АНАЛІЗ СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ОБ’ЄКТІВ ЗАХОРОНЕННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
20.10.2021 23:19
[3. Технические науки]
Автор: Шершньов В.О., здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, Національний університет цивільного захисту України, м. Харків;
Рашкевич Н.В., PhD, викладач, кафедра пожежної профілактики в населених пунктах, Національний університет цивільного захисту України, м. Харків
Поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) становить не тільки актуальну природоохоронну проблему, але й проблему забезпечення пожежної безпеки [1]. Біогаз (звалищний газ), до складу якого входить метан, сприяє парниковому ефекту, утворює пожежовибухонебезпечні зони на об’єктах захоронення ТПВ [2].
Знизити рівень техногенно-екологічної небезпеки об’єктів захоронення можливо за рахунок впровадження систем збору та утилізації біогазу. Однак, не кожен процес збору та утилізації є рентабельним. Метан може бути в недостатній кількості, низької теплотворної якості. На одній частині масиву відходів може відбуватись інтенсивне виділення метану, а на іншій – «мертва зона». До основних факторів, що впливають на склад біогазу (метану), відносять вологість, температуру, кисень, питому вагу органічної складової [3]. Як приклад, Біомаса+H2O→CH4+CO2+C5H7NO2+NH3+HCO3. Кисень повітря зв’язує вуглець і перешкоджає утворенню метану. Як приклад, Біомаса+H2O+O2→N2↑+CO2+NO3+HCO3.
Тому, одним із варіантів, розглядається процес циркуляції повітря (кисню) в масив відходів. Однак, доступ кисню повинен бути підконтрольним. Якщо в масиві ТПВ в наявності достатня концентрація метану, то неминучий процес горіння з подальшим виникнення пожежі. При певних умовах швидкість виділення тепла реакції окислення горючих речовин може перевищувати швидкість втрат тепла, що призводить до безперервного збільшення температури речовини і її займання. CH4+2O2→CO2+2H2O+Q (з виділенням тепла). Пожежна небезпека може бути як на поверхні масиву захоронення відходів, так й товщі мас.
Циркуляція повітря в масив ТПВ може бути примусовою зі штучним спонуканням притоку або відведення повітря, а також природною. До складу системи аерації входять послідовно з’єднані газопроникаючі припливні, транспортні та витяжні труби. Штучне спонукання відбувається за рахунок роботи вентиляторів, які в свою чергу удорожчують та ускладнюють технологію дегазації. Природне – за рахунок конвекційної тяги, що виникає від перепаду висоти припливних та витяжних перфорованих труб, різниці температур між навколишнім середовищем та в масиві відходів. Вихідний отвір витяжних труб розташований на більш високому рівні, ніж забірний отвір припливних труб.
Контролювання та управління в потрібному напрямку процесом метаногенераціі, не тільки за рахунок циркуляції фільтрату, внесення біологічних добавок, використання додаткового тепла для прискорення розкладання відходів, але й аерації масиву (доступ кисню), дозволить наблизитись до вирішення проблеми забезпечення пожежної безпеки на полігонах, санкціонованих або несанкціонованих звалищах.
Література:
1. Рашкевич Н. В., Колосков В. Ю. Техногенна небезпека полігонів твердих побутових відходів з технологічним устаткуванням: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених «Проблеми та перспективи забезпечення цивільного захисту». Х.: НУЦЗ України, 2020. С. 8.
2. Рашкевич Н. В., Цитлішвілі К. О. Дослідження небезпеки продуктів розкладання в місцях депонування твердих побутових відходів // Вісник КрНУ ім. Михайла Остроградського. Вип. №3/2018(110). С. 97–102. DOI: 10.30929/1995-0519.2018.3.97-102.
3. Рашкевич Н. В., Черепньов І. А. Дослідження умов метаногенерації на полігоні твердих побутових відходів: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Технічний прогрес в АПВ». Х.: ХНТУСГ ім. Петра Василенка, 2019. С. 253–254.