ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТА ТА ГІПОАЛЕРГЕННА ПРОДУКЦІЯ КОЗОВОДСТВА: БІОЛОГІЧНІ, ТЕХНОЛОГІЧНІ Й ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТА ТА ГІПОАЛЕРГЕННА ПРОДУКЦІЯ КОЗОВОДСТВА: БІОЛОГІЧНІ, ТЕХНОЛОГІЧНІ Й ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ

12.12.2025 13:42

[3. Nauki techniczne]

Автор: Шипко Наталія Ігорівна, Одеський ліцей № 45; Шипко Ігор Михайлович, кандидат технічних наук, доцент, Одеський національний технологічний університет; Шипко Аркадій Ігорович, аспірант, Одеський національний технологічний університет; Шипко Георгій Ігорович, магістрант, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса


У сучасних світових умовах особливої значущості набуває виробництво екологічно чистих, безпечних та функціональних харчових продуктів. Погіршення стану навколишнього середовища, зростання частоти алергічних захворювань і харчової непереносимості стимулюють пошук альтернатив традиційним продуктам тваринництва. Однією з найбільш перспективних галузей, що відповідає сучасним вимогам екологічності та здорового харчування - є козівництво.

Козяче молоко вирізняється високою біологічною цінністю, легкістю засвоєння та гіпоалергенністю. Окрім того, кози демонструють стійкість до стресових умов, невибагливість до кормової бази й мінімальний негативний вплив на довкілля. Це робить галузь привабливою не лише в контексті харчової безпеки, але й сталого природокористування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: сьогодні до 30–40 % населення мають різні прояви харчових алергій або непереносимості окремих білкових фракцій, зокрема бета-лактоглобуліну коров’ячого молока. Козяче молоко містить інший білковий профіль, що робить його безпечнішим для людей із чутливою травною системою. У структурі світового ринку попит на козячі продукти щорічно зростає, особливо в категорії функціональних і дієтичних продуктів. В Україні козівництво поступово відновлюється: збільшується кількість малих сімейних ферм, зростає виробництво ремісничих сирів, йогуртів і органічної молочної продукції. Це створює нові стратегічні можливості для аграрної галузі.

ЕКОЛОГІЧНІ ПЕРЕВАГИ КОЗІВНИЦТВА Кози є одними з найбільш екологічно дружніх видів сільськогосподарських тварин. Завдяки своїй біологічній специфіці:

1. Менше навантаження на земельні ресурси - кози споживають у 2–3 рази менше води та кормів порівняно з коровами. Вони можуть переробляти грубі корми малої поживності, яких інші види худоби уникатимуть.

2. Запобігання деградації ґрунтів - кози не ущільнюють ґрунт так сильно, як велика рогата худоба, а їхнє випасання сприяє природній біорізноманітності, перешкоджає заростанню територій кущами.

3. Низький вуглецевий слід - завдяки меншому споживанню кормів і високій ефективності перетравлення органічної маси кози продукують приблизно на 40 % менше метану, ніж корови.

4. Використання маргінальних земель - козівництво може розвиватись у гірських територіях, степах, регіонах із неродючими ґрунтами, що забезпечує оптимізацію ландшафтного користування.

БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОЗЯЧОГО МОЛОКА

Козяче молоко унікальне за своїм складом:

1. Гіпоалергенність: містить інший тип казеїну — A2-білок, який рідше викликає алергію. Жирові кульки дрібніші у 10 разів, що полегшує травлення.

2. Висока живильна цінність: у молоці підвищений вміст: кальцію, магнію, калію, вітаміну А, середньоланцюгових жирних кислот, які засвоюються без навантаження на підшлункову залозу.

3. Природний пробіотичний ефект - козяче молоко містить олігосахариди, подібні до олігосахаридів грудного молока, що підтримують корисну мікрофлору кишечника.

4. Антибактеріальні властивості - лізоцим і каприлова кислота забезпечують природний захист від патогенних бактерій.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЦТВА

Виробництво екологічно чистої продукції козівництва вимагає:

1. Органічного підходу до годівлі — заборона гормонів та невиправданого використання антибіотиків.

2. Сучасних методів доїння і переробки — пастеризація низькотемпературним способом, фільтраційні системи.

3. Контролю гіпоалергенності — регулярні лабораторні дослідження білкового складу та мікробіологічних показників.

4. Виробництва ремісничих сирів — витримані, м'які, козячі сири стають популярними серед споживачів еко-продукції.

ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ГАЛУЗІ Світовий ринок продукції козівництва зростає темпами 10–15 % щорічно. Це зумовлено:

• збільшенням попиту на функціональні продукти харчування;

• популярністю здорового харчування;

• розвитком органічних господарств;

• високою рентабельністю виробництва.

У порівнянні з корівництвом:

• собівартість утримання кози нижча на 30–50 %,

• вартість кінцевої продукції — значно вища (козячі сири, йогурти, мило, косметичні засоби).

• козівництво вигідне для малих фермерств, адже не потребує великих інвестицій, швидко окупається й може стати основою локального бізнесу.

СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ КОЗІВНИЦТВА

1. Дитяче харчування — завдяки легкому засвоєнню та гіпоалергенності.

2. Дієтична медицина — при хворобах ШКТ, печінки, підшлункової залози, анеміях.

Косметологія — молочні білки та жири входять до складу кремів, мил, масок.

3. Виробництво еко-сирів — у світі налічується понад 200 традиційних видів козячих сирів.

4. Органічне фермерство — козяча ферма може працювати в умовах мінімального впливу на довкілля.

Країни з найрозвиненішим козівництвом: Китай, Індія, Пакистан, Бангладеш, Нігерія, Ефіопія, Судан, Туреччина, Іран, Мексика.

1. Найбільші експортери м’яса та живих кіз: Австралія, Ефіопія, Судан, Пакистан, Індія.

2. Експортери молочних продуктів: Нідерланди, Франція, Іспанія, Кіпр, Греція.

3. Експортери кашеміру (це дуже тонке, м’яке та тепле волокно): Китай, Монголія, Афганістан.

4. Найбільші імпортери м’яса кіз: Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, США, Канада, Китай.

5. Імпортери козячих сирів і молока: США, Німеччина, Великобританія, Італія, Японія.

6. Імпортери кашеміру: Італія, Великобританія, Франція, США.

Але на всі переваги в напрямку козівництва, в Україні нажаль небагато охочих займатися козівництвом з основних причин: Війна та економічна нестабільність; Низька обізнаність і відсутність традиції великого фермерського козівництва; Обмежений ринок збуту та низький рівень споживання козячої продукції; Висока собівартість старту для якісного виробництва; Недостатня державна підтримка; Кадровий дефіцит; Слабка переробка та логістика; Конкуренція імпорту. 

З власного досвіду вже можливо зробити деякі висновки: Якщо майже почати з мінімальних затрат, навчитися основам, обрати найпрактичніші породи кіз, задати мінімальні потрібні умови утримання, годувати з любов’ю та без великих витрат, дотримуватися гігієни доїння та утримування, розрахувати ризики, то вже через 6-12 місяців можливо вийти на стабільний дохід, а головне – отримувати велике задоволення в спілкуванні з цими чудовими тваринами. А ще більш – мати задоволення спілкуватися з однодумцями. 

Незважаючи на війну в Україні, є час для поєднання міжнародного досвіду (ЄС, США, Ізраїль — моделі дрібних молочних ферм), української практики (діючі крафтові ферми), досліджень аграрних вузів та інш… Все це дозволяє бачити козівництво не лише як тваринницьку діяльність, а як чинник економічного відновлення, зайнятості та експортоорієнтованого малого бізнесу, оздоровленню населення.    

ВИСНОВКИ Козівництво є сучасною, екологічно орієнтованою галуззю, що здатна забезпечити населення високоякісною гіпоалергенною продукцією. Козяче молоко має унікальні біологічні властивості, які роблять його незамінним компонентом здорового та дієтичного харчування. У поєднанні з экономичною вигідністю та мінімальним впливом на довкілля козівництво стає перспективным напрямом розвитку органічного виробництва. Крім того кози це дуже позитивні, дружелюбні та цікаві тварини. До них неможливо бути байдужим. Я вже маю своє невеличке фермерське господарство та запрошую однодумців для спілкування та для співпраці. З власного досвіду вже маю впевненість, що при правильному менеджменті й така галузь як козівництво може розвиватися навіть у складних умовах.

Література:

1. Литвиненко О. Екологічні основи тваринництва. — К.: Аграрна наука, 2020.

2. Petrov V. Nutritional value of goat milk. Journal of Dairy Science, 2021.

3. Smith J. Food safety technologies. Organic Food Review, 2022.

4. FAO. Organic animal production trends. FAO Report, 2023.

5. Ковальчук І. та ін. “Сучасний стан і перспективи розвитку козівництва в Україні”.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення