РОЛЬ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

РОЛЬ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

05.01.2026 16:03

[4. Nauki pedagogiczne]

Автор: Губіна Світлана Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м.Вінниця


Сучасні трансформації системи освіти, впровадження ідей децентралізації управління, автономії закладів освіти та педагогіки партнерства актуалізують проблему ефективних комунікацій в освітньому менеджменті. Управління закладом освіти передбачає постійну взаємодію керівника з педагогічними працівниками, здобувачами освіти, батьками, органами управління освітою та громадськістю. У таких умовах саме комунікаційні процеси виступають ключовим механізмом узгодження цілей, координації діяльності та забезпечення якості освітнього процесу.

Недостатній рівень комунікаційної культури управлінців негативно впливає на прийняття управлінських рішень, спричиняє конфлікти в педагогічному колективі та знижує ефективність освітньої діяльності, що зумовлює необхідність наукового осмислення комунікаційних процесів у сфері освітнього менеджменту.

Проблема комунікацій у менеджменті є предметом міждисциплінарних досліджень і розглядається в працях з менеджменту, соціальної психології, педагогіки та освітнього управління. У класичних теоріях менеджменту комунікація визначається як універсальна управлінська функція, що забезпечує зв’язок між усіма складовими управлінського процесу. Зокрема, у працях П. Друкера наголошується, що ефективне управління неможливе без налагоджених комунікацій, оскільки саме вони забезпечують узгодження цілей організації та діяльності персоналу [2].

Теоретичні засади управлінських комунікацій ґрунтовно представлені в роботах зарубіжних учених (Р. Дафт, Г. Мінцберг, С. Роббінс), які розглядають комунікаційні процеси як ключовий чинник організаційної ефективності, лідерства та прийняття управлінських рішень. Автори акцентують увагу на ролі зворотного зв’язку, неформальних комунікацій і комунікаційної культури керівника [3].

У вітчизняній науковій традиції проблема комунікацій у сфері управління розробляється в контексті теорії соціального управління та організаційної взаємодії. У працях українських науковців комунікація розглядається як соціально зумовлений процес обміну інформацією, що має не лише інструментальне, а й ціннісно-смислове значення.

Комунікація в освітньому менеджменті розглядається як цілеспрямований процес обміну інформацією між суб’єктами управління закладом освіти з метою організації, регулювання та розвитку освітнього процесу. Вона забезпечує реалізацію основних управлінських функцій: планування, організації, мотивації, контролю та аналізу результатів діяльності [5].

Значний внесок у дослідження комунікацій саме в освітньому менеджменті зробили науковці, які вивчають управління закладами освіти, педагогіку партнерства та організаційну культуру закладів освіти. У їхніх працях підкреслюється специфіка управлінських комунікацій у закладі освіти, зумовлена гуманістичною спрямованістю освітнього процесу, суб’єкт-суб’єктною взаємодією та необхідністю врахування інтересів різних стейкхолдерів (педагогів, учнів, батьків, громади).

Дослідники освітнього менеджменту наголошують, що ефективні комунікації є передумовою демократизації управління школою, розвитку автономії закладу освіти та формування позитивного психологічного клімату в педагогічному колективі. Особлива увага приділяється ролі керівника закладу освіти як комунікативного лідера, здатного організувати відкритий діалог, забезпечити прозорість управлінських рішень і підтримати культуру співпраці [4].

Особливістю комунікацій в освітній сфері є їх гуманістична спрямованість, оскільки вони ґрунтуються на повазі до особистості, діалозі та партнерській взаємодії. Ефективні управлінські комунікації сприяють формуванню сприятливого морально-психологічного клімату в педагогічному колективі та розвитку корпоративної культури закладу освіти.

Комунікаційний процес в освітньому менеджменті включає такі основні елементи: суб’єкт управління (керівник закладу освіти, адміністрація); повідомлення (управлінські рішення, накази, рекомендації, інформаційні повідомлення); канали комунікації (наради, педагогічні ради, електронні платформи, офіційна документація); реципієнти (педагогічні працівники, учні, батьки, соціальні партнери); зворотний зв’язок, що дозволяє оцінити розуміння та виконання управлінських рішень.

Забезпечення ефективного зворотного зв’язку є важливою умовою демократичного стилю управління та підвищення відповідальності учасників освітнього процесу.

В освітньому менеджменті функціонують різні види комунікацій: вертикальні (низхідні – доведення управлінських рішень; висхідні – пропозиції, звітність, ініціативи педагогів); горизонтальні, що забезпечують взаємодію між методичними об’єднаннями та структурними підрозділами; формальні, регламентовані нормативними документами; неформальні, які виникають у процесі повсякденного спілкування; зовнішні, спрямовані на взаємодію з батьківською громадськістю, органами управління освітою, громадськими організаціями.

Збалансоване використання цих видів комунікацій підвищує відкритість і ефективність управління закладом освіти.

У процесі управління закладом освіти можуть виникати комунікаційні бар’єри: психологічні (авторитарний стиль керівництва), інформаційні (перевантаженість інформацією), семантичні (неоднозначність термінів), організаційні (недосконалі канали комунікації).

Подолання зазначених бар’єрів можливе за умови розвитку комунікативної компетентності керівників закладів освіти; упровадження принципів відкритості та діалогічності управління; використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; формування культури партнерської взаємодії.

Отже, комунікаційні процеси в освітньому менеджменті є ключовим чинником ефективного управління закладом освіти. Вони забезпечують узгодженість дій усіх учасників освітнього процесу, сприяють прийняттю обґрунтованих управлінських рішень і формуванню позитивного освітнього середовища. Підвищення якості управлінських комунікацій потребує системної роботи, спрямованої на розвиток комунікаційної культури керівників та педагогічних колективів.

Література

1. Губіна С. І. Основи педагогічних вимірювань і моніторингу якості освіти: методичні рекомендації. Вінниця, 2018. 64 с. 

2. Холковська І.Л., Волошина О.В., Губіна С.І. Основи педагогічної майстерності: навчальний посібник. Вінниця.  2019. 270 с.

3. Цуприк С. І. Підготовка студентів вищих педагогічних навчальних закладів до формування здорового способу життя у вихованців літніх оздоровчих таборів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. 2011. № 35. С. 161-165.

4. Hubina S. Teaching activities self-regulation by means of art therapy. Science and Education, 2017, № 11, Р.114-119. 

5. Оliinyk T., Mishchenko O., Iievliev O., Saveliev D., Hubina S. Inclusive education in Ukraine: conditions of implementation and challenges. Cadernos de Educação, Tecnologia e Sociedade. 2023. Vol. 16. No. se2. P. 50-62. URL: https://www.brajets.com/index.php/brajets/article/view/1286  



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Konferencje 2026

Konferencje 2025

Konferencje 2024

Konferencje 2023

Konferencje 2022

Konferencje 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення