КЕЙС-МЕТОД ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
10.01.2026 19:10
[4. Nauki pedagogiczne]
Автор: Тягнирядно Євгенія Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Одеський державний університет внутрішніх справ, м. Одеса
У сучасній вищій освіті спостерігається значне зростання попиту на педагогічні технології, що забезпечують не лише засвоєння теоретичних знань, а й формування практичних компетенцій, критичного мислення, здатності аналізувати реальні професійні ситуації та приймати обґрунтовані рішення. Однією з таких технологій є кейс-метод, широко відомий у світовій педагогічній практиці як інструмент формування професійної компетентності студентів через роботу над реалістичними ситуаціями. Історично кейс-метод розвинувся в бізнес-освіті, зокрема у Гарвардській школі бізнесу на початку ХХ століття, і згодом поширився на різні галузі підготовки фахівців, включно з юридичною, медичною, технічною та мовною освітою.
Кейс-метод як педагогічна технологія базується на проблемно-орієнтованій парадигмі навчання, що активізує пізнавальну та діяльнісну активність студентів. Згідно з дослідженнями, цей метод полягає в аналізі конкретних ситуацій (case-study), які імітують професійні виклики, що можуть виникати у майбутній практичній діяльності, та вимагають застосування теоретичних знань для формування відповідного рішення. Такий підхід виходить за межі традиційної репродуктивної педагогіки та спонукає студентів до активного пошуку інформації, аргументованого обговорення, логічного мислення і прийняття неочевидних рішень у складних контекстах. Професійні кейси містять опис ситуації, дилеми, передумови та критерії, на ґрунті яких студенти аналізують проблему, пропонують варіанти її вирішення та здійснюють оцінювання альтернативних підходів.
У контексті викладання української мови професійного спрямування для студентів юридичних спеціальностей кейс-метод має особливе значення. Юридична освіта традиційно спрямована на формування аналітичного мислення, правового аналізу, аргументованої комунікації та здатності працювати з нормативно-правовими текстами. Однак саме мовна компетентність у професійній сфері є ключовою для майбутніх юристів, оскільки вона забезпечує розуміння юридичних документів, точність аргументації, чіткість усного та писемного висловлення у професійних ситуаціях, а також здатність до ефективної комунікації з клієнтами, колегами та судовими органами. Саме у такому контексті кейс-метод стає ефективним засобом інтеграції мовної підготовки з реальними професійними викликами.
Використання кейсів у мовній підготовці студентів-юристів передбачає адаптацію ситуацій, що репрезентують юридичні комунікативні завдання: аналіз текстів законів, підготовка процесуальних документів, аргументація позиції за результатами розгляду справи, імітації судових дебатів тощо. Такий підхід дозволяє студентам не лише вдосконалювати мовні навички, але й розвивати здатність застосовувати мовні засоби у специфічних юридичних контекстах, що є визначальним для їх майбутньої професійної діяльності. Під час роботи з кейсами студенти вчаться чудово формулювати думку, будувати логічні аргументи, співпрацювати в групах та здійснювати самооцінювання власних рішень.
Наукові дослідження з використання кейс-методу в освітньому процесі підкреслюють його значущість як інструмента розвитку професійної компетентності. Наприклад, Конотопцева І.М. кейс-метод розглядає як технологію навчання публічних службовців, спрямовану на аналіз конкретних ситуацій прийняття рішень у сфері управління та політики, де важлива не лише теоретична підготовка, а й практичні навички мислення й оцінювання результатів навчання [3, с. 45-58]. Аналогічні положення підкреслюються у працях Касьянової О.В. та Коваленко Т.П., які досліджують кейс-метод у професійному навчанні та доводять його ефективність у формуванні професійно важливих компетенцій [2].
Ще одне підтвердження значення цього методу у лінгвістичній освіті знаходимо у дослідженні Ярошенко О.В., де кейс-метод представлено як сучасну технологію формування професійно орієнтованої мовної компетентності, спираючись на обгрунтування критеріїв добору навчальних матеріалів та алгоритму роботи з кейсом [6, с. 156].
Розглядаючи специфіку юридичної освіти, варто зазначити, що студенти юридичних спеціальностей часто стикаються з текстами нормативно-правових актів, довідковими матеріалами, судовими прецедентами, що вимагає від них високого рівня мовної компетентності. Використання кейсів, що моделюють такі тексти та комунікативні ситуації, дозволяє ефективно поєднати навчання української мови професійного спрямування з професійною підготовкою. Наприклад, кейс-завдання можуть включати аналіз мовних засобів правової аргументації, підготовку юридичних висновків, інтерпретацію юридичних норм у тексті чи усному виступі, що активізує мовну діяльність студентів та сприяє глибшому розумінню професійних вимог.
Крім того, кейс-метод сприяє розвитку ключових професійних умінь, таких як аналіз інформації, критичне мислення, комунікативні навички та здатність до колективної діяльності. Студенти, працюючи у малих групах, повинні не лише сформулювати мовні висловлення, а й аргументувати свої позиції, слухати аргументи колег та досягати спільних рішень. Така взаємодія дозволяє розвивати не лише мовні, а й соціальні навички, що є невід’ємною частиною професійної підготовки сучасного юриста.
Кейс-метод також має важливу мотиваційну складову. Практика показує, що студенти більше залучені до навчального процесу, коли вони працюють над реальними або наближеними до реальних професійних ситуацій, що стимулює їх зацікавленість і відповідальність за результати навчання. Це також сприяє глибшому засвоєнню матеріалу та кращому усвідомленню значення отриманих знань у майбутній професійній діяльності, що підтверджується результатами досліджень у різних галузях освіти.
Отже, кейс-метод у викладанні української мови професійного спрямування для студентів юридичних спеціальностей виступає як ефективна педагогічна технологія, що інтегрує мовну підготовку з професійними вимогами та реаліями юридичної практики. Він сприяє не лише формуванню мовних компетенцій, а й розвитку аналітичного мислення, професійної комунікації, здатності до аргументованого прийняття рішень. Використання цього методу дозволяє створити навчальний процес, що максимально наближений до майбутніх професійних викликів, тим самим покращуючи якість підготовки майбутніх юристів у сфері усного і писемного мовлення українською мовою. Враховуючи зазначене, подальші дослідження та практичні розробки кейсів саме для юридичного контексту є актуальними та перспективними напрямами педагогічної інновації.
Література
1. Боднарчук О. Г. Упровадження кейс-методу як засобу формування професійних компетенцій майбутніх юристів-господарників. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 1. С. 79–83.
2. Касьянова О. В., Коваленко Т. П. Кейс-метод у професійній освіті: теорія і практика. Полтава: ПАНО, 2012. 240 с.
3. Конотопцева І. М. Кейс-метод як технологія навчання публічних службовців: теорія і практика. Актуальні проблеми сучасної педагогіки і менеджменту освіти. 2018. Вип. 15. С. 45–58.
4. Клименюк Н. В. Кейс-метод як ефективний засіб проблемно-розвивального навчання в процесі формування професійної компетентності майбутніх соціальних працівників. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018. Вип. 82, Т. 3. С. 222–229.
5. Лукова Т. М. Педагогічні технології та інноваційні методи у професійній освіті: навч. посіб. Київ: Освіта, 2015. 312 с.
6. Ярошенко О. В. Експериментальна перевірка ефективності методики формування у майбутніх викладачів професійно-орієнтованої компетентності у діалогічному мовленні на основі кейс-методу. Вісник КНЛУ. Серія “Педагогіка та психологія”. 2014. Вип. 23. С. 156–168.