. Відповідно із збільшенням товщини стінки довжина ділянки контролю збільшується. У випадку, коли довжина ділянки трубопроводу, що потребує контролю є більшою за допустимий діапазон чутливості ультразвукового приймача, приймається рішення, щодо підсилення енергії моди ультразвукової хвилі. Підсилення можна здійснити шляхом закріплення додаткового генератора ультразвукових коливань, що розташований на прямій ліній між першим генератором та приймачем і має відстань до першого генератора яка кратна цілому числу довжин хвиль вибраної моди.
Система аналізу, включає в себе попередній блок аналого-цифрового перетворення та реалізації протоколу зв’язку із блоком збору первинної інформації, що під’єднується до кількох первинних блоків. Передача інформації може відбуватись як через провідні лінії, так і на основі безпровідних технологій. Використання того чи іншого способу не впливає на систему контролю із розподіленими параметрами, а визначається економічною доцільністю при проектуванні системи чи технічним рівнем подальшого обслуговування.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Другие научные работы даной секции
-
ТИПОВА СТРУКТУРА КАНАЛІВ ВЗАЄМОДІЇ БПЛА
29.06.2022 17:49 -
МОДЕЛЬ ДОСТАВКИ ДАНИХ З НАТІЛЬНИХ МЕРЕЖ В МЕРЕЖУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ НА БАЗІ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ
29.06.2022 17:43 -
БЕЗДРОТОВІ НАТІЛЬНІ МЕРЕЖІ
29.06.2022 17:36 -
АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ LOBIN
29.06.2022 17:28 -
БЕЗДРОТОВІ СЕНСОРНІ МЕРЕЖІ
29.06.2022 17:19
Конференции
Конференции 2024
Конференции 2023
Конференции 2022
Конференции 2021
