ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДИК ОЦІНКИ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА
03.11.2021 20:28
[2. Экономические науки]
Автор: Басенко Д.П., слухач магістратури, Сумський національний аграрний університет
В умовах постійної мінливості ринкового середовища будь якому підприємству важливо постійно відстежувати своє фінансове становище і оцінювати можливу ймовірність банкрутства. На сьогоднішній день існує чимало різноманітних методик, які дозволяють кількісно визначити можливу ймовірність настання банкрутства, в першу чергу авторства закордонних економістів. До найбільш поширених відносять моделі Альтмана, Бівера, Тішоу та інші.
Зазначені методики розроблялися на основі використання статистичної бази стану компаній та ринків західних країн, тобто з урахуванням факторів впливу, що на них діяли. Саме тому можна припустити, що вони не можуть бути повною мірою використані для оцінки стану вітчизняних організацій, оскільки структура факторів впливу буде визначатися типом ринку, динамікою розвитку національного господарства, державною політикою у сфері господарювання тощо.
Таким чином, в науковій літературі робиться висновок про те, що західні методики не можуть бути використані як основні, тому що кожна з них має свій визначальний фактор, значення якого суттєво впливає на кінцевий результат. Тобто, незважаючи на низку переваг методик дискримінантного аналізу, на основі численних експериментів підтверджено той факт, що пряме і беззастережне застосування в Україні розроблених зарубіжних моделей некоректно. Але, незважаючи на різні методологічні принципи розрахунку інтегральних коефіцієнтів, які використовуються для оцінки фінансового стану та можливості настання банкрутства, усі вони демонструють однакові тенденції. Підтвердженням цього є аналіз можливості банкрутства за трьома провідними методиками (Альтмана, Тішоу та Бівера) на прикладі одного з підприємств Сумської області (рис. 1).
Рисунок 1 – Порівняльна динаміка інтегральних показників, що характеризують ймовірність настання банкрутства
Незважаючи на різні кількісні параметри, всі методики демонструють ідентичні тенденції змін. В 2017 році спостерігалося покращення фінансового становища підприємства, а в наступні три роки фінансовий стан лише погіршувався, а ризик настання банкрутства значно зріс.
Таким чином, можна зробити висновок, що при проведенні моніторингу фінансового стану підприємств не так важливо визначення кількісних параметрів інтегрального показника, як тенденція його зміни. Вибір конкретної методики в цьому аспекті вже не є настільки важливим чинником, оскільки майже всі існуючі провідні моделі прогнозування ймовірності банкрутства демонструють схожі тренди.
________________
Науковий керівник: Пилипенко В.В., к.е.н., доцент, Сумський національний аграрний університет