ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ КУРСАНТАМИ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
15.01.2026 13:02
[4. Nauki pedagogiczne]
Автор: Самелюк Аліна Володимирівна, старший викладач, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
Самостійна робота – це ключовий компонент структури освітньої діяльності здобувача сучасних ЗВО, який компенсує брак авдиторного часу для опанування всього навчального плану з дисципліни, привчає до самостійного вирішення навчальних завдань і подолання навчальних труднощів, а також найбільше готує до навчання впродовж життя, надто коли фокус уваги падає на вивчення іноземної мови. Для іншомовної підготовки курсантів самостійна робота важлива з огляду на ту ж згадану безперервність мовної практики за умов обмеженого авдиторного часу та особливого казарменого режиму дня, потреби в досягненні рівневих вимог STANAG 6001 через індивідуальний темп і траєкторію навчання, формування функційної комунікативної спроможності за умов реальних навчальних і подальших професійних ситуацій на противагу формальним знанням без належної комунікації. Також самостійна робота над опануванням іноземної мови означає виховання в курсантові усвідомленої відповідальність за власну мовну готовність у ситуаціях, пов’язаних із виконанням професійних завдань [3, c. 40].
Найважливішою передумовою інноваційності в іншомовній підготовці курсантів є принциповий перехід від репродуктивної до автономної моделі навчання. Сучасні педагогічні інновації спрямовані на формування навчальної автономії курсанта, здатності самостійно планувати, контролювати та оцінювати власну іншомовну діяльність. Важливими чинниками в цьому є цифровізація самостійного навчання, а використання LMS-платформ (Moodle, Google Classroom), мобільних застосунків, онлайн-словників, корпусів текстів та автентичних мультимедійних ресурсів підвищує доступність і варіативність самостійної роботи. Усе це вимагає індивідуалізації та адаптивності навчальних траєкторій. Власне, відповідальне ставлення до рівня знання англійської мови якраз і передбачає адекватне оцінювання наявного рівня знань та вміння бачити наступну точку поступу й розробляти і виконувати алгоритм її досягнення. Однак викладач, звісно, під час планування самостійної роботи груп курсантів орієнтується на стандартні вимоги щодо усередненого рівня володіння здобувачами освіти іноземною мовою, проте з можливостями диференційних завдань та адаптивних модулів. Інтеграція професійно орієнтованого контенту сприяє більшій мотиваційній цінності за умови використання фахово релевантних текстів, термінології, сценаріїв професійної комунікації [2; 4]. Комплексно досліджуючи вивчення англійської мови курсантами авіації, Л. Рочмаваті та колеги, наприклад, багато висновкують про взаємозв’язок мотивації, тривожності та самоефективності курсантів, зазначаючи, що високий рівень тривоги значно впливає на їхні результати: емпіричне дослідження показує, що коли курсанти відчувають внутрішню мотивацію та віру у власні сили, вони схильні більше долучатися до навчальної діяльності, самостійно долати труднощі і шукати ефективні стратегії опанування мови. Тому забезпечення мотиваційної складової та психологічного комфорту під час виконання самостійної роботи теж дуже важливе [3, с. 44].
Важливо практично імплементувати до структури самостійної роботи курсантів ЗВВО принцип того, що справді інноваційним є не «чергова платформа» і не фасадні гасла про автономію здобувачів освіти, а зміна самої логіки вивчення англійської – від навчального предмета до інструмента успіху, виживання, відповідальності й професійного саморозвитку. Тому справді інноваційними для курсантів ЗВВО у вивченні англійської мови можуть бути такі підходи, як:
1) навчання через сценарії реальної загрози (threat-based learning): так зване «сценарне мислення-мовлення» допомагає опановувати реальні фрази, кліше не книжного формату, а відповідно до ситуації реального спілкування, наприклад, під час евакуації, взаємодії з іноземними інструкторами, роботи з англомовними SOP, правила ведення бойових дій, звіти про результати дій; метою такого підходу є, серед іншого, навчити курсанта думати й говорити англійською (тобто автоматизувати комунікативний процес) за умов ризику;
2) реалізація принципу мікронавчання за 10–15-хвилинними модулями із завданням «одна функція – один результат», що втілить вимогу адаптації до когнітивного навантаження воєнного часу, розіб’є процес самостійної роботи на цільові, легкодосяжні блоки, які приноситимуть швидкий результат;
3) акцент на функційну англійську на противагу академічній (отже, мова – оперативний інструмент, а не об’єкт вивчення), що означає відмову від університетської абстракції, коли замість класичної академічної теми «Present Perfect» курсанти відпрацьовують алгоритм, як повідомити про інцидент (із практичним використанням, отже, тих самих потрібних тут форм Present Perfect, але в реальному професійно детермінованому контексті), а замість абстрагованого обговорення теми вчаться давати й виконувати чіткі команди;
4) чіткість поставлених завдань, вимірювані результати та персональна відповідальність за мовну неготовність, що стосується зміщення центру ваги з гуманітарної поблажливості в бік військової логіки навчання (проте варто чітко пам’ятати про контрольований рівень тривожності);
5) рефлексивні інструменти для офіцерського мислення (формування предметної, практичної офіцерської рефлексії й подолання принципу орієнтації на шкільного взірця успішність): у процесі самостійної роботи курсант має навчитись фіксувати мовні провали, аналізувати комунікативні помилки, формулювати індивідуалізований з огляду на це запит на навчання;
6) прагнення досягти інтероперабельності (здатності до взаємодії, англійська як елемент стратегічної компетентності), що пов’язано з вищеназваними принципами, а тому нівелює підхід «англійська для заліку», а натомість позиціює англійську як найперший інструмент взаємодії в багатонаціональному середовищі, розуміння стандартів сучасної військової справи на міжнародному рівні, рівні військових блоків, зокрема НАТО, що інтенсивно впроваджує Україна в підготовці офіцерів нових поколінь. У широкому, але й дуже предметному сенсі англійська стає ключем для входження в іншу військову культуру;
7) психологічний комфорт мовного середовища: про це вже йшлось вище й це відзначено в актуальних дослідженнях з питань навчання іноземної мови, зокрема, курсантів, однак з огляду й на так напружену психологічну ситуацію в Україні, породжену війною, тривогами, знеструмленнями, різними травматичними соціальними процесами, що теж стали наслідком війни тощо, виокремлюємо це в останній пункт, оскільки саме створений психологічний комфорт в ситуацію з майбутніми офіцерами означає право помилятись і навчатись через осмислення помилок, робити фокус на зрозумілість, а не лексико-граматичну бездоганність. Усе це сприяє зняттю мовної тривоги і, як наслідок, мовного бар’єру, тривожності, яка, як показали емпіричні дослідження, негативно впливає на навчання іноземної мови курсантів.
Інноваційність іншомовної підготовки курсантів ЗВВО, отже, полягає не у засиллі цифрових інструментів, що дуже часто в українській педагогіці помилково мислиться як інноваційність, а в зміні парадигми навчання – переході від академічної моделі до функційно-оперативної, орієнтованої на реальні професійні сценарії, самовідповідальність курсанта, міжкультурну військову взаємодію.
Оскільки йдеться про інтеграцію української системи вищої військової освіти з європейськими, то в межах стандартів STANAG 6001 інноваційність іншомовної підготовки курсантів немовних спеціальностей закорінена не в опануванні англійської мови як академічної дисципліни, а у формуванні функційної мовної спроможності, необхідної для професійної комунікації в багатонаціональному військовому середовищі НАТО. Тому окреслені вище пункти цілком увідповіднюються з принципами STANAG 6001. Зокрема, STANAG орієнтований у разі з курсантами немовних спеціальностей не на граматичну досконалість, а на зрозумілість, вичерпність і лаконічність повідомлення, адекватність комунікативної реакції, здатність своєчасно виконати комунікативне завдання.
Практично описані підходи до організації самостійної роботи курсантів немовних спеціальностей доцільно реалізувати, вибудовуючи самостійну роботу навколо комунікативних функцій, а не просто лексичних тем чи правил, а довкола практичних ситуацій (звітування, коротка доповідь, роз’яснення, підтвердження, переговори тощо). У самостійному навчанні мають переважати продуктивні, а не репродуктивні форми роботи. Це узгоджується з пріоритетом рецептивних і продуктивних навичок, коли актуалізується системна робота з автентичними аудіо- та письмовими матеріалами, підготовка коротких усних і письмових відповідей, використання відеозаписів для відтворення змодельованого сюжету з професійного середовища використання іноземної мови.
У межах сказаного та в увідповідненні зі STANAG 6001 самостійна робота курсантів має відбуватись на засадах рівневої автономії навчання, що передбачає різні рівні мовної готовності, а в межах виконання завдань самостійної роботи – персоналізований темп, складність, різні траєкторії досягнення рівня володіння іноземною мовою, диференційні завдання, заохочення курсантів, які планомірно ставлять мовні цілі й досягають їх завдяки злагодженій системній роботі. Самостійна робота повинна моделювати типові ситуації, релевантні для STANAG, як-от: отримання та віддання наказів, звітування про інциденти, взаємодія з іноземним персоналом, розуміння оперативної документації тощо. Самостійне навчання за такого підходу стає частиною оцінюваної готовності до виконання професійних комунікативних завдань, а не просто додатком до авдиторних занять. Важливим елементом є також рефлексія як інструмент професійного зростання. Завдяки рефлексії, саморефлексії курсант навчається аналізувати власні мовні прогалини, зіставляти їх із вимогами STANAG, планувати подальше навчання у формі індивідуальної освітньої траєкторії.
Отже, загалом у контексті STANAG 6001 інноваційна організація самостійного вивчення англійської мови курсантами ЗВВО полягає в переході від академічного засвоєння мовних знань до формування функційної комунікативної спроможності, необхідної для виконання професійних завдань у багатонаціональному військовому середовищі. Самостійна робота курсантів ЗВВО в іншомовній підготовці є ключовим інструментом реалізації вимог STANAG 6001, оскільки за умов казарменого способу життя забезпечує безперервність мовної практики, формування функційної комунікативної спроможності майбутнього офіцера та відповідальності курсанта за власну комунікативну готовність до професійної взаємодії в багатонаціональному військовому середовищі англійською мовою як робочою мовою більшості міжнародних військових і не тільки організацій.
Література
1. Alqahtani A. F. English language learning motivation and English language learning anxiety in Saudi military cadets: A structural equation modelling approach. Arab World English Journal (AWEJ). 2018. Vol. 9.
2. Pichaiyutthakit C., Tangkiengsirisin S. Challenges and needs in English communication development among air cadets in Thailand. Doctoral dissertation, Thammasat University. Bangkok, 2023.
3. Rochmawati L., Fatmawati, Sukma M. M. Motivation, anxiety, and self-efficacy in learning aviation English: a study of Indonesian aviation cadets. Asian-Pacific Journal of Second and Foreign Language Education. 2023. Vol. 8(1). P. 40.
4. Siraranghom W. The Needs of Air Cadets in An English Speaking Course. The New English Teacher. 2020. Vol. 14(2). P. 139.