ЕКОНОМІЧНА ЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОШУВАННЯ СОНЯШНИКУ
13.12.2025 14:28
[2. Nauki ekonomiczne]
Автор: Бзенко Олександр Іванович, здобувач освіти кафедри польових та овочевих культур, Одеський державний аграрний університет
Соняшник є однією з головних олійних культур світового та національного значення, що забезпечує потреби харчової промисловості у високоякісній сировині для виробництва олії. Україна традиційно посідає провідні позиції серед світових виробників і експортерів соняшникової олії та насіння соняшнику. Черкаська область, маючи сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, є одним із провідних регіонів країни у виробництві цієї культури. Сучасні умови господарювання вимагають від аграрних виробників постійного підвищення продуктивності посівів за одночасного дотримання принципів раціонального природокористування та збереження родючості ґрунтів.
У цьому контексті особливої актуальності набуває застосування інноваційних агротехнологій, зокрема використання багатофункціональних препаратів, які поєднують у собі функції живлення рослин, стимуляції росту та підвищення стійкості до несприятливих факторів довкілля. Багатофункціональні препарати представляють собою комплексні засоби, що містять макро- та мікроелементи у збалансованій формі, біологічно активні речовини, амінокислоти та інші компоненти, які сприяють оптимізації живлення рослин, покращенню фізіологічних процесів та реалізації генетичного потенціалу сортів і гібридів. Застосування таких препаратів дозволяє суттєво підвищити урожайність соняшнику, покращити якість насіння та підвищити економічну ефективність виробництва. Незважаючи на широкий асортимент багатофункціональних препаратів на ринку засобів захисту рослин та добрив, питання їх ефективного використання в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах потребує детального вивчення. Особливо це стосується Черкаської області, де агрокліматичні умови характеризуються певною специфікою, що впливає на відгук рослин соняшнику на застосування різних агротехнічних прийомів. Актуальність даного дослідження полягає у необхідності науково обґрунтованого підходу до використання багатофункціональних препаратів у технології вирощування соняшнику з метою максимальної реалізації біологічного потенціалу культури та забезпечення економічної доцільності їх застосування.
Мета дослідження полягала у визначенні економічної ефективності використання багатофункціонального препарату Вуксал на посівах соняшнику в умовах Черкаської області та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо оптимізації системи живлення культури.
Сучасні технології вирощування соняшнику в Черкаській області базуються на комплексному підході до оптимізації всіх елементів агротехніки з урахуванням біологічних особливостей культури та конкретних ґрунтово-кліматичних умов. Інтенсифікація виробництва соняшнику передбачає використання високопродуктивних гібридів, науково обґрунтованої системи удобрення, сучасних засобів захисту рослин та застосування багатофункціональних препаратів. Вибір гібриду є одним з основних рішень при вирощуванні соняшнику, оскільки від цього значною мірою залежить рівень урожайності та якості насіння.
У Черкаській області переважно використовуються гібриди іноземної та вітчизняної селекції різних груп стиглості. Для умов області найбільш придатними є середньоранні та середньостиглі гібриди з тривалістю вегетаційного періоду 100–120 днів, що дозволяє уникнути пошкоджень ранніми осінніми заморозками. Сучасні гібриди соняшнику характеризуються високим генетичним потенціалом урожайності, що може досягати 4–5 т/га за оптимальних умов вирощування. Більшість гібридів є стійкими до основних видів вовчка, толерантними до посухи та хвороб. Широко використовуються гібриди, стійкі до гербіцидів на основі імідазолінонів або трибенурон-метилу, що дозволяє ефективно контролювати бур'яни. Розміщення соняшнику у сівозміні має критичне значення для запобігання виснаженню ґрунтів та накопиченню шкідників і хвороб.
Оптимальним є повернення соняшнику на те саме поле не раніше, ніж через 8–10 років. Кращими попередниками для соняшнику є озимі та ярі зернові культури, зернобобові культури. Недопустимим є розміщення соняшнику після багаторічних бобових трав, ріпаку, сої, що пов'язано з можливістю ураження склеротініозом та іншими хворобами. Обробіток ґрунту під соняшник спрямований на створення оптимальних умов для проростання насіння, розвитку кореневої системи, накопичення та збереження вологи. У Черкаській області переважно застосовується класична система обробітку ґрунту, що включає лущення стерні, оранку на глибину 25–27 см, ранньовесняне боронування та передпосівну культивацію. У останні роки зростає застосування мінімальних та нульових систем обробітку ґрунту, які дозволяють зменшити витрати палива та запобігти ерозії.
Система удобрення соняшнику базується на врахуванні виносу поживних речовин з урожаєм та забезпеченості ґрунту елементами живлення. Соняшник характеризується високими вимогами до мінерального живлення, особливо в період інтенсивного росту вегетативної маси та формування насіння. Для формування 1 т насіння соняшник виносить з ґрунту близько 60 кг азоту, 26 кг фосфору та 120 кг калію. Основне удобрення соняшнику вносять під основний обробіток ґрунту або локально при сівбі. Типові норми внесення мінеральних добрив становлять 60–80 кг діючої речовини азоту, 40–60 кг фосфору та 60–80 кг калію на гектар. Конкретні норми визначаються з урахуванням агрохімічних показників ґрунту, попередника, планової урожайності. На бідних ґрунтах або після виснажливих попередників норми внесення збільшують, на родючих чорноземах після хороших попередників можуть зменшувати. Локальне внесення добрив при сівбі є ефективним прийомом, що забезпечує живлення 35 рослин на початкових етапах розвитку. При цьому в рядки вносять невеликі дози комплексних добрив, що містять азот, фосфор та мікроелементи. Локальне внесення підвищує коефіцієнт використання добрив та забезпечує кращий розвиток рослин у критичний період від появи сходів до формування 4–6 пар листків.
Економічна ефективність застосування багатофункціональних препаратів визначається співвідношенням додаткових витрат на їх придбання та внесення з вартістю приросту врожаю та покращення його якості. За даними виробничих випробувань, застосування сучасних багатофункціональних препаратів забезпечує приріст урожайності соняшнику на 10–15% при підвищенні олійності насіння на 1–2%. При цьому окупність витрат становить 3–5 одиниць, що свідчить про високу економічну ефективність даного агротехнічного прийому. Таким чином, сучасні технології вирощування соняшнику в Черкаській області базуються на комплексному підході до оптимізації всіх елементів агротехніки. Застосування багатофункціональних препаратів є невід'ємною складовою інтенсивних технологій, що забезпечує підвищення продуктивності посівів, покращення якості насіння та підвищення економічної ефективності виробництва. Подальше вдосконалення технологій вирощування пов'язане з більш широким впровадженням інновацій та адаптацією агротехнічних прийомів до конкретних умов кожного поля.
Експериментальні дослідження з вивчення ефективності застосування багатофункціонального препарату Вуксал на посівах соняшнику проводилися протягом 2024-2025 років у виробничих умовах на типових для Черкаської області чорноземних ґрунтах. Дослідне поле було розташоване у центральній частині області, що характеризується помірно-континентальним кліматом та достатнім рівнем родючості ґрунтів. Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий середньосуглинковий з наступними агрохімічними показниками: вміст гумусу 4,8%, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, вміст рухомих форм фосфору 125 мг/кг ґрунту, обмінного калію 145 мг/кг ґрунту. Такі показники відповідають середньому рівню забезпеченості фосфором та підвищеному рівню забезпеченості калієм, що є типовим для чорноземів області. Попередником соняшнику у досліді була озима пшениця, що є оптимальним попередником для цієї культури.
Обробіток ґрунту включав лущення стерні на глибину 6–8 см одразу після збирання попередника, оранку на глибину 25–27 см у жовтні, ранньовесняне боронування та передпосівну культивацію з боронуванням на глибину 6–8 см безпосередньо перед сівбою. У досліді використовувався середньоранній гібрид соняшнику вітчизняної селекції з тривалістю вегетаційного періоду 110–115 днів, потенційною урожайністю 4–4,5 т/га та олійністю насіння 50–52%. Гібрид характеризується стійкістю до вовчка рас А–Е, толерантністю до посухи та основних хвороб соняшнику.
Сівбу проводили у другій половині квітня при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 8–10 °C. Норма висіву становила 65 000 насінин/га, що забезпечувало густоту стояння рослин перед 41 збиранням 55 000–60 000 рослин/га. Глибина загортання насіння склалала 5–6 см, спосіб сівби – пунктирний з шириною міжрядь 70 см. Основне мінеральне удобрення у вигляді нітроамофоски вносили під передпосівну культивацію з розрахунку 60 кг/га діючої речовини азоту, фосфору та калію. Таке удобрення забезпечувало базовий рівень живлення рослин протягом вегетації. Додатково при сівбі у рядки вносили 10 кг/га діючої речовини комплексного добрива для забезпечення живлення на початкових етапах розвитку.
Економічна ефективність застосування будь-якого агротехнічного прийому визначається співвідношенням між додатковими витратами на його впровадження та вартістю отриманого приросту продукції. Для об'єктивної оцінки економічної ефективності застосування препаратів Вуксал на соняшнику було проведено детальний розрахунок витрат та доходів по кожному варіанту досліду. Додаткові витрати на застосування препаратів Вуксал включали вартість самих препаратів та витрати на їх внесення. Роздрібна ціна препаратів на момент проведення досліджень становила: Вуксал Комбі Макс – 320 грн/л, Вуксал П Макс – 350 грн/л, Вуксал БороПлюс – 300 грн/л. З урахуванням норми витрати 2,5 л/га, вартість одноразової обробки становила 800– 56 875 грн/га. Витрати на внесення препаратів включали оплату праці тракториста-машиніста, паливно-мастильні матеріали та амортизаційні відрахування на обприскувач. За розрахунками, витрати на одноразову обробку становили близько 150 грн/га. Таким чином, загальні витрати на одноразове застосування препаратів становили 950–1025 грн/га.
Вартість урожаю соняшнику розраховувалася виходячи з середньої закупівельної ціни 16 500 грн/т для базисної олійності 48 % з коригуванням за фактичну олійність. За кожен відсоток олійності понад базисну ціна збільшувалася на 2 %. Таким чином, у варіантах з вищою олійністю ціна реалізації насіння була вищою, що додатково підвищувало економічний ефект від застосування препаратів. У контрольному варіанті вартість валової продукції з одного гектара становила 36 630 грн. У варіанті з одноразовим застосуванням препарату вартість продукції збільшилася до 40 247 грн, приріст становив 3 617 грн. Після вирахування витрат на препарат та його внесення чистий додатковий прибуток становив 2 667 грн/га.
Рівень рентабельності застосування препаратів у варіанті з одноразовим внесенням становив 281 %, що свідчить про високу економічну ефективність. На кожну гривню, витрачену на препарат та його внесення, господарство 57 отримувало 2,81 грн додаткового прибутку. Окупність витрат у 2024 рік застосування є надзвичайно привабливим показником для виробників. У варіанті з дворазовим застосуванням препаратів чистий додатковий прибуток становив 4 269 грн/га при рівні рентабельності 225%. Незважаючи на подвоєння витрат на препарати, рентабельність залишалася високою за рахунок більшого приросту врожаю та олійності, що робить дворазове застосування економічно виправданим для більшості господарств.
Триразове застосування препаратів забезпечило найвищий чистий прибуток 5 910 грн/га, хоча рівень рентабельності дещо знизився до 207%. Це пов’язано з тим, що приріст ефективності від кожного наступного застосування препарату дещо зменшується. Таким чином, навіть триразове застосування залишається високорентабельним і може бути рекомендоване для інтенсивних технологій вирощування соняшнику виробництву.