МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ СХЕМ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ СХЕМ

14.01.2026 14:54

[3. Nauki techniczne]

Автор: Скрябін Віталій Володимирович, здобувач вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня кафедри управління комерційною діяльністю залізниць Навчально-наукового Київського інституту залізничного транспорту НТУ, м. Київ



Особливої актуальності набуває питання оцінки ефективності транспортно-логістичних схем, оскільки саме від обґрунтованості вибору маршрутів, видів транспорту, способів організації перевезень та взаємодії учасників логістичного процесу залежать рівень логістичних витрат, якість сервісу та стабільність постачань. У практичній діяльності підприємств дедалі частіше виникає потреба порівняння альтернативних логістичних рішень, оптимізації витрат за умов обмежених ресурсів і підвищених ризиків. Крім того, сучасні виклики — зростання вартості пального, нестабільність транспортної інфраструктури, цифровізація логістики та впровадження KPI вимагають застосування комплексних, багатокритеріальних методів оцінки ефективності. Саме тому дослідження методів оцінки ефективності транспортно-логістичних схем є актуальним як з наукової, так і з практичної точки зору.

Як зазначають Птиця Н.В. та Абрамова О.С.: «Ефективність функціонування логістичної системи значною мірою визначається якістю управління транспортними процесами, що забезпечують своєчасне та економічно обґрунтоване переміщення матеріальних потоків. Для оцінки результатів діяльності логістичної системи необхідно здійснювати глибокий і всебічний аналіз усіх аспектів її виробничої діяльності. Проте навіть найбільш досконалі кількісні показники не можуть повністю відобразити рівень ефективності без попереднього дослідження взаємозв’язків між використаними ресурсами, умовами експлуатації транспорту та досягнутими результатами. Тому ефективний аналіз має базуватися на поєднанні техніко-економічних і вартісних показників, що відображають не лише відомчі, а й загальногосподарські інтереси» [1, с. 401].

Проте на думку Бродського Ю.Б. та Гаврилова Є.В. «сучасні методи аналізу логістичних систем передбачають оцінювання транспортного процесу з урахуванням економічної корисності створюваної продукції. При цьому показники виражаються у вартісних одиницях, що дозволяє оцінювати ефективність з позицій народногосподарських інтересів, а не лише прибутковості окремого підприємства. Важливим завданням є визначення раціонального розподілу вантажообігу між видами транспорту, підвищення ролі автомобільних перевезень у загальній логістичній системі та створення стимулюючих тарифів, які узгоджують відомчі й державні економічні інтереси» [2, 3].

Ефективний аналіз має спиратися на взаємозв’язок кількісних і якісних характеристик. Для цього застосовуються методи угрупування показників за їхнім впливом на продуктивність, собівартість, структуру витрат і рівень використання рухомого складу. Порівняння планових і фактичних даних дозволяє оцінити виконання завдань, виявити динаміку змін і тенденції розвитку, а також визначити резерви підвищення ефективності. Для підвищення достовірності аналізу необхідно забезпечити якісну однорідність порівнюваних показників та враховувати фактори, що не відображаються у статистичній звітності, зокрема клас вантажів і умови їх транспортування. 

Погодимося з думкою Ревенко В.Л. та Євченко Є.В., про те, що важливим інструментом кількісного аналізу є метод послідовних підстановок, який дозволяє визначити вплив відхилення окремих факторів на загальні результати. Такий підхід допомагає з’ясувати, які показники мають найбільший вплив на продуктивність або собівартість перевезень. Для узагальнення результатів використовується обмежена кількість ключових показників – обсяг доходів, прибуток, рентабельність, фонд заробітної плати, що забезпечує концентрацію уваги на головних напрямах діяльності [4].

Як відмічають Птиця Н.В., Мельник О.С., Ковцур К.Г., Орда О.О та Колій О.С. «Механізм аналізу логістичної системи передбачає багаторівневу структуру. На початковому етапі – при появі ознак ризикової або нестандартної ситуації – здійснюється поверхневий аналіз на основі порівняння поточних параметрів з статистичними даними» [5; 6]. 

Проте Вітлінський В.В. та Скіцько В.І. зазначають, що якщо виявлено відхилення, формується попередній прогноз працездатності системи та оцінюється рівень ризику [7]. 

У випадках, коли ситуація не піддається ідентифікації, приймається оперативне управлінське рішення, спрямоване на локалізацію проблеми. Якщо негайне рішення не дає очікуваного результату, здійснюється аналіз середньої глибини із застосуванням спрощеної математичної моделі. На цьому етапі проводиться уточнення проблеми, визначення типу ситуації, оновлення параметрів прогнозу працездатності та порівняння отриманих даних із наявними статистичними сценаріями. У разі вичерпання наявної інформації виконується обробка альтернативних варіантів розвитку подій, а математична модель системи коригується для повторного циклу аналізу.

У результаті дослідження методів оцінки ефективності транспортно-логістичних схем встановлено, що жоден окремий показник не може повною мірою відобразити результативність функціонування логістичної системи. Найбільш обґрунтовані управлінські рішення досягаються за умови комплексного підходу, який поєднує економічні, часові, техніко-експлуатаційні та якісні показники.

Практика показує, що застосування економічних методів дозволяє знизити загальні логістичні витрати, тоді як часові та сервісні показники забезпечують підвищення рівня обслуговування клієнтів і надійності доставки. Використання математичних та оптимізаційних методів сприяє вибору найбільш раціональних маршрутів і транспортних схем, а багатокритеріальні методи — обґрунтованому порівнянню альтернативних рішень.

Отже, ефективна оцінка транспортно-логістичних схем є необхідною передумовою оптимізації логістичних процесів, підвищення конкурентоспроможності підприємств та забезпечення сталого розвитку транспортної системи. 

Література:

1. Птиця Н.В., Абрамова О.С., Методи аналізу та прогнозування ефективності функціонування логістичних систем. Електронний ресурс. URL: ttps://dspace.khadi.kharkov.ua/server/api/core/bitstreams/8072b593-82fe-433e-aa8d-aba5fc4e3251/content (дата звернення 20.11.2025 р.);

2. Бродський Ю.Б. Системний аналіз та теорія прийняття рішень: навч. посіб. в 3-х частинах. Частина 1: Системологія. Житомир: Державний університет «Житомирська політехніка», 2022. 92 с.;

3. Гаврилов Е.В., Дмитриченко М.Ф., Доля В.К., та ін. Системологія на транспорті: підручник. К.: Знання України, 2005. 344 с.;

4. Ревенко В.Л., Євченко Є.В. Операційний хеджинг ризиків у логістичних системах. Економіст. № 9. 2006. С. 56–58.

5. Птиця Н.В., Ковцур К.Г., Орда О.О., Колій О.С. Підходи до управління матеріальними потоками та оптимізації вантажних перевезень: колективна монографія. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2025. 154 с. 

6. Птиця Н.В., Мельник О.С., Мельник О.С. Застосування принципів логістичного управління при організації діяльності транспортного підприємства. Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті. Науковий журнал. Луцьк: ЛНТУ. 2023. №1 (20) С. 198-205. 

7. Вітлінський В.В., Скіцько В.І. Концептуальні засади моделювання та управління логістичним ризиком підприємства. Проблеми економіки. 2013. № 4. С. 246–253.

________________________________

Науковий керівник: Мироненко Віктор Кімович, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри, Навчально-науковий Київський інститут залізничного транспорту НТУ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Konferencje 2026

Konferencje 2025

Konferencje 2024

Konferencje 2023

Konferencje 2022

Konferencje 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення